На політичному рівні у керівництва країни є одна дуже велика омана глобального масштабу. При чому, я так розумію, цю оману підігріває хтось з «довірених» воєначальників, які самі відірвані від військ. Вони впевнені що в Україні нескінчений мобілізаційний ресурс.
А саме страшне, що вони зможуть нескінченно мобілізувати людей мотивованих та фахових. От як армія була на початку повномасштабного вторгнення. Але проблема в тім, що та армія та той оперативний резерв йшли до того стану роками боїв, навчання та здобуття досвіду. І їх було не мільйон. А армія зараз більше мільйону. В нас зараз в більшості своїй армія цивільна. І це неможливо переробити за короткий термін. Бо навчання та виховання професійного солдата це довгий процес. Тяжкий та відповідальний. Часу нема.
Що стосується формування нових бригад «гвардії наступу». Гарна картина про «вдалий» кейс мобілізації. Але ніт. Це теж не повна правда. Бо в нас люди крім білбордів та заголовків нічого не читають. МВС не створює нові бригади. Вони перейменували існуючі та доукомплектовують їх, формуючи нові батальйони. Не відчуваєте різницю? А медійно вони всіх військовослужбовців, які вже рік воюють в НГУ, записали як тих, хто «став до лав». Просто почитайте з кого формують «нові бригади».
«Азов» — розвертає полк Азов. СПАРТАН — 3-тя бригада оперативного призначення. В/ч 3017. РУБІЖ — 4 бригада оперативного призначення, в/ч 3018. ЧЕРВОНА КАЛИНА — 14-та бригада оперативного призначення. в/ч 3028. КАРАДАГ — 15-та бригада оперативного призначення (15 БрОП, в/ч 3029). БУРЕВІЙ — 1 ша бригада оперативного призначення (1 БрОП, в/ч 3027). ЛЮТЬ — формується з вже існуючих окремих підрозділів спецпризначення, деякі з яких воюють нон-стоп з 14 року, як наприклад Луганськ-1.
Розумієте, є різниця доукомплектувати вже існуючі бригади одним чи двома батальйонами, чи відмобілізувати 8 бригад з нуля. А якщо 28? А 50? А в ЗСУ трохи
більше нових бригад, на хвилику. Це просто різний порядок цифр. І так, ці бригади дійсно створили, вони дійсно готуються і навчають людей. І будуть отримувати техніку, арту, танки.
Але медійно це подається, як велика вдача МВС і прой*об ЗСУ. Але знайти 6-8 тисяч людей для цих бригад, це набагато менше ніж сформувати нові бригади ЗСУ. Бо там тільки на одну бригаду треба 6 тисяч. От так от.
Ще деталь, про яку чомусь ніхто не хоче згадувати. Всі воєнкомати підпорядковуються командувачу сухопутних військ. Всі навчальні центри та полігони СХ підпорядковуються командувачу сухопутних військ. Вся бойова підготовка сухопутних військ з 19 року , мобілізація та навчання призваних у сухопутні війська за рік повномасштабного вторгнення, то відповідальність командувача сухопутними військами.
Багато закидів з приводу поганої навчанності ТРО. Це факт. Бо в ТРО нема стільки своїх полігонів. Зараз тільки формуються навчальні центри, які будуть вчити і для сухопутки. Бо наприклад Десна, то місце прокляте.
Але саме головне. В нас не стає більше мотивованих та навчаних людей. Їх стає менше. Вони втомлюються. Вони гинуть. Вони лікуються від поранень. Вони списуються через хвороби отримані за рік війни.
І якщо політики будуть рахувати, що в них нескінчений моб ресурс, то тільки питання часу, коли будуть переглянуті правила «броні», коли розширять список придатних. Коли водії та двірники підуть у військо. Коли навіть адвокати, які зараз розповідають як правильно відпетляти, будуть призвані.
СРСР під час «Битви за Дніпро» поклали майже 400 тис загиблими і мільйон пораненими. І з тих пір, їх філософія та психологія не змінилася. Зараз трошки інший розклад, але треба розуміти що їх тупо більше.
І ми переможемо тільки завдяки мотивації, ефективності та навчаності. Але головне щоб було ким воювати. І кожного, кожного треба навчати.
Я вам більше скажу – навчання тих хто вже рік воює, відкриває фантастичні обрії. Просто трошки цифр. З першої групи у 80 стрільців, за два тижні навчання по експрес програмі 11 чоловік виявили здатність бути мол.сержантами командирами піхотних відділень. З другою групи у 80 людей, вже 15. А так воно йде. Є ресурс. Він вже є. Просто треба пахати, вй*обувати і займатися з кожним. От і все.
P.S. При обговоренні дружнього вогню, від якого в перші дні загинуло багато українців, нам розказують, що це дурниці і про це потрібно забути, бо війна повинна все списати президенту перемоги. Не розумію, на чому грунтується оте поняття президент перемоги.
Дружній вогонь в перші дні – це не результат війни, а результат хаосу, який панував через відсутність підготовки до війни: через відсутність координації дій різних силових відомств, через відсутність розподілу відповідальності за конкретну територію і ділянку роботи кожного із силових відомств на випадок вторгнення, через відсутність альтернативного зв’язку, через відсутність підготованих укріплень, через відсутність евакуації мирного населення із зони очікуваного вторгнення, що спричинило 24 лютого рух мирного населення назустріч колонам військових, внаслідок чого не вдалось оперативно перекидати підкріплення.
На цей страшний допис про відхід з Лисичанська натрапила вчора випадково. Та подібні дописи від очевидців можна зустріти після кожного відходу з українського міста, яке утримувалось страшною ціною за політичною доцільністю.
Спочатку згідно однієї незрозумілої політичної доцільності за кілька днів рашистам дарується вся Північ України і майже весь Південь (а він мав бути зданий весь, якщо б не втрутився ненависний владі Марченко), а загалом 1/5 частину всієї території України. А потім раптом з’являється інша політична доцільність – стелити тілами українців вулиці міст, які оголошуються символом нашої стійкості.
Чому символом нашої стійкості не став Чонгар? Нам ОПа розказує про перевагу сил на перешийку 1до15. Та саме ця перевага і мала бути підставою, щоб підірвати мости і відтермінувати стрімкий наступ такої навали на Півдні, щоб отримати час для перегрупування військ, евакуації мирного населення, щоб символами стійкості стали південні міста і на одному із них закінчилось парадне просування рашистів. Чому не було посиленої охорони Запорізької АЕС, а вона стала легким здобутком для ворога і предметом шантажу? Чому не зривали мости на Дніпрі, щоб не пустити рашистів на Правий берег і таким чином зменшити зону окупації? Щоб мати більше підстав для переможних заяв при їх звільненні?
Чому символом нашої стійкості не стали прикордонні КПП на півночі? Чому прикордонні загони зі стрілецькою зброєю не були посилені бронетехнікою і засобами відбиття атак бронетехніки, які надійшли із Заходу і валялись на складах? Чому при наявності інформації про наведену понтонну переправу в Білорусі не було прикриття зі сторони Білорусі? Чому не була посилена охорона Чорнобильської АЕС та аеропортів?
Щоб зарівняти ці всі про@би і зберегти свій рейтинг, зараз оголошуються символом стійкості міста, де безжально перемелюються життя українців в політичній м֦ясорубці, на яку перетворилась найулюбленіша забавка дитинства найвеличнішого Боневтіка. Кривавість тій м’ясорубці додають бойові підрозділи, які благополучно відійшли з правого берега Херсонщини через переможну сверблячку Боневтіка і посилили рашистів по всій лінії фронту.
Марк Міллі перед вторгненням бідкався, що через відсутність підготовки буде бойня. Так і сталось. Марк Міллі заявив ще минулого року, що у нас сотня тисяч воєнних втрат — його урапатріоти зробили зрадником, що він таким чином схиляє нас до перемовин.
Нам бракує людського ресурсу, щоб відвоювати всі подаровані раші території. У нас закінчуються наші захисники, яких власник улюбленої забавки м’ясорубки безцільно перемелює при утримуванні міст, які оголошує символами стійкості. У нас не десятки тисяч втрат, а сотні. Варто просто задуматись, що з 24 лютого в зоні бойових дій було за різною інформацією від 700 тисяч до 1 млн. військових переважно чоловічої статі. А це приблизно 10% всього чоловічого населення призовного віку. А якщо відкинути якийсь відсоток тих, хто виїхав до 24 лютого, хто не може воювати при наявності інвалідності, то цей відсоток воюючих ще збільшиться по відношенню до тих, хто залишився в Україні і може бути мобілізованим. Тому вийде, що зараз у війні задіяні не кожний десятий, а кожний з дев’яти, восьми чи семи із тих, хто залишився підтримувати життєдіяльність в мирному житті — лагодити енергосистему та газові мережі, лікувати, робити операції, пекти хліб, зрештою заробляти кошти, щоб допомагати ЗСУ, бо у влади це не виходить. Нас чекають не тільки незбагненні здоровим глуздом втрати, але й колапс на мирній території.
Боневтіку наплювати на ціну перемоги, він вирішив дорогу до неї вимостити тілами українців. Та в один час ми можемо виявити, що українське чоловіче населення треба заности в червону книгу, а з ним і весь український народ.
Зараз нам затикають рота ті, що повірили в рятівну дію подоляківського неначасництва. Ціна нашого мовчання – життя наших захисників.
На скріні динаміка зміни лінії фронту довкола Бахмута впродовж попередніх двох діб. А бої і далі продовжуються, щоб знову покинути частину наших захисників для зачистки ворогом.
P.P.S. У МВС оголосили про формування нових десантно-штурмових бригад для звільнення Донецька, Луганська та Криму.
Міністерство внутрішніх справ України запустило проект « Наступальна гвардія» з реформування існуючих, а також формування абсолютно нових десантно-штурмових бригад у структурі Нацгвардії, Нацполіції та Прикордонної служби. Бригади складатимуться виключно з волонтерів, якими керує патріотизм.
символ наступальної гвардії
Загалом МВС формує вісім десантно-штурмових бригад, і волонтери можуть обрати бригаду, у якій вони хочуть служити, на офіційному сайті storm.mvs.gov.ua .
Національна гвардія України
- Бригада «Азов » – «Незламна, нескорена, нестримна»
- Відомий полк «Азов» переформовують в окрему бригаду.
- Бригада «Буревій » – «Ця буря йде на ворогів, вступай і атакуй»
- 1-ша Президентська бригада з Києва. Бійці брали участь в обороні Києва, зараз вони дислокуються в Бахмуті.
- Спартанська бригада – «Ворог рветься на нас»
- 3-тя бригада оперативного призначення з Харкова.
- Бригада «Рубіж » – «Повертаємо законні кордони України»
- Славетна 4-та бригада швидкого реагування та захисники Гостомеля.
- Бригада «Червона калина » – «Ворог тліє, де калина червоніє»
- Підрозділ створений на базі 8-го оперативного полку Вінницької області.
- Бригада Кара-Даг – «Піднімемо прапор над Кримом»
- Нацгвардійці, які зупинили наступ Росії на Запоріжжя, обіцяють підняти український прапор над Кримом. Бригада була сформована на базі 9-го оперативного полку із Запоріжжя.
Національна поліція
- Бригада Лють – «Перетвори свій гнів на зброю»
- Нова бригада міліції особливого призначення, створена на базі полку спеціального призначення «Сафарі», «Цунамі» та батальйону «Луганськ-1». Більшість підрозділів патрульної поліції особливого призначення буде включено найближчим часом.
Прикордонні війська України
-
- Бригада «Сталевий кордон» – «Перша на рубежі, перша в наступі»
- Сформований елітою прикордонної охорони. Вони першими зустріли війська російського вторгнення у лютому 2022 року. Бригада була сформована на базі 15 мобільного прикордонного загону.