Кабінет пахне вчорашньою кавою й дезодорантом для меблів. На столі президента валяються роздруківки з рейтингами, коробка з-під піци й банка енергетика.
Єрмак заходить, тримає три телефони, виглядає як диригент хаосу. Один дзвонить, другий вібрує, на третьому блимає Viber від «другого рівня контактів». Він ставить їх на стіл і говорить:
— Пане президенте, Європа кричить, Америка знову мовчить. Ми маємо показати, що ситуація під контролем.
Зеленський сидить у кріслі, гортає Instagram, під ногами табуретка, поруч напівпорожня банка енергетика:
— Фото зруйнованого будинку є? Треба для звернення. Люди люблять драму. Або запишемо відео під звуки роялю. Ми ж естети.
Арахамія влітає, задишка, в руках зіжмакані папери. На ньому ті самі джинси й старий реглан, які ще бачили Кучму при владі. Але на ногах новенькі дорогі кросівки New Balance, що аж світяться. Він ставить папери на стіл і, поправляючи реглан, говорить збуджено:
— Новий закон про мобілізацію. Всі непридатні тепер придатні. Аргументація проста, війна ж. А ще Свириденко дозволила виїзд до двадцяти двох років. Треба щоб вона через місяць заборонила. А митниці дати команду не випускати зараз.
Свириденко сидить у кутку з кавою у пластиковому стаканчику, пальцем гортає TikTok, піднімає очі
— Я ж дівчинка, ну чому знову я.
Шмигаль, заходить із величезною папкою, яка розсипається на підлогу. Кілька сторінок відлітають під батарею:
— Я підготував план фортифікацій. Кошторис величезний. Куди витратимо державна таємниця. Але точно на фортифікації. Хоча це не точно.
Умєров сидить у кутку на розхитаному стільці, тримає в руках блокнот без записів і каже тихо:
— Я хотів купити снаряди.
Єрмак дивиться холодно, витираючи піт серветкою:
— Треба було купувати коли був на посаді.
На екрані різко загоряється Zoom-зв’язок. Стефанишина в діловому костюмі, за спиною американський прапор і втомлені обличчя помічників:
— Вашингтон запитує, чи у вас є стратегія. Бо поки вони бачать лише сторіс і марафони.
Зеленський відриває очі від Instagram:
— Стратегія є. Називається тримаємося.
Гетьманцев заходить із калькулятором у руках, під пахвою дві коробки печива з буфету:
— Пропоную податок на донати. Народ витягне і армію і бюджет.
Безугла з’являється останньою, на голові криво вдягнена маска, в руках розсипані папери:
— Я підготувала новий законопроєкт. Він ускладнює все що можна, робить медицину на фронті ще більш хаотичною, але зате він мій.
Єрмак відкидається на спинку стільця, витягає телефон і усміхається:
— Чудово. Головне щоб виглядало ніби ми працюємо.
Свириденко витягає з товстої папки зім’ятий листок:
— Я знайшла ще двісті сторінок економічних реформ. Вони не працюють, але виглядають переконливо для Європи.
У кабінеті на кілька секунд западає тиша. Чути лише як тикає калькулятор Гетьманцева, як дзижчить телефон Єрмака і як хтось постійно відчиняє двері, зазираючи, чи не закінчилась нарада.
Зеленський підводиться, дивиться у вікно, відставляє банку енергетика вбік, робить паузу:
— Неприємно. Але не дивно. Байден винен.
Єрмак киває, ховаючи телефон у кишеню
— Як завжди, ми ні при чому.