Звіт міністра оборони Олексія Резнікова — саме такий звіт, який має бути в країні, що воює. Він визнав, шо загроза маштабного вторгення РФ існує, можливий час — січень 2022.
Резников був конкретним, не лив воду, намагався дати вичерпні відповіді, не розколював, не намагався образити політичних опонентів. Трохи не перший виступ предствника діючої влади, що є виступом відповідального посадовця.
«Шлях умиротворення агресора не розглядається. У разі потреби Україна дасть відсіч», — це слова Резникова, що ми всі хотіли б почути від президента, але так і не почули ні на прес-конференції, ні під час послання до ВР.
На жаль, партію влади «Слуга народа» звіт міністра оборони не зацікавив. Більшості фракції не було в залі і питань до міністра, як готуватися до загрози, у партії влади не виникло.
Ця відсутність інтересу у депутатів до захисту країни прямо пов‘язана з тією ідеєю, яку правляча партія транслює суспільству, ніби оборона — то справа лише армії. Спини депутатів, повернуті до Міністра оборони ніби промовляють: «Нам тепло, безпечно, і нехай там хтось інший на фронті воює».
Тому, на жаль, ми й не почули від Міністра оборони розповіді, як населення і резервістів готують до загрози вторгнення. До речі, одне питання про резервістів було серед інших. Відповіді на нього міністр не дав. Хочу думати, що скоріше через неуважність, ніж злонамірено. Але прикметно, що ніхто й не перепитував. І це лякає.
Тому що оборонне замовлення, збільшення зарплат воякам і житло для них — все це добре. Але відсіч агресору дієва, якщо її дає не тільки армія, а весь народ.