Категории: ВидеоВПК

Про підсумки 2018 року для ОПК та оборони України Ч.2

Початок — тут

Наприкінці 2018 року в ефірі програми «Лінія оборони» на «5 каналі» від 27.12.2018 року директор Інформаційно-консалтингової компанії Діфенс Експрес разом з ведучими в студії зробив своєрідний зріз того, чого домоглись українські зброярі в питанні створення нових зразків озброєння та військової техніки (ОВТ), а також постачання нових та модернізованих зразків до Збройних сил України.

Сьогодні – про постачання озброєння та військової техніки до Збройних сил України у 2018 році.

ПОСТАЧАННЯ ЗСУ ОВТ У 2018 РОЦІ

Javelin та вітчизняні ПТРК

Сергій Згурець зауважив, що постачання американських протитанкових комплексів третього покоління FGM-148 Javelin в Україну у минулому році стало найбільш важливою подією з політичної точки зору, тому що це стало сигналом для інших закордонних постачальників – Україні можна постачати подібні сучасні зразки озброєння й вона їх потребує. Крім того, сама наявність навіть невеликої кількості таких комплексів у військах створює для ворога постійну «плаваючу» загрозу, що може бути використано як фактор впливу на війська російського агресора.

Однак, наразі, не менш важливим фактором для боєздатності є насиченість ЗСУ вітчизняними ПТРК, такими як «Стугна-П» та «Корсар», а також якісна підготовка розрахунків цих комплексів. При цьому, за останній рік в обох напрямках відбувся якісний стрибок. Так, відомо, що за 2018 рік у військо було поставлено кілька тисяч ракет та декілька сотень нових ПТРК від КБ «Луч».

«Фактично йдеться про (постачання) понад 2 тисячі ракет цього року (2018), думаю показники наступного року (2019) будуть не меншими», — підкреслив експерт.

Передача нових ПТРК «Корсар» та «Стугна-П» військовим ЗСУ 23 серпня та 15 листопада 2018 року

Була також відзначена важливість підготовки розрахунків для якісного застосування цих комплексів власне бійцями, а також успіхи у цьому процесі.

ПТРК «Стугна-П» вперше бере участь у змаганнях ООС на кращий номер обслуги протитанкових комплексів. 01 серпня 2018 року

«Кількість, насиченість наших підрозділів національним комплексом «Стугна» вже достатньо суттєва… Нещодавно офіцери їздили, проводили аналіз роботи нових зразків озброєння, тобто фактично були приклади коли один з розрахунків здійснив 3 пуски «Стугни», всі вони були на дальність до 4 кілометрів і всі вони були ефективними. Тобто вже не лише постачання озброєння, але війська можуть використовувати це озброєння», — наголосив експерт.

Крім того Сергій Згурець підкреслив, що КБ «Луч» справляється не тільки з виконанням ДОЗ, а ще й з експортними контрактами.

Також він повідомив, що йдуть роботи й над вдосконаленням вітчизняних ПТРК в альянсі з іноземними партнерами, однак зауважив, що потрібно переходити на комплекси наступних поколінь з більш новітніми та досконалими системами наведення. Однією з основних перешкод для цього процесу, на думку експерта, є ціна таких ракет, яка може бути більшою ніж у сучасних вітчизняних боєприпасів на порядок. Аналогічно висока вартість є головною перешкодою й для закупівлі МО України тих же Javelin.

Генеральна репетиція параду до Дня Незалежності України — розрахунки з ПТРК FGM-148 Javelin рухаються в бронеавтомобілях СБА «Варта». 22 серпня 2018 року» / Фото: Євген Матюшенко

«Якщо ми це беремо в якості допомоги, то нас ці нулі (вартість однієї ракети для ПТРК Javelin складає понад 100 тис. дол.) не хвилюють. Але коли потім ми беремо ці нулі зі свого бюджету то думаємо, що краще все ж взяти свій «Корсар» ніж закуповувати в американців «Джавелін». Тому що у будь якому разі, попри збільшення оборонного бюджету і збільшення ДОЗ все одно грошей на все не вистачає і їх треба використовувати надзвичайно раціонально», — наголосив аналітик.

Імпортні БМП та цифрові засоби зв’язку

Сергій Згурець нагадав, про актуальну та термінову потребу в ЗСУ значної кількості БМП, які, як відомо, в Україні не виробляються. Експерт нагадав про історію з закупівлею чеських машин у 2018 році.

«Я спілкувався з офіцерами, командирами рот. Їздив дивився на ці БМП. Коли ми розуміємо, що в нас не вистачає БМП по певним бригадам, а якість чеських БМП дійсно була класна. БМП були класні насправді, ті хто їздив, я їздив і самі офіцери були просто щасливі, що ці БМП нам вдалося придбати», — відзначив експерт.

Проте через медійний «шум» та критику в окремих ЗМІ контракт на постачання БМП з Чехії був «підвішений» й ЗСУ отримало у 2018 році не всі машини. Однак ДК «Укроборонпром» і військові переконують, що цей контракт буде виконаний, а машини надійдуть до війська.

Чеські БМП-1 (2 та 3 ряд) під час передачі техніки для морської піхоти ВМСУ 21 грудня 2018 року на аеродромі в Озерному / Фото: Юрій Бірюков

«Фактично ці БМП нам потрібні й на наступні роки стоять закупівлі БМП-1 і БМП-2. Тобто процес роботи з закордонними партнерами, які зокрема були представлені на виставці «Зброя та Безпека» (чеська Excalibur Army – прим.), триває і я як раз є (в цьому випадку) прихильником втаємничуваня інформації», — підкреслив експерт додавши, що схожа ситуація була й з передчасним висвітленням інформації про постачання в Україну турецьких БпАК Bayraktar TB2.

Чеська бойова машина піхоти BVP-M2 SKCZ Šakal (БМП «Шакал») — глибока модернізація радянських БМП-1/2 від компанії Excalibur Army на міжнародній виставці «Зброя та Безпека-2018» у жовтні 2018 року

Дещо інша ситуація з новими цифровими УКХ-радіостанціями Aselsan. Наразі Україна має 5 контрактів з турецькою компанією Aselsan. Вдалося вийти на офсетні угоди з закордонним партнером, які передбачають зокрема передачу ключів шифрування, передачу окремих складових, що дозволить відпрацювати деякі технології, які наша країна поки що не опанувала.

Експозиція компанії Aselsan на міжнародній виставці «Зброя та Безпека-2018» у жовтні 2018 року

Експерт нагадав, що ЗСУ за роки конфлікту також отримали значну кількість американських радіостанцій Harris на суму близько 130 млн доларів. При цьому вартість турецьких контрактів складає приблизно 70 млн доларів. Радіостанції Aselsan вже апробовані в танкових військах ЗСУ, в системах автоматизації, та ППО і зараз будуть апробовані в артилерійських частинах.

Експозиція компанії Harris на міжнародній виставці «Зброя та Безпека-2018» у жовтні 2018 року

Однак Сергій Згурець підкреслив, що попри успіхи в постачанні нових цифрових радіостанцій ЗСУ є велика проблема саме з їх використанням у війську.

«Ми спочатку поставили ці «Харриси» і «Аселсани» на танки і таке враження, що наші військові не хочуть користуватися ні «Харрисом» ні «Аселсаном»! Тому що це занадто складні речи. Краще проста «Моторола» яка дозволяє без будь-яких налаштувань увійти в контакт. Але це до початку бойових дій. Тому що фактично, ті хто стикався з російським РЕБом розуміють, що «Харріси» й «Аселсани» це те що їм абсолютно потрібно», — наголосив військовий експерт.

Проблеми минулого року

На думку Сергія Згурця, однією з найбільших проблем минулого року у вітчизняному ОПК стала низька спроможність виготовлення нових бронекорпусів для БТР-3 та БТР-4. Раніше виробництво цих корпусів було зосереджене на приватному підприємстві Лозівський ковальсько-механічний завод (ЛКМЗ).

Роботи з виготовлення нових корпусів для БТР-4 на ЛКМЗ. Серпень 2018 року

«Темпи виготовлення корпусів на «Лозовій» були настільки низькими, що фактично вони підвісили всі ці лінії на які замикалися державні підприємства», — повідомив Сергій Згурець.

Нові корпуси для БТР-3 та БТР-4 власного виробництва на ДП «Завод ім. Малишева». 28 січня 2019 року

Ця проблема спонукала керівництво ДК «Укроборонпром» в авральному режимі готувати лінії для виробництва нових корпусів на ХКБМ та КБТЗ. Також має місце проблема з постачанням ЗСУ вельми необхідних вантажних автомобілів виробництва «АвтоКрАЗ».

«Фактично ми маємо приклад, що коли ми говоримо про те, що приватна сфера допомагає оборонці от такі «вузькі місця» виникають і в приватному секторі… Тобто питання щодо різних підприємств, історії є різними. Тобто є і успіхи…Але думаю успіхів більше, в розумінні того, що оборонка потребує постійної уваги», — відзначив аналітик.

Презентація оновленої модифікації БТР-4 з підсиленим корпусом власного виробництва на ДП «Завод ім. Малишева». 28 січня 2019 року

Торкнувся експерт й питання складнощів у серійній розробці окремих видів озброєння та постачанні в Україну необхідних ЗСУ нових зразків техніки.

«Треба усвідомлювати, що, на жаль, Україна все ще має певні обмеження на закупівлю сучасного озброєння, а також матеріалів, компонентів та виробничого устаткування, яке може бути використане при розробці власних зразків. Що, своєю чергою іноді суттєво сповільнює серійне виробництво нового вітчизняного озброєння яке потребує імпортних складових», — зауважив експерт.

З іншого боку він підкреслив важливість експортної діяльності вітчизняних заводів. Саме вона є одним зі значних джерел надходження необхідної країні валюти. Крім того такі контракти здійснюють значний стимулюючий ефект для підприємств ОПК.

«Зараз така ситуація, що з одного боку Міністерство оборони та Генштаб обмежує цей процес (експорт), а «Укроборонпром» зацікавлений. Тому що це єдиний шлях розвивати підприємства за рахунок валютних коштів. І цей баланс треба находити і не говорити, що експорт це те що нам загрожує. Бо експорт це те, що на сьогодні стимулює підприємства до розвитку», — підкреслив Сергій Згурець.

Також аналітик пояснив, що після десятиріч занепаду не варто очікувати від української оборонки негайних проривних результатів, лише тому, що зараз вітчизняний ОПК нарешті отримав більш-менш постійне й значне фінансування.

Нова виробнича лінія для виготовлення снарядів на ДАКХ «Артем», що почала працювати у 2018 році / Фото: ДК«Укроборонпром»

«Навіть якщо швидко накачувати оборонну промисловість грошима, то результат буде не завтра… Зараз частина коштів якраз спрямовується на підготовку виробництва і реальні відлуння цього заходу будуть відчуватися у перспективі», — пояснив експерт.

Окремо була висвітлена й проблема з не завжди доречною реакцією ЗМІ на появу інформації щодо придбання чи продажу окремих зразків техніки та проблеми які виникають з закордонними партнерами після появи деяких публікацій.

Так, за інформацією експерта, саме через медійний шум «були зірвані певні імпортні контракти на постачання окремих видів озброєння. Причому однією з причин зриву були певні публікації в ЗМІ. Наприклад, про БМП-1».

Фото конвою з БМП-1 неподалік від ПП між Словаччиною та Україною «Ужгород-Вишнє-Нємецке». Словаччина 4 грудня 2018 року

«Одна моя частина є журналістом і мені хочеться про це написати, з іншого боку, коли розумієш, що це дійсно створює проблеми, коли ті ж закордонні партнери, посилаючись на наші публікації гальмують постачання військової техніки. І тоді я сам стаю на сторону того ж Міністерства оборони чи «Укроборонпрому», залишаючись прихильником втаємничування інформації». Чимось схожа ситуація була й з передчасним висвітленням інформації про закупівлю турецьких безпілотників», — зауважив Сергій Згурець.

Крім того, експерт закликав до зваженої оцінки обороноздатності країни, яка вимірюється не лише постачанням різної зброї.

«Тому що ми часом забуваємо – ми рахуємо кількість техніки і зразки, тобто оцінюємо систему на «вході», а не оцінуємо систему на «виході». Яка передбачає, окрім іншого, стійкі навички та уміння. Тому що якщо ми прибираємо навички, а беремо параметри зі «входу», то фактично це не впливає на боєздатність. Так от треба не лише мати нові та відремонтовані зразки, а треба їх ефективно використовувати», — підкреслив експерт .

Також він додав, що попри проблеми виробництва у власне оборонному секторі значні труднощі є й в опануванні сучасних систем у війську, яке на зараз вже непогано укомплектовано й поступово переходить на все більш новітні та складні види озброєння та техніки.

Боєць ЗСУ за пультом керування ПТРК «Стугна-П» під час навчань у 2018 році / Фото: ОК «Північ»

«Сьогодні укомплектованість умовно кажучи технікою і бойовим озброєнням всіх наших бойових бригад складає десь 95%, ступінь технічної придатності – 85%, то фактично техніки вистачає. А от с точки зору людей і особового складу з цим уже стає складніше. Я думаю що зараз головна увага, коли ми говоримо про боєздатність війська, треба уже починати думати про людей. Щоб не виявилось так, що «залізо» є, а «душі» немає», — наголосив аналітик.

Як приклад він навів ситуацію з використанням у ЗСУ нових цифрових радіостанцій УКХ-діапазону.

«Я думаю що опанування складної техніки, зокрема радіостанцій (Aselsan та Harris) – це суттєвий виклик. Тому що ми можемо наклепати кучу платформ, але ми не зможемо ними керувати в умовах російського РЕБу, тому що наші бійці не хочуть досконало знати радіостанції… Якщо офіцери-зв’язківці поки що неготові до цього, то значить, що це буде негативно впливати на боєздатність війська в цілому», — відзначив Сергій Згурець.

Навчання ЗСУ з опанування нових радіостанцій. 2017 рік. На фото ліворуч — начальник Головного управління зв’язку та інформаційних систем Генерального штабу Збройних Сил України генерал-майор Володимир Рапко

Тож одним з основним завданням 2019 має стати опанування нових зразків озброєння та воєнної техніки та удосконалення індивідуальної та колективної майстерності.

Але це вже не ті проблеми виживання, що були у 2014 році, а проблеми зростання та ефективного використання наявного потенціалу.

defence-ua.com

Переглянути ефір програми «Лінія оборони» на «5 каналі» від 27.12.2018 року:

Последние новости

Тупі, ще тупіші

А чому всі так обурилися останнім номером «Кварталу-95», який висміює хтивого голову Рівненського ТЦК? Чого ви чекали від цієї команди…

17 часов назад

Червінського утримують в холодному підвалі

Червінського утримують в холодному підвалі. Про це повідомив адвокат Андрій Йосипов, який 6 травня зустрічався з Романом у СІЗО Кропивницького.…

17 часов назад

Для кого Єрмак концентрує владу?

​​​​​​​Результати грудневого опитування Київського міжнародного інституту соціології, опубліковані сьогодні — симптоматичні Більшість українців (59%) вважає, що Україні демократична система важливіша, ніж…

17 часов назад

Наступ на Харків. Обстріли, ДРГ, бої у прикордонні | Юрій Бутусов

Юрій Бутусов у прямому ефірі аналізує ситуацію на Харківщині, де російські війська посилили обстріли та здійснюють спроби наступу. ----- Зеленський…

17 часов назад

У Пентагоні повідомили склад нового пакету допомоги Україні на 400 млн дол.

Міністерство оборони США розкрило склад нового пакету оборонної допомоги Україні, затвердженого 10 травня. До пакету увійшли засоби, які відповідають "найбільш…

18 часов назад