Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 19.07.2025
1. 18-й пакет санкцій Європейського Союзу становитиме серйозний удар по російській нафтово-газовій галузі та посилить загальний тиск на економіку рф.
— Зниження цінової стелі на російську нафту до $47,6 за барель безпосередньо скоротить бюджетні надходження, змусивши уряд рф переглядати видатки, збільшувати внутрішні запозичення та посилювати режим економії.
— Повна заборона ЄС на будь-які операції, пов’язані з «Північним потоком» і «Північним потоком-2», остаточно позбавляє кремль стратегічних надій на відновлення цих маршрутів. Це ускладнить залучення довгострокових інвестицій у трубопровідну інфраструктуру.
— Нафтогазові компанії росії змушені будуть нарощувати знижки для азійських країн, оскільки преміальний ринок Європи стає недоступним.
— Така переорієнтація знизить рентабельність експорту та послабить фінансову стійкість галузі.
— Включення російської компанії з виробництва зрідженого газу до санкційного списку створює додаткові ризики для всього газового сектору рф — втрата доступу до західних технологій і фінансування фактично заморожує запуск нових СПГ-проєктів.
— У той самий час санкції дають нові можливості тіньовому танкерному флоту, який буде задіяний у складніших схемах обходу обмежень. Це, однак, супроводжуватиметься зростанням вартості перевезень, підвищеними страховими ставками та ризиком арешту суден. Очікується активізація міжнародних розслідувань і затримань.
— На глобальному рівні наслідки пакету призведуть до подальшого зростання цін на енергоносії, перерозподілу експортних потоків на користь США та держав Близького Сходу, а також до подальшої ізоляції росії на енергетичному ринку.
— Паралельно посилення фінансового тиску на білорусь додатково ускладнить ситуацію в межах Євразійського економічного союзу й збільшить фіскальне навантаження на москву.
— Загалом нові обмеження ЄС значно прискорюють процес витіснення росії з глобальних енергетичних ланцюгів і погіршують перспективи її нафтово-газового сектора в коротко- й середньостроковій перспективі.
2. Нові санкції ЄС створюють серйозні перешкоди для виходу «Роснефті» з індійського нафтопереробного проєкту.
— Через запроваджене обмеження на імпорт нафтопродуктів, виготовлених із російської нафти, російська компанія може втратити можливість продати свою частку в індійському НПЗ Vadinar, яким управляє Nayara Energy. «Роснефті» належить 49,13% акцій цього підприємства.
— Наразі продаж активу ускладнюється не лише санкційними ризиками, а й неможливістю репатріації прибутку з Індії до росії через фінансові обмеження.
— Нові санкції Євросоюзу стали першими, що безпосередньо торкнулися переробки російської нафти за межами рф — це свідчить про посилення глобального тиску на російський енергетичний сектор.
— У результаті москва ризикує втратити контроль над одним із ключових активів за кордоном і зазнає додаткових фінансових втрат на тлі скорочення експортних доходів.
3. Багамські острови розпочали масове виключення з реєстру суден, пов’язаних із росією, через нові санкції.
— Морське управління Содружества Багамських островів оголосило, що танкери, яхти та інші судна, які перебувають у власності російських компаній, під їхнім управлінням або задіяні в торгівлі з росією, більше не матимуть права ходити під багамським прапором.
— Це стосується суден, які порушують санкційні режими США, ЄС, Великої Британії та самих Багамів. Багамський судновий реєстр — один із найбільших у світі, і тривалий час використовувався російськими судновласниками для обходу обмежень та забезпечення страхування.
— Під багамським прапором, зокрема, ходили СПГ-танкер «Рудольф Самойлович» і танкери «СКФ Дон», «СКФ Нева» та «СКФ Уссури» державної компанії «Совкомфлот».
— Це рішення позбавляє російські судна легального статусу в міжнародному судноплавстві, ускладнюючи їм доступ до портів, страхування та фрахту, і посилює тиск на тіньовий флот, який кремль використовує для обходу нафтових санкцій.
4. Велика Британія підтримала рішення Євросоюзу щодо зниження цінової стелі на російську нафту з $60 до $47,6 за барель.
— Таким чином, Лондон приєднався до чергового етапу посилення енергетичних санкцій проти рф у координації з союзниками по G7.
— Окрім того, країни Європи запровадили заборону на імпорт нафтопродуктів, вироблених із російської нафти в третіх країнах.
— Заборона не поширюється лише на обмежене коло держав — Канаду, Норвегію, Швейцарію, Велику Британію та США.
— Рішення значно ускладнює росії схеми реекспорту нафтопродуктів через посередників і посилює обмеження щодо обходу санкцій.
— Зниження граничної ціни створює додатковий тиск на бюджетні доходи кремля й змушує збільшувати дисконт для покупців в Азії, що вдарить по прибутковості експорту.
5. ЄС заборонив Чехії імпорт російської нафти, остаточно припинивши понад 60-річну залежність від поставок з росії.
— У межах 18-го пакета санкцій Брюссель скасував виняток, який дозволяв Празі продовжувати закупівлю російського палива. Поставки здійснювалися трубопроводом «Дружба», збудованим у 1964 році для зміцнення економічних зв’язків між країнами Варшавського договору.
— У 2024 році на частку росії припадало близько 42% нафтового імпорту Чехії, однак обсяги впали в 1,6 раза порівняно з попереднім роком.
— Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Прага поступово скорочувала обсяги закупівель. Хоча ЄС запровадив ембарго на російську нафту ще у 2022 році, Чехія отримала тимчасовий виняток на два роки, який дозволив їй продовжити імпорт.
— Це виключення мало діяти до завершення модернізації альтернативної інфраструктури — насамперед Трансальпійського трубопроводу (TAL), який постачає нафту з італійського порту Трієст.
— Наприкінці минулого року модернізація була завершена, і потужності TAL зросли до 8 млн тонн на рік — цього достатньо, щоб повністю замінити поставки з росії.
— Таким чином, Чехія остаточно відмовляється від російської нафти, а осія втрачає ще одного стабільного споживача у Європі — країну, яка десятиліттями забезпечувала стабільні доходи для російського бюджету.
— Цей крок підсилює загальну тенденцію витіснення рф з енергетичного ринку ЄС.
6. Велика Британія розширила антиросійські санкції, додавши до списку ще 23 позиції — 19 фізичних осіб та чотири організації, пов’язані з діяльністю російських спецслужб.
— Санкції спрямовані проти структур, причетних до хакерських атак та кібершпіонажу. Під обмеження потрапили, зокрема, 61-й центр підготовки фахівців ГРУ та два підрозділи Генерального штабу Збройних сил рф — Головний центр спеціальних технологій і 85-й Головний центр спеціальної служби.
— Це чергове визнання ролі російських військових відомств у спланованих кібератаках проти західних країн. Окремо під санкції потрапило російське агентство «Африканська ініціатива» за участь в інформаційних операціях у Західній Африці, які, за оцінками британської сторони, координувалися з боку російської розвідки.
— Таким чином, Лондон продовжує цілеспрямовано обмежувати глобальні інформаційні та кіберздібності рф, які залишаються інструментом її гібридної агресії.
7. Постачання люксових авто з Німеччини до росії поступово припиняється — через посилення контролю та кримінальні переслідування.
— У Німеччині тривають розслідування щодо порушень санкційного режиму: у Гамбурзі німецька митна служба провела обшук у приватного автодилера, якого підозрюють у незаконному експорті автомобілів до росії на суму 3,4 млн євро.
— Йдеться про машини вартістю понад 50 тис. євро, постачання яких заборонено.
— Таким чином, канали постачання люксових авто до рф із ЄС дедалі активніше перекриваються, а ризики для контрабандистів зростають.
— Європейські правоохоронці демонструють намір системно припиняти схеми обходу санкцій.