На мережі знову скандал. І знову через кампанію FirePoint. Ба-більше, скандал через ракети Фламінго.
В мережі завірусився ролик, де архітекторка та співзасновниця української компанії FirePoint Ірина Терех заявила, що їхня кампанія більше не вироблятиме крилатих ракет. Бо балістику, бачте, FirePoint почав розробляти раніше за крилаті ракети, а Фламінго була «більше політичний стейтмент» (заява, тобто). Звісно глядачі зразу ж подумали, що співзасновниця FirePoint заявила, що кампанія більше не буде виробляти ракети «Фламінго».
Сама компанія повідомила, що ролик вирізаний з інтерв’ю, яке пані Терех дала ще 20 липня і що там її питали, чи не планує FirePoint виробляти інші типи крилатих ракет?
Вочевидь, слова пані Терех на ролику неправильно інтерпретували. Проте.
Пані Терех сказала достатньо точно висловилася, «Фламінго набагато важливіша була як політичний стейтмент» (заява, тобто). Я б сказав, що «політичного стейтменту» у ракеті «Фламінго» було аж понад міру, і руку до того доклали всі, і політичне керівництво України, і сам FirePoint. Просто пригадаємо.
У серпні 2025 р. коли «Фламінго» існувала ще в одиничних екземплярах, президент Зеленський заявив, що це найбільш успішна ракета яка в нас є, та пообіцяв її масове виробництво у січні-лютому 2026 р.
А вже у вересні Зеленський пообіцяв блекаути у Москві як відповідь на блекаути в Україні. І звісно громадська думка пов’язала обіцянку блекаутів з новими українськими ракетами. Та сталося так, що блекаути були в Україні і не було у Москві.
Далі. У жовтні 2025 р. засновник FirePoint Денис Штілерман оголосив плани випускати 7 ракет на добу. У березні він заявив вже про наміри випускати 3 ракети.
У липні він заявив що компанія випускає біля 100 ракет на місяць і що кожна ракета коштує біля $ 600 тис., що значно дешевше ніж американський «Томагавк» ($ 3,5 млн).
Проте, тут грянув холодний душ від німецького видання «Focus» яке повідомило, що майже всі ракети «Фламінго» росіяни збивають. А видання «Euromaidan Press» з посиланням на проект AMK Mapping повідомили, що окупанти збивають 10 з 11 запущених ракет «Фламінго». Що цілком реально — поглянемо скільки російських крилатих ракет збиває ППО України.
Яка ситуація насправді, ніхто не відає. Офіційні коментарі — відсутні.
А тепер зважте, що все це валиться на голови пересічних українців, на яких щодня падають російські ракети і реактивні дрони. Що вони говорять про «Фламінго», почути можна в кожній маршрутці.
Когось дивує реакція широких мас на ролик з пані Терех?
Я не хочу давати оцінку самій ракеті чи її виробникам, зробити вони можуть лише те що можуть. Я просто нагадаю стару приказку «Не скуби гуску, поки не зловиш». Вочевидь не треба було називати «найкращим що у нас є» проект який себе не показав у повній мірі. Краще було дочекатися результатів, і вже тоді хвалитися.
І вже точно не треба намагатися применшити успіхи команди Петра Порошенка в розробці крилатої ракети «Нептун», яка і літає і влучає впевнено. А зелена влада намагається спаплюжити успіх команди Порошенка — факт.
І ще. FirePoint щойно заявив, що вони використовують свиняче сало для захисту дронів від морозу, бо кабелі, камери та батареї на температурах -20 і нижче, можуть виходити з ладу. Так, можуть — факт. Але. За більше ніж 10 років, які я працюю з БПЛА, я бачив багато засобів захищати обладнання і батареї від морозу. Свиняче сало до цього переліку не входить, взагалі ніяк. Спеціалисти з таких заяв напевно, гарно посміялися.
Навіщо такий недолугий стейтмент — я не розумію.
Найтяжчий злочин внутрішнього компрадорського режиму полягає в тому, що він вимірює війну бюджетами й піар-кампаніями, тоді як український народ оплачує кожну його аферу власною кров’ю.
.
Коли сотні мільярдів гривень, відірваних від державних конструкторських бюро «Луч» та «Південне», спалюють у топці приватної контори Fire Point із орбіти тіньових кураторів влади, а в результаті замість трьох тисяч обіцяних ракет суспільству зі сміхом повідомляють, що ракета «Фламінго» була лише «політичним стейтментом» і крилатих ракет більше не буде — перед нами не помилка менеджменту. Перед нами — прямий злочин проти української нації та її права на життя.
.
Бо на війні у кожного вкраденого або бездарно списаного мільярда є точний еквівалент у людських життях. Кожна не збудована державна ракета «Нептун» чи «Сапсан», гроші з якої пішли на бутафорський карго-культ із меблевими петлями, — це не спалений на російському аеродромі бомбардувальник Су-34.
Це тисячі тритонних авіабомб, які безкарно впали на голови нашої піхоти в окопах Донбасу, Харківщини та Запоріжжя. Це десятки тисяч загиблих українських воїнів, яким було нічим дістати ворога на дальніх підступах, поки тилові продюсери освоювали бюджети на «мілфтек-перформансах». Це зруйновані російськими обстрілами українські електростанції та житлові будинки, бо ворог знав: замість невідворотного ракетного удару у відповідь у Києві знімають черговий відеоролик для пресконференції.
.
Поєднайте це військове роззброєння з тим, що готують у тилу: з розпродажем державних банків, передачею половини ренти з надр у безстроковий фонд та проєктом Цивільного кодексу № 15150, який через інститут «посідання» (стаття 583) дозволяє відбирати землю і нерухомість у родин тих самих солдатів, які гинуть на передовій, а через статтю 337 дарує організаторам цього пограбування «право на інформаційний спокій».
.
Це і є формула ліквідації українства: найкращих — сточити у війні без власної далекобійної зброї, у живих — забрати право на власність, надра та голос у власній країні, а самим мародерам — гарантувати недоторканність і судову заборону навіть згадувати їхні імена. Називати це «реформами» чи «пошуком рішень» не можна. Це співучасть у знищенні нації, за яку має настати не «інформаційний спокій», а невідворотний військовий та майновий трибунал.
.
Списання сотень мільярдів гривень на програму крилатих ракет із подальшим публічним визнанням, що виріб був лише «політичним стейтментом» і виробництво припиняється, є документальним доказом розтрати державних коштів в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану, вчиненої організованою групою під прикриттям державної таємниці.