Те що зараз відбувається в політичному середовищі України — це не про безуглу, арахамію, стефанчука, зеленського, єрмака, Порошенка, Залужного чи когось іншого.
Це про колапс чинної політичної системи.
І не через якісь факти «критики» Залужного, чи цілого шоу з невипуску Порошенка закордон, а через енергозатратність і нездатність працювати далі.
Залужний не Ісус Христос і він теж помиляється, його теж треба критикувати. Питання в тому як і хто це робить.
Бо дивно, вимагати в Залужного «план задуму» коли ти зимою катаєш асфальт в лічених кілометрах від лінії фронту, який через тиждень розіб’ють танки.
Бо дивно закидати Залужному проблеми з мобілізацією, якщо ти мощно звільняєш усіх воєнкомів у телезвернені і призначаєш перевірку всіх рішень медкомісій, але результат чомусь той самий. Коли в твоїх друзів і друзів твої друзів може влучити снайпер, а твій депутат і голова ОДА безкарно фальшує довідки для виїзду закордон.
Дивно закидати Залужному проблеми з постачанням чогось (які навіть формально його не стосуються), якщо проти чувака який крав мільярди навіть на яйцях, навіть кримінальну справу не відкрили.
І це я зараз не про медійні аспекти всього вищесказаного, а про звичайну логіку і послідовність. Якщо ти хочеш перемогти, зберегти життя своїх солдат, як ти можеш навіть думати щоб будувати дороги, а не укріплення? І так далі.
То ж саме у випадку Порошенка. Проблема навіть не в тому, що його не випустили.
І чесно кажучи мене дратує ниття деяких депутатів що їх не випустили на якусь конференцію чи ще щось такого плану і коли вони це намагаються подати як загальнонаціональну трагедію. Бо це реально не час для подібного ниття.
Проблема в тому що не випустили на важливі зустрічі.
Проблема в тому що випустили, а потім закомплексований хлопчик поістерив і скасували. І це вже не вперше саме з Порошенком. І це вже дратує, в тому числі людей закордоном.
Проблема в тому що це елемент неприйнятних під час війни політичних ігр і тиску. Ок, не можете відпускати всіх, хочете контролювати процес, надайте пропорційні ліміти відряджень кожній фракції і нехай вони всередині вирішуюють що важливо.
Проблема в тому, що цілий голова ВР не усвідомлює що він (а не хтось інший) очолює самостійну (!) вертикаль влади і в нього нема керівників. Тим паче ним не може керувати х.ня від коня. І не усвідомлює що міжнародна діяльність нардепа — це важлива і навіть критична частина його повноважень.
І найбільша проблема в тому, що через якийсь дрібний вибрик закомплексованого хлопчика весь державний механізм продукує bullshit замість того щоб займатися важливими справами під час війни. Скажіть, а прикордонникам на кордоні потрібно займатися цим лайном, коли їхні друзі десь на Сумщині чи на Чернігівщині борються і помирають від ДРГ? А керівники Верховної ради мають писати самі собі листи чи рахувати середній процент жиров в маслі по палаті? А керівництво СБУ має виставляти всю службу клоунами і підривати довіру до служби як ззовні, так і зсередини? І дискредитувати цим своїх колег, які чесно виконують свій обов’язок і помирають за країну?
Я навів всього два маленькі приклади, яких взагалі могло (і мало) не бути. Але скільки в цих прикладах ресурсів витрачених впусту, витрачених для шкідництва КРАЇНІ (в першу чергу). Для чого? Заради якої мети? Заради якихось одномоментних примх закомплексованого інфантила?
А проблема і тому що мети якраз і немає. Немає стратегічного бачення як має бути далі і що ми маємо робити далі.
От росія офіційно, публічно повідомила що збільшує армію на 150000 рил. І яка відповідь на це України? Нема відповіді. Керівництво верховної ради і структури, що забезпечує безпеку держави генерують bullshit, начальниця оборонного комітету гавкає в фейсбуці на Головкома, а головний стратег з сталевими яйцями мовчить за традицією. Сподіваюсь, хоч на шашлики закликати не буде.
Саме тому поточна політична система є в колапсі. Вона енергозатратна (енергія витрачається впусту, а механізм робить роботу наносячи шкоду), вона не працює потрібним чином і не приносить результату, вона не генерує нічого, що було б основою в майбутньому. Бо в неї нема майбутнього, вона банкрот.
І ці люди мають усвідомити, що саме вони зараз є головною перешкодою для країни і зробити те що обіцяли на виборах (піти, якщо не здобув мир в очах путіна) і те що пропонує вельмишановна Олена Зеленська — присвятити себе сім’ї, тим більше в світлі нових переживань про те, що донька стала дорослою.
Прочитала чимало коментарів тут і в ютубі в стилі: «нахер тих депутатів опозиції! Не треба їх пускати за кордон, хай вдома сидять/на Бахмут їдуть».
Давайте розберемось.
Кожен народний депутат — це наш ресурс. Якщо депутат не колаборант, не якийсь агент ГРУ, а добре розбирається в політиці, має гарні закордонні зв’язки, має медійну пику на Заході — це ресурс. Ресурс, який може стати в нагоді державі в часи війни.
Я уже переглянула частину фоток, кого ОП відправила з візитом у США. Мало того, що я знаю далеко не всіх — ще і виглядають вони як полупокєри чи гопота — брудні джинси, пом’яті худі, щось аляповате. Хіба так складно вдягнути звичайний костюм? Раптом що, зараз можна на розпродажах вичепити чудові речі. Підстригти бороди акуратно теж би не завадило — аби не було вайбу алконавтів із сміттярки.
Уже не вперше чую від джерел, співрозмовників, наших прямих лобістів, що Вашингтон, Конгрес, інші наші партнери хочуть бачити в делегаціях не лише умовну мар‘яну безуглу, а й депутатів-опозиціонерів. А ще ветеранів, а ще представників духовенства, які практики — військові капелани з передової. Натомість Банкова свідомо рубає в делегаціях присутність ветеранів, опозиціонерів.
І недавно спілкуватись до США поїхав «пилип із конопель» Єрмак.
— Він зайшов на зустріч, озирнувся і шукав оплесків серед запрошених. Їх не було. У своїх промові він лише двічі сказав «президент» і безліч слова «я». Це багатьох насторожило.
Я вважаю, що в часи війни депутат має виконувати свою роботу на всі 100%. Ми за це оплачуємо його роботу з податків.
І якщо наші західні союзники хочуть поспілкуватись хоч з Порошенком, хоч з Климпуш-Цинцадзе, хоч із самим сатаною — хай їдуть. Їдуть і вибивають зброю, гроші та нові санкції. Це їхня функція зараз. Більше голосів — більше України на шпальтах і в сесійних залах парламентів. Мені не треба, аби депутати сиділи в ресторанах удома — вони мають єбашить як коні в США, Канаді, Франції, Німеччині, Японії та Південній Кореї — в тих країнах, де є ресурси, якісна зброярка та технології. І головне — бажання допомогти українцям.
Знаєте, я уважно послухала подкаст першої леді Зеленської для The Economist. Щиро вдячна, що ця розумна жінка сказала, що проти другого терміну Зеленського. І третього теж — «третій», оце справді напрягло.
Але певно, вона дуже не розуміє глибинних настроїв, якщо упевнена, що одразу після завершення воєнного стану вони з мужем поїдуть у відпустку.
Мені жаль. Бо треба було почати цю тезу з вибачення для тих, хто через свідоме замовчування повномаштаної війни — не бачитиме ні відпустки, ні тата. Ні сина, ні матері.
Мені шкода, що щодня папуги Банкової розказують про єдність, а на практиці займаються мочиловом ЗСУ, опозиції та мерів.
Не дарма ж Кличко уже не стерпів і прямо сказав німцям, що його турбує загроза авторитаризму. І те, що Банкова бачить у місцевому самоврядуванні «атавізм», який є єдиною перешкодою для централізації влади.
«У якийсь момент ми перестанемо відрізнятися від Росії, де все залежить від примхи однієї людини…», — сказав мер авторитетному Der Spiegel.
Це як треба було довести мера столиці, аби він уже перестав підбирати етичні вислови?
Коли поїхав просити грошей, але не перевзувся бо нахабний та тупий.
Баленсіага 1150 $ вартість яких це приблизно 50% місячної з.п. людей у штаті, куди ти приїхав розповісти про скруту. (с) Володимир Корбут
———-
Черга з елітних авто в чудову країну Буковелію, де ніколи не буває ТЦК