Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 27.02.2025
1. Російська промисловість сповільнюється.
— Темпи зростання промислового виробництва в рф у січні 2025 року впали до 2,2% — це вчетверо менше, ніж у грудні (8,2%) і вдвічі менше, ніж у середньому за 2024 рік (4,6%).
— ОПК продовжує працювати на виснаження: виробництво металевих виробів зросло на 33,1%, а «іншого транспорту» — на 36,9%, що свідчить про повну мілітаризацію економіки.
Цивільні галузі потерпають:
— Виробництво меблів скоротилося на 2,4%;
— Легка промисловість просіла на 3,4% ;
— Харчова промисловість сповільнилась удвічі — 2% проти 4,1% у 2024 році;
— Десятий місяць поспіль падає випуск сталі (-2,7%), загальне виробництво в металургії впало на 1,7% .
— Економічний пік пройдений: підприємства стикаються з падінням попиту, зростанням кредитного навантаження, зниженням експорту та зростанням витрат.
— Російська економіка все більше нагадує військовий табір, але навіть він починає буксувати.
2. Центробанк рф про санкції США: втрати для експорту оцінюються у 1%.
— Санкції США, введені в січні проти російського нафтового та газового сектору, можуть скоротити експорт рф на 1%, йдеться у прогнозі Центробанку росії.
— Через посилення обмежень прогноз фізичних обсягів експорту на 2025 рік знижено на 1 п.п., до (-0,5)–1,5%.
— США 10 січня запровадили санкції проти «Газпром нефти», «Сургутнефтегаза», страхових компаній «Інгосстрах» та «АльфаСтрахування», а також понад 150 суден, що перевозять російські енергоносії.
— Санкції набирають чинності 27 лютого та можуть суттєво вплинути на валютний ринок.
3. Логістична криза в росії: третина компаній на межі банкрутства.
— Майже 30% російських логістичних компаній ризикують збанкрутувати через фінансові труднощі, зростання витрат і зниження тарифів.
— Перевізники вимагають держпідтримки, зокрема: — відстрочення страхових внесків; — субсидій на зарплати; — компенсації лізингових платежів; — пільгових кредитів.
— Ринок транспорту деградує, що призведе до дефіциту вантажного транспорту, підвищення цін на логістичні послуги (мінімум +25%) і подорожчання товарів для споживачів.
— Собівартість перевезень зростає, а тарифи падають (-19% рік до року). Лізингові платежі зросли до 27–28%, а утилізаційний збір – на 75–80%.
— Перевізники планують підвищити тарифи на 20% у 2025 році, щоб вижити в умовах економічного спаду.
— Війна та санкції вдарили по логістиці росії, і ситуація буде лише погіршуватися.
4. Голлівуд не повернеться: кінотеатри в росії залишаться без блокбастерів.
— Жодна велика кінокомпанія США не проявила інтересу до повернення в росію, незважаючи на спроби Москви відновити діалог із Заходом.
— Російський кінопрокат деградує: за роки війни без Голлівуду російські кінотеатри втратили левову частку прибутків, а місцевий контент не здатен замінити голлівудські блокбастери.
— Росіянам доведеться й надалі задовольнятися нелегальними копіями або другосортними альтернативами, адже повернення великих студій на ринок окупанта не входить у їхні плани.
5. Трамп вимагає поступок від путіна: санкції залишаться до миру в Україні.
— США не послаблять санкції проти рф, поки не закінчиться війна в Україні, заявив президент Дональд Трамп. На запитання журналістів про можливість перегляду обмежень він відповів: «Зараз цього не буде».
— Будь-які розмови про зняття санкцій будуть можливі лише після припинення агресії, наголосив Трамп: «Хочу спочатку подивитися, чи зможемо ми досягти угоди».
— Крім того, росії доведеться піти на поступки, щоб досягти миру. «Так, йому доведеться», – підкреслив президент США, говорячи про путіна.
— Ці заяви чітко дають зрозуміти: Москва не зможе вирватися з-під санкційного тиску без реальних кроків щодо припинення війни.
6. Індія та ЄС обговорюватимуть запобігання потраплянню заборонених товарів до росії.
— Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн обговорить з Індією проблему обходу санкцій проти росії, особливо експорт технологій подвійного призначення, які можуть використовуватись у війні проти України.
— Індія стала другим за величиною постачальником таких товарів до рф після Китаю, що підриває санкційний тиск Заходу. ЄС уже проводив переговори з Індією щодо цієї проблеми у жовтні, але реального прогресу не досягнуто.
— Попри те, що Нью-Делі офіційно заявляє про дотримання санкцій, розслідування ЄС вказують на порушення, а індійський уряд проводить перевірки за запитом Брюсселя.
— У рамках візиту також обговорюється угода про вільну торгівлю, але ЄС не готовий поступатися через високі тарифні та нетарифні бар’єри Індії.
— Переговори ускладнюються тим, що США загрожують підвищенням мит навіть для союзників, а прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді повернувся з Вашингтона під тиском вимог купувати більше американських товарів, включаючи зброю.
— ЄС намагається перекрити лазівки для російської економіки, а Індія змушена балансувати між власними інтересами, торгівлею з Москвою та жорстким міжнародним тиском.
7. ЄС поновив санкції проти наближених до Януковича осіб. Експрезидент зник з переліку.
— Європейський Союз поновив санкції проти колишніх високопосадовців та осіб, пов’язаних з колишнім президентом України Віктором Януковичем. Про це заявив редактор Радіо Вільна Європа Рікард Йозвяк.
— Обмеження, які були введені понад десять років тому через розтрату державних коштів, зберігаються і до сьогодні, але список, до кого застосовуються ці обмеження, значно скоротився.
— З початкових 18 осіб у санкційному списку, що включали самого Януковича, залишилося лише троє.
— «Посли щойно поновили санкції за розкрадання (українських) державних коштів. Це було створено понад 10 років тому для Януковича та 17 осіб з його найближчого оточення. Зараз у списку залишилося лише три особи – навіть Януковича в ньому вже немає», – написав Йозвяк.
8. США вперше з 2022 року не підтримали заяву членів Світової організації торгівлі (СОТ) із засудженням російської агресії проти України.
— Заява публікується щороку з моменту широкомасштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року. У попередні роки Сполучені Штати завжди підтримували її, але цього року утрималися.
— Заяву підписали 44 країни-члени СОТ, зокрема ЄС, Велика Британія, Канада та Австралія. У ній засуджується руйнівний вплив російсько-української війни на життя людей та економіку України. Включно з постачанням на міжнародні ринки низки ключових товарів, вироблених в Україні: сільськогосподарської і харчової продукції, добрив і критично важливих мінералів.
9. КНДР відправила ще понад тисячу солдатів на підтримку російської армії в Курську область.
— Північна Корея продовжує кидати своїх солдатів на російський фронт, попри значні втрати. За даними південнокорейських військових, у січні-лютому до Курської області прибуло додаткове підкріплення з КНДР.
— Москва отримала від 1 до 3 тисяч північнокорейських військових, яких перекинули російськими суднами та військовими літаками. Новий контингент включає мотопіхоту, саперів і фахівців з електронної розвідки.
— Раніше КНДР уже направила близько 11 тисяч солдатів, які вступили в бої в жовтні. Втрати були катастрофічними – до середини січня загинуло чи було поранено близько 4 тисяч північнокорейських військових. Через це в кінці січня вони відійшли від лінії фронту.
— Кремль, схоже, не справляється із втратами і змушений просити допомоги навіть у таких держав, як КНДР, які самі перебувають під жорсткими санкціями.
10. Сербія маневрує між США та росією: «Газпром нефть» спробував обійти санкції, але Вашингтон дав лише відстрочку.
— Російська «Газпром нефть» формально зменшила свою частку в сербській NIS з 50% до 44,85%, передавши 5,15% материнській компанії «Газпром». Це спроба уникнути санкцій США, які загрожують енергетичній безпеці Сербії.
— США дали компанії 45 днів на вихід із сербського ринку, і хоча термін спливав 27 лютого, Вашингтон надав додаткові 30 днів відстрочки. Однак це не вирішує проблему, а лише відкладає її.
— Сербія опинилася у складному становищі: країна залежить від нафти NIS, яка забезпечує 80% внутрішнього ринку, але не зможе імпортувати сировину через Хорватію, якщо санкції набудуть чинності.
— Президент Сербії Олександр Вучич продовжує торги між Вашингтоном і Москвою, намагаючись отримати 90-денне виключення з санкційного режиму.
— Зміна власності виглядає як чергова спроба косметичних перестановок, подібна до маневру 2022 року, коли Белград намагався обійти санкції ЄС. Питання в тому, чи прийме США цей крок чи через місяць санкції таки доб’ють російський вплив у сербській енергетиці.