Моїй родині пощастило: батько та три його рідні брати повернулися з війни живими. Один з братів, Леонід, у листі з фронту писав, що їм видали одну гвинтівку на сімох. Тоді Сталін і Жуков говорили: «Зброю добудете в бою», «Баби ще понароджують», «Ми за ціною не постоїмо», – сталінізм, як і фашизм, цінував що завгодно, але не людське життя.
У День пам’яті жертв фашизму вкотре наголошую, що під час фашистської навали Україна втратила більше десяти мільйонів людей: українців, євреїв, поляків, кримських татар та представників інших націй. Після Другої Світової війни єдиним заповідником тоталітаризму у світі залишався Радянський союз. З руйнуванням Берлінської стіни відбувся крах більшовизму як ще однієї людиноненависницької тоталітарної ідеології . Але Московія на відміну від Німеччини не переосмислила і не взяла на себе відповідальності за злочини, тому вона приречена. Новітньою великою загрозою для України, Європи і світу є рашизм: ще гірша людиноненависницька ідеологія, ніж гітлерівський нацизм і фашизм. Якщо Гітлер воював за німецький фашизм, де превалювали інтереси німецького народу як «вищої раси» над іншими народами, то Путін звузив результат війн до покращення і «щасливого» життя лише його кремлівського оточення, а не всіх московитів.
Наші батьки, діди, прадіди перемогли фашизм. Сьогодні їхні діти та онуки мають здолати не менш страшну загрозу – рашизм. Рашизм як людиноненависницька ідеологія Росії – це ключовий ворог України . І нам обов’язково потрібно прийняти закон про засудження цієї ідеології. Ми нізащо не дозволимо нав’язати нам ідеї «русского мира». Бо, як показує історія, там де є «русский», не може бути ніякого «мира».
У День пам’яті жертв фашизму хочу нагадати про важливість об’єднання народів навколо спільних цінностей – свободи, демократії, прагнення до миру. Свобода однієї людини чи народу має існувати в тих межах, доки вона не шкодить свободі іншої людини чи нації. Європа повинна усвідомити загрозу рашизму, яка нависла не тільки над Україною, а й над усім цивілізованим світом. США можуть і повинні відігравати значущу роль, однак нової ваги для України набуває й позиція Великої Британії.
Щодня пам’ятаймо: західні партнери підтримують нашу державу, але тільки ми, українці, мусимо навести лад в Україні.