8. Європейський Союз продовжив дію санкцій проти росії до 24 лютого 2027 року, закріпивши довгостроковий характер обмежувальної політики у відповідь на агресію проти України.
— Окрім пролонгації чинних заходів, Рада ЄС розширила персональні санкції, включивши до списку представників російського силового та судового апарату.
— Під обмеження потрапили троє начальників виправних колоній, керівник СІЗО, двоє суддів, прокурор та старший слідчий. Рішення означає збереження заморожування активів у юрисдикції ЄС та заборону на в’їзд до країн блоку.
— Розширення списку демонструє фокус Брюсселя на відповідальності не лише політичного керівництва, а й представників репресивної системи, задіяної у переслідуваннях і порушеннях прав людини.
— Продовження санкцій до 2027 року сигналізує про відсутність передумов для їх пом’якшення та закріплює для москви режим довготривалих економічних і персональних обмежень.
9. Угорщина заблокувала ухвалення нового пакета санкцій ЄС проти росії, через те, що Україна не відновила постачання нафти трубопроводом «Дружба». .
— Брюссель розраховував погодити санкції до вівторка — четвертої річниці повномасштабної війни. Запропонований пакет передбачає заборону на надання морських послуг — страхування, ремонт і технічне обслуговування — суднам, що перевозять російську нафту, а також посилення механізмів протидії обходу санкцій через треті країни, зокрема Киргизстан. Окремо пропонується обмежити криптовалютні транзакції з росією, які можуть використовуватися для мінімізації санкційного тиску.
— Будапешт також пов’язав свою позицію з блокуванням кредиту ЄС на 90 млрд євро для України, заявивши, що Київ нібито не відновив повноцінну роботу «Дружби» після пошкоджень, завданих внаслідок російських атак наприкінці січня.
— Прем’єр Віктор Орбан заявив, що Угорщина «не буде бездіяльною», поки нафтопровід зупинений, і пригрозив контрзаходами, включно зі скороченням поставок дизельного пального в Україну, що є критично важливим на тлі ударів рф по енергетичній інфраструктурі.
— В українському представництві при ЄС заявили, що готові відновити роботу трубопроводу, щойно це стане безпечним для працівників енергетичного сектору в умовах обстрілів. Також розглядаються альтернативні маршрути транспортування нафти через наявну інфраструктуру.
— Попри демарш Будапешта, дипломати ЄС сподівалися, що пакет санкцій все ж вдасться погодити до символічної дати 24 лютого, коли президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн планує візит до Києва.
— Водночас у Брюсселі визнають, що політична непередбачуваність Угорщини ускладнює оцінку шансів на швидке зняття вето, що фактично грає на руку москві та послаблює європейську єдність у питанні санкційного тиску.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 24.02.2026
1. Через чотири роки після початку повномасштабної війни енергетичні доходи росії продовжують скорочуватися, хоча фізичні обсяги експорту нафти залишаються високими.
— За 12 місяців до 24 лютого 2026 року росія отримала 193 млрд євро від експорту нафти, газу, вугілля та нафтопродуктів. Це на 27% менше, ніж у відповідний період до вторгнення.
— Аналітики CREA зазначають, що санкції поки не знизили обсяги експорту сирої нафти, але змусили москву продавати її зі значними знижками.
— Доходи від експорту сирої нафти за рік впали на 18%, тоді як фізичні поставки навіть перевищили довоєнний рівень на 6% і становили 215 млн тонн.
— Після 2022 року росія переорієнтувала морські поставки до Китаю, Індії та Туреччини, активно використовуючи «тіньовий флот» старих і часто незастрахованих танкерів для обходу обмежень. Однак зниження доходів свідчить про погіршення цінових умов та посилення дисконту на російську нафту.
— Подальший тиск може посилитися. У ЄС обговорюють повну заборону на будь-який бізнес, що підтримує експорт російської морської нафти, що фактично перекриє використання західних судноплавних та страхових сервісів.
— Паралельно Вашингтон пов’язує торговельні домовленості з Індією з диверсифікацією її закупівель і скороченням залежності від російської сировини.
— Попри збереження обсягів експорту, фінансова база російського енергетичного сектору поступово звужується: москва продає більше, але заробляє менше, що посилює структурний тиск на бюджет і обмежує можливості довгострокового фінансування війни.
2. росія змушена перебудовувати логістику експорту нафти через зростаючу залежність від Китаю та втрату частини індійського ринку.
— Замість відносно коротких маршрутів москва дедалі частіше використовує складні схеми перевалки з судна на судно та залучає великотоннажні танкери, що свідчить не про силу, а про вимушену адаптацію до санкційного тиску.
— За даними платформ відстеження Vortexa та Kpler, із грудня 6,3–6,9 млн барелів нафти Urals було перевезено меншими танкерами через європейські води та Суецький канал до Червоного моря, де вантаж перевантажували на чотири VLCC — дуже великі танкери, здатні перевозити до 2 млн барелів. Саме звідти сировина вирушала до Азії.
— Червоне море раніше не було типовим хабом для таких операцій, що підкреслює вимушений характер нової схеми. Поставки російської нафти до китайських портів зросли до 2,09 млн барелів на добу за перші 18 днів лютого — проти 1,72 млн у січні та 1,39 млн у грудні.
— москва дедалі більше покладається на Пекін як основний ринок збуту. При цьому логістика стає довшою й дорожчою. Подорож нафти з Новоросійська до кінцевого покупця в Китаї тепер займає близько трьох місяців замість звичних п’яти-шести тижнів.
— Частина перевалки здійснюється із залученням суден, що перебувають під санкціями США, зокрема супертанкера Sahara, а інформація про його менеджмент практично відсутня в морських реєстрах — ще одна ознака тінізації російського експорту.
— Поява нових маршрутів також пов’язана з посиленням контролю в традиційних точках перевалки, зокрема на північ від Суецького каналу та поблизу узбережжя Греції й Мальти. У регіоні Близького Сходу присутність ВМС США додатково ускладнює маневрування.
— Замість стабільної диверсифікованої торгівлі росія дедалі більше залежить від одного великого покупця — Китаю — і вимушена використовувати складні, затратні та ризиковані логістичні схеми.
— Це підкреслює, що санкційний тиск продовжує звужувати можливості кремля та посилює його економічну залежність від Пекіна.
3. ЄС скорочує дипмісію рф у Брюсселі та готує заборону на в’їзд учасникам війни проти України.
— Європейський Союз обмежить чисельність російської дипломатичної місії в Брюсселі до 40 осіб, а також працює над механізмом, який може закрити в’їзд до Шенгенської зони для сотень тисяч колишніх російських військових. Про це заявила глава європейської дипломатії Кая Каллас.
— «Ми не терпітимемо зловживань дипломатичним статусом. Разом з Єврокомісією ми працюємо над тим, щоб потенційно не допустити сотні тисяч колишніх російських солдатів до Шенгенської зони. Ми не хочемо, щоб воєнні злочинці й диверсанти ходили нашими вулицями», — наголосила вона.
— Скорочення дипмісії — це не лише символічний крок. Для росії це означає зменшення можливостей впливу та лобіювання в структурах ЄС; обмеження розвідувальної та політичної активності під дипломатичним прикриттям; подальшу ізоляцію на європейському напрямку.
— Крок ЄС виглядає як системне продовження політики стримування росії та демонстрація того, що навіть за наявності внутрішніх дискусій Брюссель зберігає жорстку лінію щодо держави-агресора.
— росія стикається не лише з економічними санкціями, а й з послідовним скороченням дипломатичного та політичного простору в Європі — процесом, який дедалі більше ускладнює для кремля повернення до довоєнного статусу-кво.
4. Під час підготовки 20-го пакета санкцій ЄС проти росії в Брюсселі знову заговорили про можливе розширення обмежень на найбільші російські корпорації.
— Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що Євросоюз має вже зараз розпочати роботу над 21-м пакетом, оскільки досі залишаються великі компанії рф, які не перебувають під санкціями ЄС, хоча вже внесені до списків США.
— Йдеться, зокрема, про нафтову компанію «Лукойл» та державну корпорацію «Росатом». За словами Будріса, затягування рішень або їх блокування всередині ЄС підриває ефективність санкційної політики.
— «Ми не можемо опинитися в ситуації, коли рішення постійно відкладаються або блокуються. Україна не буде боротися політичними заявами — їй потрібні реальні заходи і тиск на росію», — наголосив глава литовської дипломатії.
— Можливе включення «Лукойлу» та «Росатому» до санкційного списку ЄС стало б суттєвим кроком, адже йдеться про стратегічні для російської економіки структури — енергетичний експорт та ядерні проєкти залишаються ключовими джерелами валютних надходжень для кремля.
— Водночас питання санкцій проти «Росатому» традиційно викликає дискусії через залежність окремих країн ЄС від російського ядерного палива та технологій.
— Очікується, що 20-й пакет санкцій буде оголошений найближчими днями. Заклики Литви до підготовки наступного пакета свідчать про зростаюче невдоволення частини країн ЄС темпами посилення тиску на москву та прагнення закрити прогалини, які дозволяють великим російським компаніям уникати повномасштабних обмежень у Європі.
5. ЄС запропонує постійну заборону на російську нафту після виборів у Угорщині.
— Європейська комісія планує 15 квітня представити законопроєкт про запровадження постійної заборони на імпорт російської нафти. Документ буде оприлюднений одразу після парламентських виборів в Угорщині, що свідчить про намір Брюсселя мінімізувати політичні маніпуляції навколо питання.
— Попри опір Будапешта та Словаччина, які досі зберігають залежність від трубопровідних поставок з росії, у Брюсселі розраховують затвердити рішення механізмом кваліфікованої більшості. Це фактично позбавляє окремі країни можливості блокувати стратегічні енергетичні рішення блоку.
— Ініціатива означає інституційне закріплення нафтового ембарго та остаточне витіснення російської сировини з європейського ринку.
6. Найбільший паливний хаб Європи отримав першу партію індійського дизельного пального після набуття чинності нових санкцій ЄС, покликаних перекрити потрапляння на європейський ринок продуктів, виготовлених із російської нафти.
— Танкер Proteus Bohemia, що перевозив близько 100 тисяч тонн дизеля, зайшов до порту Роттердама. Судно завантажилося в середині січня в індійському порту Сікка, звідки експортується продукція нафтопереробного комплексу Jamnagar компанії Reliance Industries Ltd, і прибуло до Північно-Західної Європи, обігнувши мис Доброї Надії.
— У Reliance заявили, що паливо, призначене для Європи, вироблене на лінії, яка з 20 листопада 2025 року не використовує російську сиру нафту, і що компанія надає всі необхідні документи для митного оформлення.
— Водночас сам факт посиленої уваги до походження сировини свідчить про зростаючі труднощі для російського нафтового експорту: ЄС намагається закрити можливість потрапляння російських вуглеводнів до блоку через переробку в третіх країнах.
— Індія залишається одним із ключових покупців російської нафти, однак нові європейські обмеження створюють додаткові бар’єри для подальшого перепродажу продуктів із російської сировини.
— Для москви це означає звуження каналів опосередкованого доступу до європейського ринку та посилення ризиків для експортної моделі, що дедалі більше залежить від складних логістичних схем і політичної кон’юнктури в країнах-посередниках.
— Хоча глобальний ринок намагається адаптуватися, санкційний режим поступово ускладнює росії можливість непомітно інтегрувати свою нафту в міжнародні ланцюги поставок.
— Кожна нова поставка з Індії тепер супроводжується перевірками та репутаційними ризиками — що підвищує транзакційні витрати і зменшує маневр для російських експортерів.
7. Велика Британія оголосила про найбільший пакет санкцій проти росії з перших місяців повномасштабного вторгнення 2022 року.
— Рішення приурочене до четвертої річниці війни та спрямоване на подальше скорочення ключових доходів кремля від енергетики й обмеження можливостей фінансування агресії. Новий пакет охоплює майже 300 позицій.
— Під санкції потрапила, зокрема, Транснефть — оператор, через якого транспортується понад 80% експорту російської нафти. Лондон також вдарив по 175 компаніях нафтової мережі «2Rivers», яку вважають одним із найбільших операторів «тіньового флоту», та по 48 танкерах, що використовуються для обходу обмежень.
— Окремо запроваджено санкції проти структур у сфері ЗПГ, включно з терміналами «Портова» та «Висоцьк», дев’яти банків, що забезпечують транскордонні розрахунки, а також компаній і посередників, залучених до постачання компонентів для російських безпілотників і озброєнь.
— За оцінками британської сторони, міжнародні санкції вже позбавили москву понад 450 млрд доларів потенційних надходжень.
— Доходи росії від нафти впали до мінімумів із 2020 року, а економіка демонструє ознаки стагнації. Також, до списку внесено компанії з Китаю, Індії, ОАЕ та Таїланду, які, за оцінками британської сторони, сприяли обслуговуванню російських операцій або допомагали зберігати експортні потоки.
— Розширення переліку означає подальше ускладнення для москви доступу до страхування, логістики, фінансування та технологій. Удар по операторах трубопровідної системи, ЗПГ-інфраструктурі та ядерному сектору свідчить про намір Лондона системно звужувати експортні можливості росії та підвищувати транзакційні ризики для будь-яких партнерів, що співпрацюють із нею.
8. Австралія 24 лютого оголосила про новий пакет санкцій проти росії, суттєво розширивши перелік обмежень у фінансовому, оборонному та енергетичному секторах.
— Під санкції потрапили 180 фізичних та юридичних осіб, а також судна так званого «тіньового флоту», що використовуються для обходу нафтових обмежень. Це один із наймасштабніших кроків Канберри за весь період повномасштабної війни.
— Обмеження спрямовані проти банківського сектору, оборонної промисловості, авіації, нафтогазової галузі, транспорту, а також сфери науки й технологій.
— Уперше Австралія запровадила санкції проти криптовалютних структур, що використовуються для обходу фінансових обмежень. Розширення санкційного тиску свідчить про збереження жорсткої лінії Австралії щодо ізоляції російської економіки.
— Особливо показовим є фокус на «тіньовому флоті» та криптовалютних інструментах — каналах, через які москва намагається підтримувати експорт нафти й обходити фінансові бар’єри.