І я впевнений, що не буде росії, не буде побєдодєдія, не буде інформаційного впливу і фашистських загроз, то й це «свято» перемоги одного людоїдського режиму над іншим ніхто святкувати не буде.
Нам усім слід навчитися говорити Правду.
Правду, що Україна не встояла у вирі Першої світової війни і була знову окупована Росією, яка змінила бренд царизму на комунізм.
Фасад — інший, але суть Орди залишилася незмінною.
Правду, що в час Другої Світової війни Україна стала кривавим плацдармом найзапекліших баталій між двома тоталітарними режимами: нацистським і комуністичним.
За жахливими підсумками нацистського панування ми втратили від 6 до 8 млн людей, від комуністичної окупації — від 10 до 15 млн українців було знищено кремлівським терором.
Лише ХХ століття стратило половину населення сучасної України.
Не треба сподіватися, що люди самі розберуться чи все самі знають. Навіть професійні історики не скажуть, що думав насправді Богдан Хмельницький 25 січня 1648, коли напав на польську залогу на острові Базавлук, чи чому важко дихав в трубку Сталін о 4 ранку 22 червня 1941, коли Жуков доповів про напад Німеччини.
Українцям потрібна наша правда про наше минуле.
Де є наші перемоги, наші герої, наша боротьба.
Правда не обов’язково буде подобатися всім, в тому числі й мені.
Війна — це важко, а політика — це складно.
Саме українські політики повинні продовжувати розвінчувати чужі міфи минулого і створювати ідеологію сучасної української нації.
Для цього повинні бути запрошені професійні українські історики, філософи, науковці.
І їх спільна праця має стати фундаментом модерної України.
Лише на підвалинах чесного минулого, з тверезою ідеологією, ми можемо і повинні плекати бачення майбутнього і планувати польоти на Марс, а не копирсатися в проваллі.
9 травня — це свято Кремлівської системи, яка в один момент вирішила, що ним теж можна роз’єднувати і перемагати у власних інтересах.
Не може бути двох вшанувань пам’яті, двох перемог чи двох поразок.
Є наша історія і наше майбутнє.
Українці в незалежній Україні повинні самі вирішувати власну долю і будувати успішну та сильну державу.
І ніколи більше не ставати гарматним м’ясом чи ресурсом для інших країн.
«Хто контролює минуле, той контролює майбутнє, а хто контролює сучасність, той всевладний над минувшиною».
Джордж Орвел