Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 07.09.2026
1. Українські дрони атакували Пермський НПЗ.
— У Пермі вранці 7 вересня безпілотники атакували «ЛУКОЙЛ-Пермнафтооргсинтез» (ПНОС). Місцеві жителі повідомляють про вибухи, прольоти значних груп дронів та стовпи диму на промисловому підприємстві.
— ПНОС — один із найбільших нафтопереробних заводів росії, що входить до групи «ЛУКОЙЛ». Підприємство має потужність понад 13 млн тонн нафти на рік.
— Завод виробляє автомобільні бензини, дизельне паливо, авіаційний керосин, мазут, бітум та іншу нафтопродукцію. ПНОС уже неодноразово зазнавав атак.
— Після попередньої атаки 21 серпня, за даними ASTRA, на заводі могла бути пошкоджена установка первинної атмосферно-вакуумної перегонки нафти.
2. Військова машина росії витратила понад 57 трлн рублів з початку війни.
— У першому півріччі 2026 року росія витратила на армію та виробництво зброї 10,687 трлн рублів — на 30% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Про це свідчать розрахунки німецького дослідника Яніса Клюге на основі даних Мінфіну росії.
— Порівняно з 2024 роком військові витрати зросли на 65%, або 4,211 трлн рублів, із 2023 роком — на 145%, а з першим роком повномасштабної війни — на 285%. Порівняно з довоєнним 2021 роком витрати на армію збільшилися більш ніж у 5 разів.
— При цьому 2/3 військових витрат засекречені. За січень–червень відкрито було проведено лише 3,546 трлн рублів, тоді як на закриті статті припало 7,141 трлн рублів. Обсяг таких прихованих витрат за рік зріс на 42%, а порівняно з довоєнним періодом — більш ніж у 7 разів.
— З початку 2022 року росія вже спрямувала на армію та закупівлю озброєнь 57,144 трлн рублів, або близько $660 млрд за поточним офіційним курсом.
— Це майже обсяг усіх золотовалютних резервів російського центробанку — $720,3 млрд станом на 1 серпня, і більш ніж удвічі перевищує вартість золотого запасу країни — $292,8 млрд.
3. Удари українських дронів дедалі сильніше б’ють по економіці росії.
— Українські далекобійні безпілотники завдають дедалі більшої шкоди стратегічним секторам російської економіки. Наслідки атак накопичуються, а сама російська економіка вже почала сповільнюватися.
Енергетика.
— Найбільш руйнівними стали удари по НПЗ, які призвели до дефіциту пального та обмежень його постачання. За даними Energy Aspects, у серпні російські НПЗ переробляли 3,8 млн барелів нафти на добу проти 5 млн барелів роком раніше. Для компенсації дефіциту росія почала імпортувати бензин навіть із віддалених країн, зокрема Індії, послабила стандарти якості пального та заборонила експорт дизельного пального. Ціни на газ у росії цього року зросли на 19%, що ускладнює боротьбу Центробанку з інфляцією, яка становить близько 6% у річному вимірі при цільовому показнику 4%.
Електронна комерція.
— Із липня Україна здійснила понад 30 атак на логістичні центри Wildberries та Ozon. За оцінкою Data Insight, збитки інфраструктурі та товарам перевищили $10 млрд, а втрати продажів протягом наступних 12 місяців можуть становити щонайменше $12 млрд.
— путін уже визнав економічні втрати від українських ударів, оцінивши їх у 1% ВВП — близько $25 млрд, але заявив, що вони «не є критичними». Банківський сектор.
— Проблеми Wildberries створюють додаткові ризики для банків, зокрема ВТБ, який є великим кредитором компанії та її постачальників. За оцінками, Wildberries винен ВТБ $6–7 млрд. Акції ВТБ цього року впали більш ніж на 25%, а наприкінці серпня досягли історичного мінімуму. Водночас росіяни дедалі активніше переводять гроші у готівку. У другому кварталі фізичні особи зняли з банківських рахунків більше коштів, ніж внесли, що стало зміною попередньої тенденції.
Сільське господарство.
— Українські удари по експортних терміналах і суднах у Чорному та Азовському морях суттєво ускладнили вивезення російського зерна. У серпні експорт російської пшениці скоротився більш ніж на 50% у річному вимірі — до найнижчого рівня з 2010 року. Обмеження експорту створили надлишок зерна на внутрішньому ринку та знизили ціни для російських аграріїв.
Авіація.
— Через загрозу безпілотників російські аеропорти регулярно припиняють роботу, що спричиняє затримки та скасування рейсів. У серпні аеропорти росії тимчасово закривали 993 рази — приблизно у п’ять разів більше, ніж за попередні шість місяців.
— Українські удари створюють для росії не лише разові збитки, а накопичувальний економічний ефект — від скорочення переробки нафти та експорту зерна до втрат у торгівлі, банківському секторі й цивільній авіації.
4. російські аеропорти встановили рекорд за кількістю закриттів через атаки дронів.
— У серпні російським аеропортам довелося 993 рази тимчасово припиняти роботу через атаки українських дронів.
— Протягом місяця через атаки довелося закривати 32 аеропорти, зокрема в московському регіоні та під Санкт-Петербургом. Серпневий показник став рекордним — він більш ніж на третину перевищив кількість закриттів у липні.
— За все літо було зафіксовано 2182 випадки тимчасового припинення роботи аеропортів. Для порівняння, за весь 2025 рік — 1923 випадки.
— Одночасно в серпні Osprey Flight Solutions зафіксувала ще один рекорд — близько 16 тисяч українських БПЛА, які перетнули кордон і проникли в повітряний простір, що росія продовжує залишати відкритим для цивільної авіації.
— У червні та липні таких безпілотників було понад 11 тисяч і 13 тисяч відповідно. На початку року показник становив близько 4–5 тисяч на місяць, а у травні зріс до 7544.
— російська цивільна авіація дедалі частіше змушена працювати в умовах масштабних і тривалих обмежень повітряного руху.
5. «Аерофлот» попередив про скорочення флоту SSJ-100 через провал імпортозаміщення.
— російські авіакомпанії можуть почати втрачати літаки SSJ-100, якщо держава не профінансує заміну іноземних двигунів SaM-146 на російські ПД-8.
— Гендиректор «Аерофлоту» заявив, що авіакомпанії не здатні самостійно оплачувати ремоторизацію літаків. За його словами, без державного субсидування відбуватиметься «поступове вибуття флоту у всіх компаній, що експлуатують SSJ-100».
— Виведені з експлуатації літаки доведеться компенсувати за рахунок збільшення нальоту на решті флоту.
— Проблема виникла після того, як французька Safran у 2022 році припинила участь у спільному підприємстві з російською ОДК, яке забезпечувало обслуговування та виробництво деталей для «гарячої» частини двигунів SaM-146.
— За оцінками, заміна одного SaM-146 на російський ПД-8 коштує 2,1–2,3 млрд рублів. російське імпортозаміщення SSJ-100 впирається не лише у технологічні проблеми, а й у необхідність масштабного бюджетного фінансування. Без нього частина літаків може бути просто виведена з експлуатації.
6. росія може контролювати понад третину світового видобутку урану до 2040 року.
— росія стрімко нарощує видобуток урану та контроль над родовищами за кордоном, що може створити нову загрозу для енергетичної безпеки Заходу.
— За прогнозом CSA, до 2040 року росія може контролювати 36% світових виробничих потужностей з видобутку урану. Це посилить залежність західних країн від російської сировини в умовах очікуваного різкого зростання попиту через будівництво нових атомних електростанцій. У 2024 році безпосередньо в росії видобули близько 5% світового обсягу урану. Однак із урахуванням родовищ за кордоном, які контролюють російські компанії, частка росії у світових виробничих потужностях уже становила майже чверть.
— Зокрема, дочірня компанія «Росатома» Uranium One контролює потужності з видобутку близько 10 000 тонн урану в Казахстані. Компанія також розробляє родовища урану в Танзанії та Намібії, а минулого року москва підписала з Нігером угоду про розширення співпраці у сфері урану.
— Така концентрація видобутку в руках росії може повторити сценарій залежності Європи від російських нафти та газу до 2022 року.
— росія також залишається великим постачальником збагаченого урану, необхідного для роботи атомних реакторів, до Європи. США заборонили імпорт російського урану, однак передбачені винятки дозволяють продовжувати окремі поставки до 2028 року.
— Проблему посилює глобальний дефіцит урану: нові родовища розробляються повільно через нестачу інвестицій та затримки з отриманням дозволів.
— У результаті росія отримує можливість збільшувати свою частку на ринку саме в момент, коли потреба в ядерному паливі зростає.
7. Китай таємно постачав росії сировину для ударних дронів.
— Китайська державна компанія Jilin Chemical Fiber Group таємно постачала росії сировину для виробництва ударних дронів. За даними розслідування, компанія безпосередньо відправила до росії 46 тонн поліакрилонітрилу (PAN) — прекурсора для виробництва вуглецевого волокна.
— Вантаж оформили під «цивільним» митним кодом, що, за оцінкою експертів, може свідчити про спробу приховати його справжнє призначення та обійти санкційні обмеження.
— Отримувачем стала «Алабуга-Волокно» — дочірнє підприємство «Росатома» в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані. Завод виробляє вуглецеве волокно для ударних дронів «Герань», створених на основі іранських Shahed.
— Документи, зібрані Українським центром USCC та перевірені західними урядами, підтверджують поставки. Комітет Палати представників США з питань Китаю також визнав документи справжніми. За оцінками, поставленого обсягу сировини може вистачити приблизно на 1300 ударних дронів.
— Китай заперечує свою причетність до постачання компонентів для російських ударних безпілотників, а «Росатом» заявляє про дотримання законодавства.
— Розслідування може створити підстави для запровадження вторинних санкцій США та їхніх союзників проти китайських компаній, які допомагають росії підтримувати виробництво ударних дронів.
8. Статки найбагатших росіян скоротилися майже на $20 млрд.
— Сукупні статки 18 найбагатших росіян зі списку Bloomberg Billionaires Index від початку 2026 року скоротилися майже на $20 млрд — до $263,28 млрд. Їхні статки значною мірою залежать від вартості компаній та активів, цін на сировину, курсу рубля, санкцій і вартості кредитів.
— Скорочення найбільших приватних капіталів демонструє проблеми, які накопичуються в російській економіці: слабке зростання, дорогі кредити, падіння інвестиційної активності та санкційний тиск на вартість російського бізнесу.
— Економіка росії фактично балансує на межі стагнації. У вересневому макроекономічному опитуванні Центробанку прогноз зростання ВВП на 2026 рік знизили до 0,5%. Для порівняння, у 2024 році економіка зросла на 4,9%.
— Водночас середня ключова ставка у 2026 році очікується на рівні близько 14,5%, що зберігає високу вартість кредитування для бізнесу та стримує інвестиції. За такого сценарію російська економіка може уникати різкого спаду, але залишатися у стані тривалої стагнації зі зростанням близько 0–1%.
— Головною проблемою стає не саме скорочення статків мільярдерів, а зменшення стимулів приватного бізнесу вкладати кошти у нові проєкти.