Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 27.10.2025
1. російські акції обвалилися до мінімуму за рік після провалу місії кремля у США.
— російський ринок упав до найнижчого рівня за рік після безрезультатного візиту глави фонду прямих інвестицій Кирила Дмитрієва до США. Очікуваного потепління у відносинах не сталося — навпаки, кремль знову підняв ядерну риторику, що злякало інвесторів.
— Індекс Московської біржі впав ще на 3,2% — до 2457 пунктів, мінімуму з грудня 2024 року. Найбільше просіли акції «Роснефті» (–5,6%) та «Лукойлу» (–6,5%). Разом вони втратили понад 900 млрд рублів — близько $11,5 млрд.
— Ринок реагує на зростання політичної невизначеності та провал «миротворчої» місії кремля, що лише підтверджує його дедалі глибшу ізоляцію.
2. Санкції США проти російської нафти: ефект не миттєвий, але болючий для москви.
— Нові санкції США проти «Роснефті» та «Лукойлу» вже спричинили стрибок цін на нафту, однак ринок швидко адаптувався — трейдери не очікують суттєвого скорочення російського експорту.
— Попри це, обмеження створюють для кремля дедалі більші фінансові та логістичні труднощі. Після запровадження санкцій ціни на Brent тимчасово зросли до майже 67 доларів за барель, але швидко стабілізувалися.
— Це свідчить, що учасники ринку не очікують зникнення великих обсягів російської нафти, оскільки москва знову намагатиметься обходити обмеження через «тіньовий флот» і мережу посередників.
— Утім, навіть якщо обсяги експорту збережуться, доходи росії скорочуються. Санкції ускладнюють розрахунки у доларах, змушують продавати нафту зі знижками та збільшують витрати на транспортування через посередницькі схеми.
— Особливо вразливими стають поставки до Індії та Китаю — головних споживачів російської сировини. Нові обмеження роблять торгівлю з москвою ризикованішою, і імпортери дедалі частіше вимагають більших знижок. У разі посилення тиску деякі компанії вже готові скоротити закупівлі.
— Попри заяви кремля про «стійкість» російського нафтового сектору, ситуація свідчить про інше: експортні доходи падають, витрати на логістику зростають, а «дешева» нафта дедалі частіше стає токсичним товаром навіть для партнерів, які досі залишалися лояльними до москви.
— Санкції не зупиняють війну, але послаблюють економічну основу російської воєнної машини, поступово звужуючи можливості фінансування агресії проти України.
3. Санкції Трампа проти російської нафти й газу вже дають ефект.
— Нові санкції адміністрації Дональда Трампа проти російської енергетики почали діяти негайно, різко скоротивши потоки російської нафти до Індії та Китаю. Президент США прагне позбавити кремль основного джерела фінансування війни проти України, використовуючи економічний тиск як інструмент досягнення миру.
— Протягом кількох годин після запровадження санкцій проти «Роснефті» та «Лукойлу» ціни на нафту на світових ринках зросли на 6%, а найбільші нафтопереробні заводи Індії та державні компанії Китаю тимчасово призупинили закупівлі російської нафти.
— За даними аналітика Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA) Люка Вікендена, потенційна втрата цих ринків може позбавити Кремль до 7,4 млрд доларів щомісячних доходів, з яких понад 3,5 млрд напряму надходять до військового бюджету.
— У вересні обсяги імпорту російської сирої нафти Індією вже впали на 38%, до найнижчого рівня з 2022 року. Загальні енергетичні доходи росії впали на 4% за місяць, до мінімуму з початку повномасштабного вторгнення.
— Водночас Пекін звинуватив Вашингтон у «економічному примусі» та пригрозив «контрзаходами» у разі шкоди своїм інтересам.
— На тлі цих подій Європейський Союз, попри санкції, залишається найбільшим покупцем російського зрідженого природного газу (приблизно 50% експорту) та основним імпортером трубопровідного газу (35%).
— Найактивніше російське викопне паливо купують Угорщина та Словаччина, тоді як Франція, Бельгія й Нідерланди продовжують закупівлі СПГ, частково для його реекспорту в інші країни ЄС.
— Санкційна політика Трампа може не лише послабити російську економіку, а й зміцнити позиції США як провідного постачальника енергоресурсів до Європи.
— Водночас, як зазначив директор Центру фінансів і безпеки Том Кітінге, ЄС несе «ганебну пляму», фінансуючи Кремль навіть через обмежені закупівлі російського палива: «США зробили за 24 години більше, ніж Європа за пів року. Питання лише в тому, скільки українців загине до 2027 року, коли ЄС обіцяє повністю відмовитися від російського газу».
4. Індія скорочує закупівлі російської нафти під тиском Заходу.
— Середня вартість імпорту нафти в Індію зросла приблизно на 5 доларів за барель вище еталонної марки Dubai — це найбільша цінова надбавка за останні роки.
— Причина — скорочення знижок на російську нафту, підвищення премій з боку інших постачальників і зменшення імпорту з Венесуели.
— Доля російської нафти в загальному імпорті Індії впала до 34% проти 36% торік.
— Попри те, що москва залишається найбільшим постачальником, тенденція свідчить про поступове переорієнтування ринку під тиском США та союзників.
— З 2022 року Індія заощадила близько $16,7 млрд на купівлі російської нафти, однак ця вигода швидко зменшується. Після запровадження санкцій США проти «Роснефті» та «Лукойлу» індійські НПЗ фактично призупинили закупівлю російської сировини, змушені звертатися до постачальників з Близького Сходу та США. Це підвищує собівартість переробки й загрожує зростанням світових цін на нафту.
— Частину втрат Індії можуть компенсувати майбутні торговельні поступки Вашингтона. Виконання вимог США щодо скорочення закупівель російської нафти може відкрити шлях до нової торговельної угоди та зниження американських мит, що зміцнить індійський експорт.
— Для москви ж це ще один тривожний сигнал: головний покупець її нафти поступово зменшує залежність, а скорочення дисконту позбавляє кремль останньої конкурентної переваги на азійському ринку.
5. Танкерні компанії відмовляються перевозити російську нафту після санкцій США.
— Грецькі власники танкерів, які за оцінками Brookings Institution перевозили близько третини російської сирої нафти, що експортується з портів рф, почали відмовлятися від контрактів з російськими нафтовими компаніями після введення санкцій адміністрацією Дональд Трамп.
— Участь грецьких судновласників, які раніше щомісяця вивозили з рф близько 10–20 млн барелів, на кінець жовтня впала до мінімуму. На тлі цього основні перевезення російської марки сировини Urals зараз здійснюються через «тіньовий флот» танкерів.
— Водночас ставки фрахту зросли: рейс із Приморська чи Усть-Луги до Індії коштує вже близько $8 млн, тоді як на початку місяця — $7 млн, і деякі оператори вимагають до $10 млн за рейс.
— Цей розвиток подій свідчить про те, що хоча поставки російської нафти не зупинені, логістика і витрати на транспортування зростають, що додатково ускладнює продаж для кремля.
6. ЄС зберігає третє місце серед торговельних партнерів росії — попри санкції.
— Європейський Союз залишається одним із головних торговельних партнерів росії, попри масштабні санкції через агресію проти України.
— За даними німецького економічного інституту (IW), у 2024 році ЄС посів третє місце серед найбільших партнерів москви.
— Обсяг товарообігу — 67,5 млрд євро (≈ $78 млрд). Більшість країн блоку суттєво скоротили імпорт із рф: Німеччина -92%, Італія -83%, Бельгія -67%, Іспанія -63%, Чехія -51%, Словаччина -31%.
— Угорщина залишається єдиною країною ЄС, яка збільшила обсяг торгівлі — на 31%, до $6,2 млрд.
— Загалом російський експорт у 2024 році зріс на 18% — до $330 млрд, головним чином за рахунок продажу енергоносіїв у Китай та Індію.
7. росія обходить санкції на арктичний газ через Китай.
— Попри спроби США та союзників паралізувати російську енергетику, москва продовжує експортувати скраплений природний газ із проєкту Arctic LNG 2.
— Із серпня з заводу вже відправлено 11 танкерів, основним напрямком став китайський порт Бейхай, який став транзитним вузлом для підсанкційного російського газу.
— Схема вигідна обом сторонам: кремль отримує додаткові доходи для фінансування війни проти України, а Китай користується зниженою ціною на газ, не побоюючись реакції Вашингтона.
— США намагалися заблокувати Arctic LNG 2, зупинивши постачання обладнання та логістики, але росія обійшла обмеження завдяки старим судам і так званому «тіньовому флоту».
— Велика Британія вже запровадила санкції проти термінала, тоді як Пекін виступає проти «односторонніх обмежень».
— Попри нестачу танкерів і технічні проблеми через заміну західних турбін китайськими, росія продовжує постачання, що ставить під сумнів ефективність нових санкцій США.
8. США посилюють тиск на Угорщину через імпорт російської нафти.
— США посилюють дипломатичний тиск на Угорщину, вимагаючи від Будапешта відмовитися від імпорту російської нафти та газу. Американська сторона заявила, що готова допомогти країні знайти альтернативні джерела постачання й координуватиме дії з сусідніми державами, зокрема Хорватією.
— Посол США при НАТО Метью Вітакер відкинув аргументи уряду Віктора Орбана про те, що статус Угорщини як країни без виходу до моря нібито змушує її залежати від постачань з росії. «Ми допоможемо нашим угорським друзям скласти плани, щоб позбутися російської нафти та газу», — заявив він в ефірі Fox News.
— Попри загальноєвропейський курс на енергетичну незалежність від москви після вторгнення росії в Україну у 2022 році, Будапешт продовжує збільшувати обсяги імпорту російських енергоносіїв. За даними Євростату, частка російської сирої нафти в постачанні Угорщини лише зросла.
— Така залежність створює додаткові ризики після того, як минулого тижня США запровадили санкції проти найбільших російських нафтових компаній, а ЄС оголосив про повну заборону операцій із «Роснефтью» та «Газпром нафтою» й планує припинити імпорт російського СПГ з 2027 року.
— Прем’єр Віктор Орбан заявив, що прагне «захистити» Угорщину від наслідків санкцій і веде консультації з керівництвом енергетичної компанії Mol Nyrt, яка продовжує купувати російську нафту завдяки тимчасовому звільненню від санкцій ЄС.
— Водночас Хорватія наполягає, що її нафтопровід має достатню пропускну здатність, аби забезпечити постачання і для Угорщини, і для Словаччини.
— Вашингтон очікує, що Будапешт розпочне конкретні кроки до скорочення енергетичної залежності від москви, попередивши, що подальше зволікання може поставити під сумнів енергетичну безпеку країни.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 26.10.2025
1. Санкції США завдали серйозного удару по основних нафтових компаніях «Роснафті» та «Лукойлу».
— Нові обмеження, запроваджені проти енергетичного сектору рф, загрожують суттєвими фінансовими втратами і дестабілізацією російського нафтового експорту. «Роснафта» та «Лукойл» забезпечують близько половини з 9,5 млн барелів нафти, що видобуваються щодня в росії. Під санкції потрапляє приблизно 1 млн барелів на добу — переважно ті, що постачаються до Китаю та Індії.
— Це найжорсткіші заходи США щодо російської нафтогалузі від початку повномасштабної війни проти України.
— «Роснафті» та «Лукойлу» доведеться відновлювати мережу підставних компаній і створювати нові схеми продажу, щоб обійти обмеження. У листопаді–грудні очікується різке падіння експорту, однак «повернення до попередніх обсягів» малоймовірне.
— Раніше обидві компанії вже зазнали суттєвих втрат: прибуток «Роснафти» у першій половині 2025 року впав на 68%, а «Лукойлу» — удвічі. Війна проти України зруйнувала їхню бізнес-модель, змусивши відмовитися від європейських ринків і перейти до складних схем з тіньовим флотом і посередниками в Азії.
— Через удари українських безпілотників по російських НПЗ перенаправити нафту на внутрішню переробку неможливо, що лише підсилює кризу.
— Попри спроби кремля стабілізувати галузь, витрати на обходи санкцій зростають, а знижка на російську нафту Urals порівняно з Brent може збільшитися до $14 за барель.
— Минулого року російський нафтовий сектор уже втратив близько $43 млрд — приблизно 30% потенційного доходу. Нові санкції загрожують ще глибшим падінням, що послаблює фінансову основу режиму путіна.
2. Імпорт вантажівок до росії впав до п’ятирічного мінімуму.
— Імпорт вантажівок до росії обвалився до найнижчого рівня за останні п’ять років через різке падіння продажів на внутрішньому ринку. У січні–вересні 2025 року до країни було ввезено лише 4,8 тис. вантажівок масою понад 16 тонн — на 92% менше, ніж за аналогічний період 2024 року.
— Попит на важкі вантажівки в росії фактично зупинився після двох років активного імпорту — загалом майже 200 тисяч одиниць техніки. Тепер ринок перенасичений, а дилери не можуть розпродати навіть раніше завезені машини.
— За його словами, нинішніх запасів може вистачити ще на рік. Продажі нових великотоннажних вантажівок у росії за дев’ять місяців впали на 57% — до 32,9 тис. одиниць.
— Особливо різко скоротився імпорт китайських марок, які раніше становили основу ринку: постачання FAW зменшилося на 93%, Sitrak — на 92%, Howo — на 87%, Sany — на 43%. Завезення самоскидів упало на 96%, сідельних тягачів — на 95%, а спеціальної техніки — на 68%.
— Криза галузі пов’язана не лише з надлишковими запасами, а й зі зниженням інвестиційної активності підприємств, які скорочують витрати на оновлення автопарку через війну та економічні труднощі.
— російський ринок комерційного транспорту фактично перейшов у фазу стагнації, що демонструє глибину структурних проблем економіки рф.
3. У росії різко впали митні надходження до бюджету — мінус 1,4 трлн рублів.
— Митні збори до бюджету росії обвалилися до найнижчого рівня за останні п’ять років, що стало ще одним свідченням глибокої кризи російської економіки на тлі війни та санкцій.
— За підсумками 2025 року ФТС очікує зібрати лише 5,97 трлн рублів — на 19% менше, ніж торік. Минулого року митниця перерахувала в бюджет 7,35 трлн рублів, а ще роком раніше — 6,62 трлн. Таким чином, скорочення надходжень становить близько 1,4 трлн рублів.
— Поточні показники стали найгіршими з 2020 року, коли пандемія і падіння цін на нафту різко знизили доходи ФТС.
— На сьогодні митна служба вже перерахувала 4,5 трлн рублів, з яких 3,7 трлн припадає на імпорт, близько 400 млрд — на експорт, решта — інші платежі. Первинний план Мінфіну передбачав надходження в розмірі 8 трлн рублів, однак фактичні збори виявляться на чверть нижчими.
— Скорочення митних платежів пов’язане зі спадом імпорту, санкційними обмеженнями на постачання технологій і падінням експорту енергоносіїв через зниження світових цін та західні обмеження.
4. Адміністрація президента США Дональда Трампа готує нові санкції проти ключових секторів економіки росії, зокрема банківського та нафтового, якщо путін не припинить війну проти України.
— США також обговорюють із європейськими партнерами використання заморожених російських активів для закупівлі зброї для України. Хоча поки невідомо, чи Вашингтон швидко реалізує ці кроки, це свідчить про готовність адміністрації посилювати тиск після запровадження перших санкцій проти «Лукойлу» та «Роснєфті», що вже підняли світові ціни на нафту.
— Трамп заявляє про прагнення миру, але визнає складність завершення війни. Європейські союзники очікують, що він і надалі тиснутиме на москву.
— Джерела Reuters зазначають, що США хочуть, аби наступні масштабні дії здійснили європейці. Трамп може взяти паузу, щоб оцінити реакцію кремля. Водночас Сенат США поновив роботу над двопартійним законом про санкції.
— Київ позитивно сприйняв останні кроки Вашингтона. «Знищення воєнної машини росії — найгуманніший спосіб завершити цю війну», — заявила речниця посольства України у США Галина Юсипюк.
5. ЄС закриває росіянам «лазівку» для отримання карт Visa і Mastercard через Білорусь.
— Європейський Союз вирішив ліквідувати схему, якою росіяни користувалися для оформлення банківських карток Visa та Mastercard у Білорусі.
— У межах 19-го пакета санкцій, затвердженого в четвер, під обмеження потрапив також білоруський філіал «Альфа-Банку», що належить російському капіталу.
— Нові санкції передбачають повну блокаду активів і заборону на будь-які операції з банком. Також обмеження поширюються на білоруські дочірні структури «Сбєрбанку» та ВТБ, а також на філіали ВТБ у Казахстані та Китаї. Санкції набудуть чинності 2 грудня.
— Картки білоруського «Альфа-Банку» активно використовували росіяни для міжнародних платежів і поїздок за кордон, адже після 2022 року Visa та Mastercard повністю пішли з російського ринку.
— Тепер цей канал також буде заблоковано, що ще більше обмежить фінансову мобільність громадян рф за межами країни.
6. Китай вперше використав власні танкери для перевезення підсанкційного російського ЗПГ.
— Китайські судна вперше взяли участь у транспортуванні підсанкційного російського зрідженого природного газу (ЗПГ). Йдеться про газ, вироблений на заводі «Газпром ЗПГ Портова» під Санкт-Петербургом.
— На супутникових кадрах від 18 та 23 жовтня видно два танкери — Perle і CCH Gas, які стояли поруч у морі неподалік від Малайзії, що свідчить про перевалку палива з борту на борт.
— Судно Perle, що перебуває під санкціями США, перевозило російський ЗПГ, тоді як CCH Gas належить китайській компанії Pacific Gas.
— За даними агентства, це перший підтверджений випадок, коли китайський танкер брав участь у транспортуванні підсанкційного російського газу.
— Цей епізод фактично став випробуванням рішучості США обмежити енергетичний експорт росії, зокрема через тісну участь Пекіна в обхідних схемах постачання.
7. Болгарія готує заходи щодо свого нафтопереробного заводу, що належить компанії «Лукойл», після санкцій США.
— Лукойл — провідний імпортер сирої нафти в Болгарію, який керує найбільшим НПЗ країни (Лукойл Нефтохим Бургас), потужністю 190 000 барелів на добу, а також мережею з понад 200 автозаправних станцій і складською інфраструктурою.
— Після запровадження США санкцій відбулися термінові заходи болгарської влади з метою гарантувати безперебійні поставки нафтопродуктів.
— Міністр енергетики Жечо Станков заявив, що Болгарія спільно з європейськими партнерами розробляє план дій, тоді як міністр юстиції Георгій Георгієв зазначив, що завод і низка дочірніх структур Лукойлу вже відповідають критеріям американських санкцій, і уряд веде переговори з Вашингтоном для забезпечення подальшої роботи підприємства.
— Парламент країни ухвалив поправку, що дає уряду та спецслужбам право попередньо затверджувати будь-яку угоду з продажу активів Лукойлу в Болгарії. Служби безпеки та внутрішні органи країни також підсилюють контроль за діяльністю НПЗ як стратегічного об’єкта.