9. Європа нарощує імпорт індійського пального, виготовленого з російської нафти.
— Європа стала головним напрямком зростання експорту нафтопродуктів з Індії, попри ризики потрапляння до європейського ринку пального, виробленого з російської нафти.
— Як повідомляють аналітики Kpler, світовий ринок індійського пального розділився на два полюси: Австралія різко скоротила імпорт бензину та дистилятів з Індії до менш ніж 50 тисяч барелів на добу через посилений контроль за походженням сировини, пов’язаної з росією, тоді як Європа, навпаки, збільшує закупівлі.
— У вересні 2025 року імпорт індійських нафтопродуктів до ЄС досягнув найвищого рівня з грудня 2023 року. Європейські трейдери активно поповнюють запаси перед запровадженням нових санкцій ЄС, які з січня 2026 року обмежать імпорт пального, виробленого з російської нафти.
— Таким чином, на енергетичному ринку формується «двоїста структура»: частина країн зменшує закупівлі через політичні ризики, тоді як європейські компанії намагаються максимально використати тимчасове вікно перед початком дії нових обмежень.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 22.10.2025
1. Саміт Трампа і путіна зірвався через відмову росії припинити вогонь.
— Запланований саміт між президентом США Дональдом Трампом і російським диктатором путіним відкладено після того, як москва відмовилася від угоди про негайне припинення вогню в Україні.
— За словами високопосадовця Білого дому, найближчим часом зустріч не відбудеться, попри «продуктивну розмову» між держсекретарем США Марко Рубіо та міністром закордонних справ рф лавровим.
— Плани саміту в Будапешті, про які Трамп заявив минулого тижня, фактично зірвалися через небажання кремля йти на поступки. росія в черговий раз вимагала, щоб Україна визнала повний контроль москви над усім Донбасом — умовою, яка фактично відкидає будь-яку ініціативу припинення вогню.
— Європейські дипломати зазначають, що росія «хотіла забагато» і не погоджується «зупинитися на місці». Через це США вирішили не продовжувати підготовку саміту, оскільки не бачать шансів на реальні домовленості.
— Відмова москви від компромісів засвідчує, що кремль намагається виграти час і втримати окуповані території, продовжуючи війну.
2. російський фондовий ринок обвалився після зриву саміту Трампа і путіна.
— російські акції обвалилися до мінімуму за три роки після того, як президент США Дональд Трамп скасував зустріч із путіним, заплановану для обговорення припинення війни в Україні.
— За даними Московської біржі, у вівторок індекс впав на 4,1% — рекордне падіння з вересня 2022 року. Капіталізація провідних російських компаній скоротилася на 256 мільярдів рублів, а показник індексу знизився до 2632 пунктів.
— Найбільших втрат зазнали акції «Газпрому» (–5%), «Роснафти» (–3%), «Сбербанку» (–3,5%) та ВТБ (–3,8%). На понад 6% подешевшали папери золотодобувної компанії «Полюс», на 5,4% — «Аерофлоту», а також на більш ніж 4% — «Новатеку», «Совкомфлоту» й «Ростелекому».
— Відмова від саміту, який мав відбутися в Будапешті, стала сигналом для інвесторів про поглиблення ізоляції росії на міжнародній арені. Обвал ринку демонструє, наскільки залежною залишається російська економіка від політичних рішень і зовнішніх подій — кожен дипломатичний провал кремля негайно перетворюється на фінансові збитки.
3. Ділова активність малого бізнесу в росії впала вперше з 2022 року.
— У вересні 2025 року індекс RSBI, що відображає діяльність малого й середнього бізнесу (МСБ) у росії, опустився до 49,6 пункту, впавши нижче порога 50, що відокремлює зростання від спаду.
— Це перше таке падіння з грудня 2022 року, і воно свідчить про серйозне «охолодження» економіки на рівні малого бізнесу.
— Невеликі компанії гостріше реагують на уповільнення економіки, адже не мають доступу до державних контрактів оборонного сектору, який зараз штучно підтримує промисловість.
— Через падіння попиту, дефіцит кадрів і високі податки сектор втрачає фінансову стійкість. Всі складові індексу — продажі, інвестиції, зайнятість і доступ до фінансування — або вже в зоні спаду, або демонструють різке погіршення.
— Таким чином, військово-економічна модель, на яку спирається кремль, не лише не стимулює зростання приватного бізнесу, а й поступово його знищує.
— Малий бізнес, який забезпечував значну частку робочих місць у цивільному секторі, втрачає можливість розвитку — наслідок перерозподілу ресурсів на користь війни.
4. ЦБ рф зафіксував «загадковий» приплив валюти, пов’язаний з авансом від Китаю.
— Центробанк росії повідомив про суттєвий приплив іноземної валюти до країни — понад 1,1 трлн рублів лише за вересень. Це найбільший місячний приріст валютних залишків клієнтів із початку року.
— Основним джерелом надходження могла стати держкомпанія «Роснефть», яка отримала авансовий платіж від Китаю за нафтовим контрактом. За даними ЦБ, валютні рахунки юридичних осіб зросли на 10,7%, або приблизно на 1 трлн рублів.
— Сам Центробанк не розкрив, звідки надійшли кошти, проте учасники ринку вказують, що мова йде про передоплату за довгостроковим контрактом із китайською CNPC, підписаним ще у 2013 році.
— «Роснефть» вже отримувала подібні аванси у 2015 та 2020 роках, а цього року — черговий, орієнтовно на $12 млрд (близько 1 трлн рублів). Цього разу виплати, ймовірно, здійснювалися в юанях.
— На тлі санкцій, падіння експорту й скорочення валютних надходжень навіть разовий платіж такого масштабу виглядає спробою штучно підживити російський валютний ринок.
— При цьому реальні доходи від експорту продовжують падати: у вересні великі експортери продавали лише близько $5 млрд — удвічі менше, ніж на початку року.
— Таке «вливання» не змінює загальної тенденції — дефіциту валюти в російській економіці, який наростає на тлі посилення санкцій та обмежень на міжнародні розрахунки.
5. росія змушена відправляти нафту на переробку до Грузії через удари по своїх НПЗ.
— російська компанія «Русснєфть» уперше відправила партію нафти на переробку до Грузії через серйозні проблеми з власною нафтопереробкою після українських атак дронами.
— 6 жовтня танкер Kayseri доставив 105 тисяч тонн нафти сорту Siberian Light з російського порту Новоросійськ до грузинського термінала Кулеві. Судно, що ходить під прапором Панами, входить до переліку так званого «тіньового флоту» росії. Це перша поставка російської нафти на новий НПЗ у Кулеві, який розпочав роботу лише цього місяця.
— Грузія планує використати власні потужності, щоб зменшити залежність від імпорту пального, зокрема з росії.
— Водночас москва стикається з дедалі більшим дефіцитом переробних потужностей після численних ударів безпілотників ЗСУ по російських НПЗ улітку.
— Це змушує кремль шукати альтернативні шляхи для переробки сировини за кордоном — навіть у країнах, із якими у росії немає дипломатичних відносин із 2008 року.
— Нова схема з Грузією підкреслює глибину енергетичної кризи, у якій опинилася російська нафтова галузь через війну проти України.
6. російський експорт нафти зріс до максимуму з початку вторгнення, але доходи падають.
— Поставки сирої нафти з росії морським шляхом за чотири тижні до 19 жовтня зросли до 3,82 млн барелів на добу — найвищого рівня з травня 2023 року та майже рекордного показника від початку повномасштабного вторгнення в Україну.
— Водночас прибутки москви від експорту продовжують знижуватись через падіння світових цін і перевантаженість портів. російські нафтові термінали працюють на межі можливостей, а кількість суден, що вивозять нафту, майже досягла максимумів воєнного періоду.
— Проте прогнозується швидке зниження темпів експорту: через сезонні шторми на Далекому Сході, а також через відновлення роботи нафтопереробних заводів, пошкоджених українськими ударами дронів, частину сирої нафти доведеться спрямовувати на внутрішні потреби армії та ринку.
— Попри зростання обсягів експорту, дохід росії від морських поставок не перевищує 1,5 млрд доларів на тиждень — що відповідає 11-місячному максимуму, але залишається істотно нижчим за довоєнні рівні.
— Ціна бареля марки Urals впала до $49–50, а ESPO — до $57,9, найнижче з червня. На ринок тисне невизначеність довкола позиції Індії, яка, за словами Трампа, може скоротити закупівлі російської нафти, хоча офіційний Делі це спростував.
— У самій росії експорт стає дедалі менш прибутковим: попри спроби Путіна втримати обсяги постачання, санкційний тиск, цінові обмеження та зростання логістичних витрат поступово підривають ефективність нафтової торгівлі кремля.
7. Китай скоротив імпорт російської нафти на 8% — падіння доходів москви посилюється.
— Китай скоротив імпорт російської нафти на 8,1% за дев’ять місяців 2025 року, свідчать дані Головного митного управління КНР. Обсяг поставок знизився до 74,04 млн тонн, а їхня вартість впала на 21% — до $37,55 млрд. Це одне з найбільших скорочень за останні два роки.
— Зменшення попиту Китаю — ключового покупця російських енергоносіїв після введення західних санкцій — створює для москви новий удар по експортних доходах.
— Китайські НПЗ скорочують закупівлі через надлишок запасів і зниження маржі переробки, тоді як знижки на російську нафту вже не компенсують ризики логістики та санкційного тиску.
— У вересні імпорт нафти до Китаю загалом упав до 11,5 млн барелів на добу — мінімуму з початку року. Попри незначне місячне зростання закупівель російської нафти, загальна тенденція залишається спадною.
— Скорочення китайських поставок ставить під сумнів стабільність «енергетичного партнерства» між москвою та Пекіном.
— Для кремля, який намагається компенсувати втрату європейського ринку, падіння експорту до Китаю означає подальше зменшення валютних надходжень і поглиблення дефіциту бюджету.
8. Південна Корея замінює російське вугілля колумбійським.
— Південна Корея почала скорочувати імпорт російського енергетичного вугілля, заміщуючи його поставками з Колумбії. За даними NEFT Research, зміна структури імпорту розпочалася восени — на користь постачальників, які пропонують нижчі ціни та не мають санкційних ризиків.
— У вересні експорт російського вугілля до Південної Кореї зменшився на 14%, до 2,7 млн тонн порівняно з серпнем, а в жовтні падіння стало ще відчутнішим.
— Натомість Колумбія у перший тиждень жовтня майже подвоїла свої відвантаження — до 1,3 млн тонн, з яких понад 300 тис. тонн відправлено до Сеула.
— російські компанії, які ще влітку домінували на корейському ринку, нині стрімко втрачають позиції. Колумбійські постачальники приваблюють покупців гнучкими знижками та компенсацією транспортних витрат, тоді як російське вугілля стає дедалі менш конкурентним через зростання логістичних ризиків і політичну токсичність.
9. США готують три законопроєкти для посилення тиску на росію після зриву саміту.
— Після рішення Білого дому призупинити підготовку саміту між президентом США Дональдом Трампом путіним, у Сенаті США зареєстровано три законопроєкти, покликані посилити санкційний і політичний тиск на москву.
Що передбачають документи:
— Один із законопроєктів передбачає визнання росії державою — спонсором тероризму через викрадення українських дітей.
— Інший пропонує накласти санкції на Китай за підтримку російської військової кампанії.
— Третій — використання заморожених російських активів у США з їхньою передачою Україні кожні 90 днів. Якщо Комітет із закордонних справ Сенату затвердить ці законопроєкти, це дасть старт активній законодавчій фазі — і стане сигналом, що Конгрес США залишається готовим до подальшої ескалації санкцій проти рф.
— Один із таких — S.2978, «Designating the Russian Federation as a State Sponsor of Terrorism Act», вже зареєстрований у Сенаті та перебуває на розгляді в Комітеті з міжнародних відносин.
— Навіть за відсутності саміту Вашингтон демонструє рішучість діяти через законодавчу гілку влади.
— росія залишатиметься у фокусі американської політики, і можливість нових обмежень — від фінансових до дипломатичних — зростає.