Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 24.10.2026
1. Україна продовжує завдавати ударів по підприємствах російського військово-промислового комплексу, знищуючи виробничі потужності та компоненти, необхідні для виготовлення ракетного озброєння.
— 23 жовтня ракетного удару зазнав завод «Протон» в Орлі. Підприємство виробляє оптоелектронне обладнання та електронні компоненти для російського ВПК. Його продукція використовується під час виробництва крилатих авіаційних ракет С-71 «Ковер», балістичних ракет «Іскандер-М» і зенітних комплексів «Панцирь-С1».
— За оприлюдненими кадрами, внаслідок удару щонайменше один виробничо-збірний корпус заводу зазнав критичних руйнувань: обвалилися верхні поверхи, покрівля та фасад. Це могло вивести з ладу технологічні лінії в ураженому цеху.
— 24 жовтня повідомили про атаку на хімічний завод «Тольяттикаучук» у Тольятті Самарської області. Підприємство виробляє синтетичні каучуки та іншу хімічну продукцію. Подробиці наслідків атаки уточнюються.
2. російський «Новатек» фінансує американський проєкт ЗПГ на Алясці попри санкції США.
— російська газова компанія «Новатек», яка перебуває під американськими санкціями, фінансує будівництво термінала зрідженого природного газу на Алясці та фактично контролює реалізацію проєкту.
— Проєкт Polar Train LNG розпочали в березні в межах планів адміністрації Дональда Трампа розширити експорт американських енергоносіїв до Азії. Компанія планувала використати частину обладнання недобудованого російського термінала «Арктик ЗПГ-2», який також перебуває під санкціями США, та перенести його на Аляску.
— Polar Train звернулася до американських органів із проханням дозволити переговори з «Новатеком», однак дозволу ще не отримала. Попри це, як стверджує колишній генеральний директор американського проєкту Джоел Ріддл, російська компанія вже фінансувала його та керувала роботою.
— Під час обговорень між Вашингтоном і москвою розглядали варіант, за якого «Новатек» допоможе побудувати термінал на Алясці в обмін на скасування санкцій проти «Арктик ЗПГ-2».
3. російська нафта ESPO для Китаю подорожчала до рекордних рівнів через перебої з постачанням із Близького Сходу.
— російські продавці пропонують Китаю нафту ESPO Blend із рекордними преміями до еталонної марки Brent — понад $25 за барель, а в окремих пропозиціях ціна перевищувала $30.
— Зростання цін пов’язане з високим попитом, подорожчанням морських перевезень через війну з Іраном і невизначеністю щодо експорту нафти з Перської затоки. російські постачальники намагаються скористатися перебоями на близькосхідному ринку, підвищуючи ціни для китайських покупців. Однак надмірні премії можуть відвернути частину покупців.
— За словами трейдерів, китайські нафтопереробні заводи готові платити за ESPO приблизно на $20 за барель вище за Brent, але за вищих цін переробка може стати збитковою. Одна з нещодавніх угод із великим незалежним китайським НПЗ передбачала премію $23–26 за барель, тоді як менші заводи за таких умов ризикують зазнати збитків.
— Зростання транспортних витрат також підштовхує продавців підвищувати ціни. Водночас частина партій російської нафти, запропонованих до постачання в листопаді та грудні, залишилася непроданою.
4. росія передавала Китаю військові розробки для підводних човнів, авіації та систем управління десантом.
— російські оборонні підприємства передавали Китаю технології та технічну документацію для розвитку військово-морських сил, авіації й десантних систем. Частина цих розробок може мати значення для можливого конфлікту навколо Тайваню. Про це йдеться у звіті американського Центру перспективних досліджень у сфері оборони (C4ADS).
— Зокрема, Центральне конструкторське бюро «Рубін» у 2015–2023 роках передало китайським військовим структурам і суднобудівним компаніям 12 партій матеріалів загальною вартістю понад $80 млн. Вони стосувалися проєктування неатомних підводних човнів.
— Російські інженери також допомагали тестувати технології зниження шумності китайських субмарин, зокрема під час дослідження кавітації. Центральний аерогідродинамічний інститут росії у 2022–2024 роках щонайменше дев’ять разів передавав китайській корпорації Norinco моделі літальних апаратів і результати аеродинамічних випробувань. Отримувачем платежів за документацію щодо моделі за схемою «літаюче крило» був «Рособоронекспорт». Дослідники вважають це ознакою військового призначення робіт.
— Ще один напрям співпраці — системи управління повітряним десантом. російський НДІ систем зв’язку та управління розробляв для китайської армії систему «Меч», яку планували встановлювати на бронеавтомобілі Dongfeng та адаптувати до китайської супутникової навігації BeiDou. За даними C4ADS, російський холдинг «Елемент» також організував складання мікроелектроніки в Китаї, однак військове призначення цих мікросхем не встановлено.
— Інша російська компанія, «СтанкоМашСтрой», планувала налагодити в китайському Сяньяні виробництво п’ятиосьових верстатів, які можуть використовуватися у виробництві складного озброєння.
5. російські виробники військової продукції переносять виробництво до Китаю через санкції.
— російські підприємства, пов’язані з військово-промисловим комплексом, почали переносити частину виробництва до Китаю, щоб зберегти доступ до промислових потужностей і продовжити постачання продукції.
— Виробник мікроелектроніки «Елемент», який постачає компоненти російським оборонним підприємствам і перебуває під санкціями США з 2022 року, у 2024 році розпочав складання мікросхем у Китаї. Компанія зареєструвала там щонайменше чотири дочірні структури.
— Перенести частину виробництва до Китаю планував і верстатобудівний завод «СтанкоМашСтрой», який перебуває під санкціями США з 2023 року. У 2023 році підприємство оголосило про намір налагодити випуск верстатів спільно з китайською Baoji Machine Tool Group.
— Водночас співпраця може посилювати технологічну залежність росії від Китаю. В довгостроковій перспективі китайські компанії можуть отримати більше переваг: використати російські розробки та досвід для створення власного озброєння й витісняти російських виробників із міжнародних ринків.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 25.10.2026
1. У ніч на 25 жовтня Сили оборони України уразили в Омську два об’єкти — нафтохімічне підприємство «Омський каучук» і логістичний центр маркетплейсу Ozon.
— «Омський каучук», що входить до групи «Титан», виробляє синтетичні каучуки, фенол, ацетон та іншу хімічну продукцію. Потужність підприємства становить близько 2 тис. тонн продукції на добу. Його продукція використовується в гумотехнічній промисловості, а окремі види полімерних матеріалів можуть застосовуватися у виробництві твердого ракетного палива.
— Другим ураженим об’єктом став логістичний центр Ozon у логопарку «Солнечный» на вулиці Айвазовського. Площа комплексу становить близько 107 тис. м², він може вміщувати майже 30 млн товарних одиниць і обробляти понад 600 тис. замовлень на добу. Інвестиції компанії в обладнання та IT-інфраструктуру перевищили 4 млрд рублів.
— Безпілотники подолали близько 3 тис. км до цілей в Омську.
2. Втрати російських авіакомпаній через закриття аеропортів у 2026 році могли перевищити 200 млрд рублів.
— Втрати російських авіакомпаній через обмеження роботи аеропортів на тлі загрози атак безпілотників у 2026 році могли перевищити 200 млрд рублів.
— У січні–серпні російські цивільні аеропорти 2860 разів запроваджували обмеження через загрозу атак дронів. Це у 4,5 раза більше, ніж за аналогічний період 2025 року, коли план «Ковер» оголошували 643 рази. Зросла й тривалість обмежень — у 4,1 раза.
— Через тривалі перебої авіакомпанії частіше затримують або скасовують рейси ще в аеропортах вильоту, а не перенаправляють літаки на запасні аеродроми. Обмеження тепер поширюються також на аеропорти Уралу та Західного Сибіру.
— За січень–вересень кількість перенаправлень літаків на запасні аеродроми могла сягнути 4–5 тис. Для порівняння, за перші вісім місяців 2025 року було перенаправлено 1174 рейси. Повних даних за 2026 рік російська авіаційна влада не оприлюднила.
3. російські дорожньо-будівельні компанії почали затримувати виплати банкам через брак нових замовлень.
— Найбільші дорожньо-будівельні компанії росії дедалі частіше затримують погашення кредитів через скорочення державних замовлень і затримки оплати за вже виконані роботи. У серпні 2026 року прострочена заборгованість за кредитами 22 великих компаній галузі сягнула майже 9 млрд рублів — більш ніж удвічі вище за показник березня.
— Загальна фінансова заборгованість цих підприємств за березень–серпень зросла на 16%, до 495 млрд рублів. Борги за кредитами збільшилися на 11,8% — до 191 млрд рублів.
— Однією з причин погіршення ситуації стало скорочення бюджетних витрат на інфраструктуру. У січні–вересні 2026 року регіональні бюджети спрямували на інфраструктурне будівництво 1 трлн рублів — на 19,1% менше, ніж за аналогічний період торік. Федеральні витрати на такі проєкти зросли лише на 3,1%, до 886,8 млрд рублів.
— Компанії також стикаються з нестачею нових великих проєктів і затримками платежів за державними контрактами. Через це виникає дефіцит обігових коштів, який підприємства змушені покривати кредитами. За ключової ставки 14% це збільшує фінансове навантаження на галузь.
4. російська влада спрямувала мережу Metro на фінансування військових потреб після встановлення зовнішнього управління.
— російський підрозділ німецької торговельної мережі Metro виділив 1 млрд рублів (близько $12,4 млн) на потреби російської армії. Це сталося через місяць після того, як путін передав російські активи компанії під зовнішнє управління.
— За заявою компанії, кошти спрямують на закупівлю обладнання, зокрема засобів зв’язку та спорядження для боротьби з безпілотниками.
— У вересні путін передав магазини й інші активи Metro під управління російської компанії «УК Торг Рус». Таким чином, російський підрозділ німецької мережі опинився під контролем призначеної в росії структури.
— Раніше аналогічні заходи застосували до російських активів інших європейських торговельних і харчових компаній, зокрема швейцарської Nestlé та французької Auchan. Кремль пов’язував такі рішення з підтримкою України з боку європейських країн.
5. Nestlé списала $1,95 млрд після втрати контролю над російським бізнесом.
— Швейцарська харчова корпорація Nestlé виключила російський бізнес зі своєї фінансової звітності після переходу її підрозділів у росії під контроль призначеної кремлем структури.
— Компанія повідомила про збитки в розмірі 1,6 млрд швейцарських франків, або близько $1,95 млрд. У звіті за дев’ять місяців компанія зазначила, що з кінця вересня 2026 року більше не включає російські операції до консолідованих фінансових результатів, оскільки втратила оперативний контроль над ними.
— Водночас Nestlé наголосила, що юридично залишається власником активів.
— У вересні путін передав російські підрозділи Nestlé під зовнішнє управління. Раніше аналогічні заходи застосували до російських активів німецької торговельної мережі Metro.
— На росію припадало близько 2% річних продажів Nestlé та 3–4% її операційного прибутку й вільного грошового потоку. Загальний обсяг цих показників становив приблизно 1,7 млрд швейцарських франків на рік. Компанія працювала на російському ринку з 1990-х років.