10. Європейські країни подали скаргу в ООН на втручання росії в супутниковий зв’язок.
— Вісім європейських держав звернулися до Міжнародного союзу електрозв’язку при ООН зі скаргою на росію, звинувативши її у навмисному втручанні в роботу європейських супутникових операторів.
— За останній рік фіксувалися численні збої в роботі Eutelsat і SES, а найгучніший інцидент стався навесні 2024 року, коли на дитячому телеканалі BabyTV в Нідерландах та інших країнах раптово з’явилися сюжети російської військової пропаганди.
— Втручання впливає не лише на телемовлення – проблеми фіксують у навігаційних системах, що критично важливо для авіації та морських перевезень.
— Литва, Латвія та Естонія повідомили, що з вересня 2023 року понад 30 тисяч польотів у регіоні Балтики зазнали ускладнень через супутникові збої.
— Розслідування показало, що джерела сигналів-перешкод знаходяться в Криму та Калінінградській області.
— москва всі звинувачення відкидає, заперечуючи свою причетність і називаючи ситуацію безпідставною.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 18.03.2025
1. російська нафта може впасти нижче $50 за барель: економічний удар по бюджету рф.
— Зростання видобутку країнами ОПЕК+ та уповільнення світової економіки через торгові війни можуть обвалити ціни на нафту до багаторічних мінімумів.
— Ведучі інвестиційні банки переглядають прогнози, і російська нафта ризикує опуститися нижче $50 за барель, що стане серйозним ударом для бюджету кремля.
— Citigroup та JPMorgan Chase прогнозують, що середня ціна Brent складе $60 у другому та третьому кварталах, а до кінця року впаде до $55. JPMorgan також допускає, що в 2026 році ціна може впасти до $50 через ймовірне послаблення санкцій США щодо іранської та російської нафти.
— Для москви це означає нові економічні проблеми, оскільки російський бюджет значною мірою залежить від нафтових доходів.
— Якщо ціни впадуть до прогнозованого рівня, кремль може зіткнутися з дефіцитом коштів на фінансування війни, виплати соціальних зобов’язань та утримання економіки, яка і без того перебуває в стагнації через міжнародні санкції.
2. «Газпром» зазнав рекордних збитків: понад трильйон рублів за рік.
— Спроба кремля «заморозити» Європу провалилася, і тепер «Газпром» пожинає катастрофічні фінансові наслідки. За підсумками 2024 року російський газовий монополіст зазнав 1,076 трильйона рублів чистих збитків, що стало одним із найгірших результатів в історії компанії.
— Згідно з офіційною звітністю, «Газпром» втрачав 20,6 млрд рублів на тиждень, 2,94 млрд рублів на день або 122 млн рублів на годину.
— Попри зростання виручки на 11% (до 6,2 трлн рублів), компанія закінчила рік із збитком від продажів у 192 млрд рублів.
Основними причинами фінансового краху стали:
— Втрата ключового європейського ринку через санкції та політику ЄС щодо відмови від російського газу.
— Обвал вартості акцій дочірньої компанії «Газпром нефть» (мінус 852 млрд рублів).
— Підвищення податку на прибуток до 25%, що призвело до зростання податкових зобов’язань на 444 млрд рублів.
— Колись «Газпром» був фінансовою опорою кремля, але зараз він стає дедалі більшим тягарем для російської економіки.
— Втрата прибутків загрожує не лише компанії, а й усьому держбюджету росії, який все більше залежить від нестабільного експорту енергоресурсів.
3. Економіка росії зазнає труднощів у разі миру.
— Попри спроби кремля зберігати видимість стабільності, російська економіка опинилася у вкрай вразливому стані на тлі можливих змін у війні проти України.
— Мілітаризація економіки створює довгострокові ризики, які можуть обернутися серйозною кризою.
— Військові витрати росії досягли астрономічних 8% ВВП і становлять 40% федерального бюджету. Це означає, що при можливому завершенні війни фінансова система рф опиниться перед вибором: або урізати витрати на армію, або продовжити роздувати борги.
— Скорочення держзамовлень в ОПК загрожує хвилею дефолтів серед компаній, які існують лише за рахунок субсидованих кредитів.
— Крім того, росія потерпає від нестачі робочої сили, що, за прогнозами, сягне 2-4 мільйони осіб до 2030 року.
— Мобілізація та зростання чисельності армії лише погіршують ситуацію: країна позбавляється працездатного населення, що унеможливлює будь-яке економічне відновлення.
— Навіть якщо війна припиниться, росія залишиться в економічному занепаді – з прогнозованим зростанням усього 1,2-1,3% у найближчі роки.
— По суті, кремлівський режим загнав країну в пастку: військові витрати підтримують економіку, але без них вона впаде під вагою санкцій, демографічної кризи та втрати інвестицій.
4. Росіянам варто готуватися до зростання цін і чергового підвищення ключової ставки через аномальну погоду, що загрожує врожаю.
— Нестача вологи в ґрунті та рання весна можуть призвести до катастрофічного скорочення виробництва плодоовочевої продукції.
— ЦБ рф, який уже тримає ставку на рекордно високому рівні для стримування інфляції, ймовірно, піде на нове підвищення. Це ще більше вдарить по споживачах і бізнесі, ускладнивши доступ до кредитів і прискоривши стагнацію економіки.
— російська економіка все більше потерпає не тільки від санкцій, але й від власних внутрішніх проблем, які кремль не може контролювати.
— Зміни клімату, інфляція та зниження купівельної спроможності стають вибуховою сумішшю для майбутнього країни.
5. Найболючішими наслідками західних санкцій для росії стали обмеження доступу до технологій, фінансові санкції та логістичні проблеми.
— Це підтвердили представники компаній, після того як Reuters повідомив, що Мінпромторг рф збирає інформацію про найчутливіші санкції, щоб використати її в переговорах із США та спробувати домогтися точкового пом’якшення обмежень.
— Технологічна ізоляція серйозно вдарила по модернізації російських підприємств – без доступу до західного обладнання їхня конкурентоспроможність продовжує падати. Обхідні схеми не вирішують проблеми, а лише створюють нові витрати.
— Фінансові санкції позбавили російські компанії доступу до міжнародної банківської системи, ускладнили платежі, підняли ставки на кредити та залишили мільярди заморожених активів за кордоном. Це фактично заблокувало можливості для інвестицій і розвитку.
— Логістичні проблеми стали ще одним ударом: санкції на морські перевезення, заборона страхування російських вантажів і вимушений перехід на складніші маршрути призвели до зростання витрат і зниження ефективності постачань.
— Попри спроби кремля створити ілюзію самодостатності, москва тепер сама прагне відновити контакти із Заходом.
— Однак компанії, які покинули російський ринок, не поспішають повертатися, а ті, що залишилися, змушені працювати в дедалі складніших умовах.
6. росія намагається використати рідкоземельні метали як важіль впливу у переговорах із США, сподіваючись залучити американські компанії до їх розробки.
— Генеральний директор Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв заявив, що Москва готова поділитися своїми родовищами в рамках потенційної економічної угоди з Вашингтоном.
— Цей крок виглядає як спроба кремля втягнути США в економічну співпрацю, використовуючи стратегічні ресурси на тлі жорстких санкцій та дипломатичної ізоляції. російська влада активно шукає нові способи залучення іноземних інвесторів, розуміючи, що без сучасних технологій та капіталу західних компаній самостійно розвивати цей сектор буде вкрай складно.
7. путін дозволив американським фондам вийти з російських активів напередодні переговорів з Трампом.
— путін підписав указ, що дозволяє кільком американським інвесторам продати свої заморожені російські активи. Це рішення було ухвалене напередодні телефонної розмови Путіна з президентом США Дональдом Трампом, запланованої на 18 березня.
— Згідно з указом, п’ять американських компаній, їхня європейська дочірня структура та одна британська компанія отримали дозвіл на продаж російських цінних паперів американському хедж-фонду 683 Capital Partners.
— Раніше російська влада заблокувала для інвесторів із так званих «недружніх» країн можливість вільно продавати активи, а також ввела спеціальні рахунки, з яких неможливо було вивести кошти.
— У серпні 2022 року кремль офіційно заборонив продаж часток у російських енергетичних компаніях і банках без спеціального дозволу президента.
— У цьому рішенні кремля вбачається спроба перевірити реакцію Вашингтона на можливість часткового розмороження активів та потенційних домовленостей щодо фінансових обмежень.
— Однак поки незрозуміло, чи стане цей крок початком ширшої угоди між росією та США, чи залишиться одиничним винятком.
8. росія продовжує підтримувати високі обсяги експорту нафти, попри зростаючий санкційний тиск Заходу та переговори про припинення вогню в Україні.
— За останні чотири тижні експорт сирої нафти становив 3,37 млн барелів на день, що майже відповідає чотиримісячному максимуму. США посилюють санкції, намагаючись змусити кремль погодитися на 30-денне перемир’я, але Путін висуває додаткові умови, затягуючи переговори.
— Європейські лідери побоюються, що Трамп може надто легко поступитися москві, включно зі змінами в санкційному режимі, зокрема щодо обмежень на російську нафту.
— Водночас Вашингтон уже пішов на жорсткіші кроки, дозволивши завершити термін дії ліцензії, що дозволяла платежі за енергоносії через санкційні російські банки.
— Хоча США та ЄС розширюють санкційний список, російські нафтові потоки залишаються стабільними. Доставка вантажів ускладнюється, зокрема, через санкції на окремі танкери та необхідність перевантажень у нейтральних водах.
— Наприклад, супертанкер, що перевозив два мільйони барелів сирої нафти Sokol, витратив сім тижнів на маршрут, який раніше займав лише сім днів.
— Незважаючи на логістичні проблеми, росія продовжує нарощувати експорт, зокрема через азійські ринки. Поставки до Азії залишаються стабільними на рівні 3,21 млн барелів на день, а Туреччина залишається єдиним європейським ринком для російської нафти.
— Дохід росії від експорту нафти скоротився на 2% до 1,42 млрд доларів за тиждень. Водночас ціни на російську нафту Urals залишаються нестабільними, зниження відбулося у Балтійському регіоні, тоді як ціни на чорноморські вантажі трохи зросли.
— Попри всі спроби обмежити доходи кремля, росія продовжує знаходити лазівки для обходу санкцій, а ринок тіньового флоту та перевантажень у відкритому морі залишається активним.
— Однак нові санкції та загальна невизначеність можуть створити додатковий тиск на здатність москви фінансувати війну в Україні.
9. G7 готує нові заходи тиску на росію для досягнення припинення вогню.
— Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі заявив, що G7 готує подальші кроки для посилення тиску на росію, щоб змусити кремль погодитися на припинення вогню в Україні.
— Виступаючи перед британськими депутатами, Леммі зазначив, що під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 у Канаді минулого тижня країнам вдалося досягти єдиної позиції щодо подальших дій.
— «Зараз путін має обирати: чи він справді хоче миру, чи продовжуватиме свою гру, заявляючи про підтримку припинення вогню, але водночас продовжуючи завдавати ударів по Україні», – наголосив Леммі.
— Він також підкреслив, що, незважаючи на всі заяви кремля, немає жодних реальних ознак готовності росії до припинення війни. Т
— ому G7 працює над новими санкційними механізмами, які ще більше послаблять російську економіку та змушуватимуть москву серйозно сісти за стіл переговорів.
Серед можливих кроків Леммі назвав:
— Додаткові санкції проти російського енергетичного та оборонного секторів.
— Обмеження нафтових доходів кремля.
— Використання заморожених російських активів для підтримки України.
— Леммі також наголосив на руйнівному впливі санкцій на економіку рф: «росія вже страждає від високої інфляції, скорочення соціальних витрат та рекордних відсоткових ставок».
— Він закликав європейські країни активніше долучитися до зусиль зі стримування росії та продовжувати підтримку України.
10. Литовська прокуратура звинуватила російську військову розвідку ГРУ в організації підпалу магазину IKEA у Вільнюсі у травні 2024 року.
— За словами прокурора Артураса Урбеліса, розслідування виявило складну багаторівневу схему із залученням понад 20 посередників, що вела до російських спецслужб.
— За його словами, магазин був обраний цілеспрямовано через символічне значення – синьо-жовті кольори логотипу IKEA збігаються з прапором України, а сама компанія припинила роботу в росії після її вторгнення.
— Через три дні після підпалу у Вільнюсі масштабна пожежа знищила торговий центр Marywilska 44 у Варшаві.
— Польща також підозрює росію в організації атаки. Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що результати литовського розслідування лише підтвердили польські підозри про причетність російських спецслужб до серії підпалів у Європі.