10. За словами посла України в Туреччині — закриття Босфора і Дарданелли завадило рф захопити Одесу та Миколаїв.
— З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Туреччина відіграла ключову роль у блокуванні агресії агресора на морі.
— Як повідомив посол України в Туреччині Василь Боднар, одним із важливих етапів оборони України стало закриття Туреччиною проток Босфор та Дарданелли для російських суден.
— Цей крок не дозволив росії реалізувати свої плани захоплення Одеси, Миколаєва та інших стратегічно важливих територій.
— «Закриття проток стало вирішальним чинником у стримуванні російських військових, адже, не маючи змоги скористатися своєю морською перевагою, росія не змогла провести заплановані морські операції для окупації півдня України», — зазначив Боднар, підкреслюючи, що одним із результатів цієї блокади стало знищення російського крейсера «Москва», а ще два крейсери залишалися без можливості підтримки на морі.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 25.11.2024
1. Російський алюмінієвий гігант «Русал» скорочує виробництво алюмінію через санкції та економічні труднощі.
— Компанія «Русал» оголосила про скорочення виробництва алюмінію на 250 тисяч тонн у зв’язку з проблемами на ринку глинозему та санкційним тиском.
— Виробник прийняв рішення скоротити потужності на тлі рекордно високих цін на глинозем і несприятливої макроекономічної ситуації.
— Згідно з прес-релізом компанії, понад третину глинозему «Русал» змушений закуповувати на світових ринках за біржовими цінами, що суттєво збільшує собівартість продукції.
— Ціна глинозему з початку року піднялася майже вдвічі, перевищивши $700 за тонну, і тепер цей компонент становить більше половини собівартості алюмінію — у порівнянні з нормою 30–35%.
— У компанії також зазначили, що зниження економічного зростання і посилення грошово-кредитної політики в світі негативно позначаються на попиті на алюміній, зокрема в таких галузях, як будівництво та автомобілебудування, що, в свою чергу, знижує потребу в металі.
— Однією з причин скорочення виробництва є також санкції, накладені на росію та її компанії. В умовах, коли «Русал» змушений зменшувати поставки на європейський ринок через санкції ЄС, компанія переорієнтовується на Азію.
— Так, частка Європи в доходах «Русала» знизилася до рекордного мінімуму — 22%, тоді як частка Азії зросла до 42%.
— Окрім того, на складах Лондонської біржі металів зростають запаси російського алюмінію, міді та нікелю — за рік їх обсяг збільшився в півтора рази.
2. російська залізниця стикається з масштабними фінансовими проблемами, які змушують компанію скорочувати ключові інфраструктурні проєкти.
— У 2025 році інвестиційну програму планується урізати на 37% — із 1,3 трлн до 834 млрд рублів.
— Основна частина цих коштів піде на підтримання поточної діяльності, тоді як витрати на модернізацію Байкало-Амурської магістралі (БАМ) і Транссибу, які мали стати основою для експорту сировини до Азії, скоротять у п’ять разів.
— Фінансова криза пов’язана із різким зростанням боргового навантаження: за останні роки борг компанії досяг 2,54 трлн рублів, а у 2025 році може зрости до 3,9 трлн. Обслуговування цього боргу стане непосильним тягарем — лише відсотки по ньому зростуть до 688 млрд рублів, що у шість разів більше, ніж у 2023 році.
— Додатковий удар по фінансах завдала війна в Україні. Через збільшення військових витрат рф не може виділяти достатньо коштів для підтримки інфраструктурних проєктів, які раніше фінансувалися із бюджету.
— Війна, яка вже коштувала російській казні 20 трлн рублів, у 2025 році потребуватиме ще 13,5 трлн, залишаючи російську залізницю без підтримки.
— Проблеми посилюються через дефіцит персоналу. Компанії не вистачає ключових працівників для забезпечення безперебійної роботи, а зарплатний фонд урізаний. Це призводить до постійних збоїв у роботі станцій і погіршує загальну ситуацію.
— На тлі економічної нестабільності, санкційного тиску та впливу війни російська залізниця втрачає можливість реалізувати довгострокові проєкти, що мали стратегічне значення для росії, зокрема для переорієнтації експортних потоків на азійські ринки.
3. Після введення санкцій США банки 20 країн перестали обслуговувати карти UnionPay Газпромбанка.
— Це означає, що росіяни більше не зможуть зняти готівку за допомогою карток цього банку в Аргентині, Венгрії, В’єтнамі, Греції, Єгипті, Індії, Індонезії, Казахстані, Камбоджі, Катарі, Марокко, Мексиці, ОАЕ, Таїланді, Тунісі, Туреччині, Узбекистані, Південноафриканській Республіці, Південній Кореї та Японії.
— В Уругваї банкомати затримують такі карти та пропонують звернутися до банку-емітента.
— Також карти UnionPay Газпромбанка більше не приймають найбільші китайські кредитні установи, зокрема й Bank of China.
— 21 листопада США ввели санкції проти Газпромбанка та шести його іноземних дочірніх компаній. Банківська організація зберігала доступ до системи SWIFT, незважаючи на війну в Україні, і була основним «хабом» для газових розрахунків з Європою.
4. Велика Британія ввела санкції проти російських страховиків і танкерів із «тіньового флоту».
— Лондон оголосив про нові санкції проти двох великих російських страхових компаній — «АльфаСтрахування» і страхового дому ВСК, а також 30 нафтових танкерів, пов’язаних із перевезенням російської нафти. Про це йдеться в офіційному документі уряду Великої Британії.
— Санкції проти страхових компаній введено через те, що вони, за словами британської влади, «отримують вигоду від уряду росії або надають йому підтримку, працюючи у стратегічно важливому секторі».
— Обмеження на танкери пояснюються їхньою участю в діяльності, яка «дестабілізує Україну» та підриває її «територіальну цілісність і суверенітет».
— До санкційного списку увійшли судна, що ходять під прапорами Панами, Сьєрра-Леоне, Барбадосу, а також низка російських танкерів, які транспортували нафту та нафтопродукти з росії до третіх країн.
— Ці обмеження передбачають замороження активів страхових компаній у Великій Британії, заборону на трастові послуги, а також заборону британським страховикам надавати послуги танкерам із санкційного списку.
— Для самих танкерів заборонено вхід до британських портів.
— Британія вже раніше запроваджувала санкції проти «тіньового флоту» росії, який використовується для обходу міжнародних обмежень, зокрема цінового ліміту G7 на російську нафту ($60 за барель). Наразі у «чорному списку» країни перебуває 90 суден.
— Хоча обмеження від США, ЄС і Великої Британії вивели з ринку частину російських танкерів, деякі з них відновили діяльність, транспортуючи нафту до таких країн, як Китай та Індія, які стали найбільшими імпортерами російської нафти після початку війни.
5. Європейські країни відновили обговорення можливої відправки військ або бійців ПВК до України.
— Це пов’язано з імовірною відмовою США від підтримки України після вступу Дональда Трампа на посаду президента США.
— «Між Великою Британією та Францією тривають обговорення щодо співпраці у сфері оборони, зокрема з метою створення основної групи союзників у Європі, орієнтованої на Україну та європейську безпеку», — повідомило британське джерело.
6. G7 планує посилити тиск на країни, які підтримують росію у війні проти України .
— Міністри закордонних справ країн Великої сімки (G7), які зустрічаються в Італії 27-28 листопада, мають намір посилити заходи проти країн і компаній, що підтримують військові дії росії в Україні.
— Зокрема, G7 планує запровадити санкції проти суб’єктів у Китаї та інших країнах, які допомагають Москві підтримувати її «воєнну машину». Такий крок стане посиленням порівняно з попередніми заявами блоку, що закликали Китай припинити постачання росії зброї подвійного призначення.
— Президент ЄБРР Одиль Рено-Бассо наголосила, що будь-яка підтримка з боку Китаю повинна мати наслідки.
— Ключовою темою також стане боротьба з «тіньовим флотом» — танкерами, які росія використовує для обходу санкційних обмежень на постачання нафти.
— G7 планує посилити контроль за експортом російських енергоресурсів, металів і товарів, щоб обмежити доходи Кремля.
— Окрему увагу буде приділено загрозам, які становлять інші союзники росії.
— У проекті комюніке згадується Північна Корея, яка, за даними західних країн, розмістила своїх солдатів в Україні. Це викликає стурбованість можливим переданням ядерних технологій Пхеньяну.
— Формулювання у проекті комюніке можуть змінитися перед публікацією остаточного документа, але західні союзники наголошують на необхідності посилення тиску на росію та її партнерів.
7. Конгрес США розглядає можливість удару по банківському сектору Гонконгу через його роль у допомозі росії обходити антиросійські санкції.
— Американські законодавці заявляють, що Гонконг стає центром фінансових злочинів, включаючи порушення експортного контролю, зокрема через експорт заборонених західних технологій до росії. У листі Спеціального комітету Палати представників з питань Комуністичної партії Китаю до міністра фінансів Джанет Єллен йдеться, що Гонконг тепер відіграє ключову роль у діяльності «авторитарної осі», до якої входять Китай, Іран, росія та Північна Корея.
— Конгресмени Джон Муленар і Раджа Крішнамурті заявили, що близько 40% товарів, експортованих з Гонконгу до росії у 2023 році, підпадають під американські експортні обмеження. Серед них напівпровідники, які можуть бути використані росією для виробництва зброї.
— Законодавці закликали переглянути банківські та фінансові відносини між США і Гонконгом, підкреслюючи, що він більше не є надійним міжнародним фінансовим центром, а натомість сприяє порушенню санкцій та обслуговує інтереси авторитарних режимів.
— Серед можливих заходів обговорюється посилення нагляду за фінансовими транзакціями, введення нових санкцій проти гонконгських банків та компаній і обмеження доступу Гонконгу до фінансових ринків США.
— Такий розвиток подій може призвести до подальшого загострення напруженості у відносинах між Вашингтоном і Пекіном, який вже неодноразово називав санкційний тиск на Гонконг втручанням у свої внутрішні справи.
8. Іран запустив вдосконалені центрифуги для збагачення урану через резолюцію МАГАТЕ.
— Іран активував нові вдосконалені центрифуги для збагачення урану. Це стало відповіддю на резолюцію Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), прийняту 22 листопада, яка засуджує «цивільну ядерну програму» країни.
— Раніше агентство опублікувало звіт, згідно з яким Іран продовжує ігнорувати вимоги щодо обмеження ядерної діяльності та підвищив рівень збагачення урану до майже військових стандартів.
— Це рішення поглиблює напруженість між Іраном та міжнародною спільнотою, посилюючи побоювання щодо потенційного створення ядерної зброї.
9. Італія стала головним торговим партнером росії серед країн Європейського Союзу у вересні, вперше з березня випередивши Німеччину.
— Згідно з даними Євростату, обсяги торгівлі між Італією та росією на початку осені зросли на 25% і досягли €768 млн. Основну частину зростання забезпечив імпорт італійської продукції, який збільшився на третину — до €427,1 млн.
— Експорт з росії до Італії зріс на 17%, склавши €340,9 млн. Німеччина опустилася на другу позицію, незважаючи на зростання обсягів торгівлі на 3,4% до €720 млн.
— Третє місце посіла Франція, де товарообіг з росією зріс на 29% і досяг €469 млн. До п’ятірки лідерів також увійшли Угорщина (+22%, €451 млн) та Нідерланди (+12%, €437 млн).
— Найбільшими імпортерами російської продукції у вересні стали Італія (€340,9 млн), Угорщина (€386,3 млн) та Словаччина (€353,4 млн).
10. Північна Корея активно розширює свої військові виробничі потужності, які використовуються росією у війні проти України.
— Згідно з даними досліджень на основі супутникових знімків, на заводі в місті Хамхун ведеться масштабне будівництво.
— Це підприємство виробляє ракети KN-23, які здатні обходити системи протиракетної оборони завдяки низькій траєкторії польоту, що робить їх особливо цінними для російських військових.
— Дослідники зафіксували зведення нового збірного корпусу, який за розмірами перевищує попередні будівлі. Також модернізуються підземні приміщення комплексу — зокрема, демонтовано старе обладнання біля входів у тунелі.
— Окрім цього, будується новий житловий комплекс для працівників заводу, що вказує на збільшення кількості персоналу. Аналітики південнокорейської компанії SI Analytics підтвердили ці висновки, зазначивши, що навколо заводу розташовані численні будівельні матеріали, транспортні засоби та вантажні вагони, що свідчить про швидкий темп робіт.
— Вони також повідомили про активність на сусідньому комплексі Віналон, який, ймовірно, займається виробництвом ракетного палива.
— Ракети KN-23, здатні уникати протиракетної оборони, ймовірно, вже використовувалися російськими військами в Україні. Українська влада повідомляє, що ці ракети застосовувалися на полі бою, що підтверджує посилення військового співробітництва між Москвою та Пхеньяном.
— Швидке розширення військових потужностей у Північній Кореї викликає занепокоєння серед міжнародних спостерігачів.
— Це демонструє не лише зміцнення зв’язків між КНДР та росією, але й активну роль Пхеньяна у підтримці війни, попри зростаючий тиск санкцій.
11. Казахстан готується суттєво збільшити експорт сирої нафти через турецький порт Джейхан, скоротивши залежність від маршрутів через росію.
— Міністр енергетики Казахстану заявив, що обсяги експорту через трубопровід Баку-Тбілісі-Джейхан (BTC) можуть зрости до 20 мільйонів тонн на рік, що перевищує поточний рівень у 1,5 мільйона тонн.
— Казахстан і його азербайджанські партнери зацікавлені в нарощуванні постачань цим маршрутом.
— Казахстан вже транспортує нафту танкерами через Каспійське море для подальшого експорту через BTC, який проходить територією Азербайджану, Грузії та Туреччини.
— З 2026 року Казахстан планує видобувати понад 100 млн тонн нафти щорічно, що відкриє додаткові можливості для експорту.
— Зростання експорту через BTC дозволить Казахстану диверсифікувати маршрути поставок і зменшити залежність від росії.
— На сьогодні понад 80% казахстанської нафти експортується через російську територію, що створює додаткові ризики в умовах геополітичної напруги.
— Збільшення обсягів експорту через Туреччину зміцнить позиції Казахстану на світовому ринку нафти.