Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 15.08.2025
1. Воєнна економіка путіна на межі краху.
— росія стрімко втрачає фінансову стійкість під тягарем війни. Доходи від нафти обвалилися, дефіцит бюджету сягнув рекордних за 30 років рівнів, інфляція та ставки залишаються високими. Банкіри попереджають про ризик масштабної боргової кризи вже у найближчі 12 місяців.
— Військові витрати кремля у 2025 році досягнуть $172 млрд (8% ВВП), а економіка приросла лише на 1,1% у II кварталі. На тлі падіння цін на нафту до $55 за барель та виснаження Фонду нацдобробуту банки просять прихованої держпідтримки. ВТБ повідомив про падіння чистого процентного доходу майже вдвічі.
— Продовження війни загрожує новими санкціями та добиванням нафтогазових доходів. Перемир’я ж може спричинити кризу в економіці, залежній від військового замовлення, та дефолти підрядників.
— У будь-якому разі, російська фінансова система стоїть на межі потрясінь, які москва вже не здатна приховати.
2. російський експорт падає п’ятий місяць поспіль, зростає фінансовий тиск і відтік капіталу.
— російський експорт у червні знизився на 8% у річному вимірі, що стало п’ятим місяцем поспіль падіння, свідчать дані Банку росії. Причиною є зниження світових цін на сировину, зокрема на нафту, яка у другому кварталі в середньому продавалася по $56 за барель проти понад $70 на початку року.
— Скорочення експортної виручки призвело до різкого погіршення торговельного балансу. Профіцит поточного рахунку за перше півріччя впав до $25 млрд з $42,1 млрд роком раніше, тоді як імпорт залишився майже незмінним — $138,7 млрд. На цьому тлі посилюється відтік капіталу за кордон, що послаблює фінансову стабільність рф та змушує владу активніше контролювати рух коштів.
— Паралельно простоюють значні потужності з переробки нафти та газу — як через падіння попиту, так і через труднощі з експортом підсанкційної продукції. Це додатково зменшує надходження до бюджету і створює ризики для промислових регіонів, залежних від нафтогазового комплексу.
— Попри те, що останній пакет санкцій ЄС називають одним із найжорсткіших, його ефект у повному обсязі ще не проявився.
— Водночас ринок очікує подальшого зниження цін на нафту у другій половині року через збільшення видобутку країнами ОПЕК+, що поглибить фінансовий тиск на росію.
3. російський «Русал» зазнав збитків на тлі санкційного тиску та зростання витрат.
— російський алюмінієвий гігант «Русал» завершив перше півріччя 2025 року зі збитком у $87 млн проти прибутку в $565 млн роком раніше. На фінансовий результат вплинули різке зростання витрат, подорожчання кредитів, валютні коливання та хронічний дефіцит нових контрактів із боку західних покупців, які уникають російського металу через війну проти України.
— Собівартість продукції зросла майже на 40% — до $6,11 млрд — через подорожчання глинозему, енергії, транспорту та сировини. Витрати на обслуговування боргу зросли на $408 млн, а збитки від курсових різниць — ще на $181 млн.
— Компанія стикається з простоєм частини переробних потужностей, особливо на заводах у Сибіру, де через санкційний тиск та перебої в логістиці ускладнене постачання сировини та модернізаційного обладнання.
— Без доступу до західних ринків і технологій «Русал» ризикує втратити конкурентоспроможність, а простої виробництва можуть стати системними, поглиблюючи кризу у російській металургії.
4. росія скасувала обов’язковий продаж валютної виручки, послабивши фінансовий контроль над експортерами.
— Уряд рф повністю скасував нормативи обов’язкового продажу валютної виручки російськими експортерами, пояснивши це «зміцненням курсу рубля».
— Раніше найбільші російські експортери були зобов’язані зараховувати на рахунки в уповноважених банках щонайменше 40% іноземної валюти, отриманої за зовнішньоторговельними контрактами, та продавати на внутрішньому ринку не менше 90% цих коштів.
— Скасування обмежень відкриває можливості для масового виведення капіталу за кордон, послаблює контроль кремля над валютними потоками та зменшує надходження валюти на внутрішній ринок.
— У нинішніх умовах війни та санкцій це підвищує ризики нестабільності російської фінансової системи та зростання тіньових операцій.
5. В росії через санкції зірвалося будівництво двох інноваційних криголамів вартістю 18,5 млрд рублів.
— Держкомпанія «Росморпорт» розірвала контракт з належним їй Онезьким суднобудівним заводом, укладений у 2021 році. Йшлося про допоміжні 95-метрові криголами класу Icebreaker7, здатні працювати на дизелі та ЗПГ і рухатися в суцільному льоді товщиною до 1,5 метра.
— Судна планували експлуатувати у Балтійському, Білому та Баренцовому морях, а також у Північному Льодовитому океані. Передача замовнику мала відбутися у 2024 році, пізніше термін перенесли на 2026-й, однак роботи фактично не починалися.
— Первинні плани будівництва в кооперації з турецькою верф’ю Kuzey Star Shipyard зірвалися після повномасштабного вторгнення рф в Україну.
— Попри відсутність прогресу, «Росморпорт» вже виплатив аванс у 9,27 млрд рублів, який завод тепер зобов’язаний повернути.
— Зрив проєкту став черговим свідченням того, як санкції та міжнародна ізоляція підривають здатність росії реалізовувати навіть стратегічно важливі суднобудівні програми.
6. Постачання російської електроенергії до Китаю впали до історичного мінімуму на тлі енергетичної кризи в рф.
— За перші шість місяців 2025 року експорт електроенергії з росії до Китаю скоротився на 60% у річному вимірі — до 200 млн кВт·год. Це стало історичним антирекордом: для порівняння, у першому півріччі 2024-го було поставлено 465 млн кВт·год, що тоді вже означало падіння на 76%. З 2010 по 2020 роки росія постачала до КНР у середньому близько 3 млрд кВт·год щороку.
— Нинішній обвал пояснюється гострим дефіцитом потужностей в Об’єднаній енергосистемі Сходу, через що відновити експорт до планових рівнів неможливо. За даними митної статистики Китаю, у червні імпорт російської електроенергії впав до лише 14,4 млн кВт·год.
— Скорочення постачань означає втрату валютної виручки, погіршення економічних зв’язків із ключовим торговельним партнером та демонструє нездатність російської енергосистеми забезпечити навіть експортні контракти через внутрішні проблеми.
— Це послаблює позиції москви на азійському енергетичному ринку та створює додатковий тиск на бюджет.
7. російські хакери, пов’язані з урядом рф, протягом кількох років мали несанкціонований доступ до системи архівів федеральних судів США, викрадаючи засекречені документи.
— Зловмисники користувалися вкраденими обліковими даними та вразливістю застарілого сервера, який досі використовувала американська судова система.
— Отримана ними інформація стосувалася справ, що підлягали суворому режиму секретності. Розслідування виявило, що за кібератакою стояла група, фінансована російською державою.
— Інцидент завдав серйозного удару по міжнародній репутації росії, підтвердивши її роль як держави-кіберагресора та посиливши підстави для нових санкцій, зокрема у сфері ІТ та кібербезпеки.
8. США ввели санкції проти криптобіржі з Киргизстану та рублевого стейблкоїна, пов’язаних із російськими обхідними схемами.
— Міністерство фінансів США додало до санкційного списку киргизьку криптовалютну біржу Grinex, створену колишніми співробітниками підсанкційної російської платформи Garantex Europe для обходу міжнародних обмежень.
— За даними OFAC, Garantex обслуговувала даркнет-ринок та групи операторів програм-вимагачів. У березні 2025 року, після блокування домену та замороження $26 млн, компанія перевела клієнтів та активи на нову платформу Grinex.
— Під обмеження також потрапили компанії Old Vector (Киргизстан) та російські A7, A71 і A7 Agent, причетні до випуску рублевого стейблкоїна A7A5, який, за версією Мінфіну США, використовувався для повернення коштів клієнтам та обходу санкцій.
— До списку SDN внесено також проєкти InDeFi Bank і Exved, їхнього власника Сергія Менделєєва, комерційного директора Garantex Олександра Міру Серду та регіонального директора Павла Каравацького.
— Санкції блокують чергову схему російських фінансистів для виведення коштів за кордон і ускладнюють доступ до криптовалютних каналів, якими москва намагалася обійти міжнародний фінансовий контроль.
— Це підвищує ризики для підпільних транзакцій та позбавляє російські структури можливості швидко відновлювати роботу після блокувань.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 16.08.2025
1. російський фондовий ринок обвалився після провальних переговорів між путіним і Трампом, які завершилися без будь-яких домовленостей щодо України та тривали вдвічі менше від запланованого часу.
— Незважаючи на те, що Трамп заявив про відтермінування на кілька тижнів запровадження нових санкцій проти рф, інвестори відреагували масовим розпродажем російських активів.
— Індекс Мосбіржі на суботніх торгах знизився на 2%, що означає втрату близько 130 мільярдів рублів капіталізації ($1,6 млрд). Найбільше падіння зафіксовано у «Газпрома» (–2,9%), «Роснефти» (–2,6%), «Газпром нефти» (–2,2%) та «Совкомфлота» (–3%). У мінусі й державні банки: акції Сбера та ВТБ просіли приблизно на 1,5%. Значних втрат зазнали й металургійні компанії — «Северсталь» (–2,5%), НЛМК (–3%), «Норнікель» (–2,6%). «Аэрофлот» спікірував майже на 3%.
— Під тиском опинився й рубль: на валютному ринку долар піднявся до 80,15 рубля (+0,5%), а євро — до 93,76 рубля (+0,9%).
— Інвестори очікували від зустрічі хоча б ознак готовності кремля зупинити війну чи домовитися про послаблення санкцій. Однак відмова путіна навіть від тимчасового припинення вогню лише посилила недовіру до перспектив російської економіки.
2. російська нафта стрімко дешевшає на світових ринках після жорстких заяв Дональда Трампа на адресу Індії, яка є головним покупцем російських енергоресурсів.
— Вашингтон запровадив 25-відсоткові мита на індійський імпорт і пригрозив підняти їх удвічі, якщо Делі не скоротить співпрацю з Кремлем у нафтовій сфері. Це одразу вдарило по позиціях москви: знижки на Urals у порту Приморськ перевищили $12 за барель, що стало новим антирекордом.
— російський бюджет недоотримує мільярди доларів, адже навіть за умов дисконту російські постачальники змушені поступатися ціною Індії та Китаю, щоб утримати хоча б частину ринку.
— При цьому Китай теж почав вимагати більші знижки на далекосхідний сорт ESPO, що посилює тиск на москву.
— За такої динаміки доходи російського бюджету від нафти й газу можуть впасти нижче 8 трлн рублів, тоді як із початку року влада планувала понад 10 трлн.
— кремль опиняється у все більшій фінансовій пастці: війна проти України потребує зростаючих витрат, а ресурсна база для їхнього покриття стрімко звужується.
3. Волгоградський нафтопереробний завод компанії «Лукойл», один із десяти найбільших у росії, зупинив прийом нафти після атаки українських дронів.
— Уламки безпілотника впали на територію підприємства, спричинивши займання розлитих нафтопродуктів. Пожежу, яка тривала близько 19 годин, вдалося локалізувати лише за допомогою масштабних сил МНС.
— Це вже третій великий НПЗ у росії, що припинив роботу протягом останніх двох тижнів. Раніше атаки та аварії зупинили діяльність Саратовського та Новокуйбишевського заводів «Роснефти», а також паралізували майже половину потужностей Рязанського НПЗ — одного з ключових постачальників пального для Московського регіону.
— Волгоградський НПЗ має проєктну потужність близько 14,8 млн тонн нафти на рік і забезпечує паливом південні регіони росії, а також частково працює на експорт. Його зупинка створює додатковий тиск на внутрішній ринок нафтопродуктів і загрожує подальшим перебоям із постачанням.
— Масовані удари по російській енергетичній інфраструктурі стають дедалі відчутнішими для економіки рф, яка вже страждає від санкцій та обмежень на експорт енергоносіїв.
— Серія зупинок на НПЗ демонструє вразливість російської нафтопереробки, що може суттєво знизити доходи Кремля від експорту нафти та продуктів її переробки.
4. Найбільша судноплавна державна компанія росії стала збитковою через санкції США.
— «Совкомфлот», найбільша судноплавна компанія росії та головний оператор національного танкерного флоту, зіткнулася з різким погіршенням фінансового стану. За підсумками першого півріччя 2025 року «Совкомфлот» отримав $435 млн чистого збитку проти прибутку в $324 млн роком раніше.
— За 6 місяців «Совкомфлот», який до війни володів найбільшим у світі флотом танкерів класу Aframax, втратив половину прибутку від експлуатації суден (вона впала до $306 млн) і 39% виручки (вона скоротилася до $618 млн). Показник EBITDA (прибуток до сплати податків, відсотків і амортизації) впав на 55%, до $263 млн.
— Результати «Совкомфлоту» помітно знизилися, а основною причиною стало посилення санкційного тиску з боку США та ЄС: нові пакети обмежень і включення танкерів компанії до «чорних списків» призвели до простою частини суден, зниження фрахтових ставок і операційних складнощів.
— На 1 червня під санкціями США, ЄС та Великобританії перебували 426 російських танкерів, або приблизно половина «тіньового флоту» кремля.
5. російські банки масово відмовляють громадянам у видачі кредитів: у липні рівень схвалення заявок впав до історичного мінімуму — лише 21,4%.
— Фактично майже 80% заявників отримують відмови, причому навіть за іпотекою, яку держава намагається стимулювати пільговими програмами, рівень відхилених заявок сягає близько 60%. Така ситуація пояснюється різким зростанням простроченої заборгованості та падінням платоспроможності населення.
— Через інфляцію, високі боргові навантаження та скорочення реальних доходів росіяни все частіше не здатні обслуговувати вже видані кредити. У ЦБ визнають: навіть попри зниження ключової ставки, ризики невиплат лише зростають, тому банки змушені закручувати «кредитний кран».
— Спроби кремля стимулювати економіку через розширення споживчого кредитування фактично провалюються. Для російських домогосподарств це означає поглиблення фінансової кризи, а для банківського сектору — наростання системних ризиків на тлі санкцій та стагнації економіки.
6. США розглядають можливість введення санкцій проти «Роснефти» та «Лукойла», якщо кремль відмовиться від перемир’я з Україною.
— Обмеження мають на меті скоротити доходи москви від експорту енергоносіїв. Йдеться про два найбільші російські нафтовидобувні підприємства, на які припадає майже половина всього експорту сирої нафти рф — близько 2,2 млн барелів на день у першому півріччі 2025 року.
— Серед додаткових варіантів обговорюються нові обмеження щодо так званого «тіньового флоту» російських танкерів та запровадження підвищених мит на російську нафту для ключових покупців, зокрема Китаю.
— Хоча адміністрація Дональда Трампа побоюється впливу на світові ціни на нафту, у Вашингтоні не виключають, що такі заходи можуть бути застосовані поступово. Трамп неодноразово заявляв, що надає перевагу митам перед санкціями, вважаючи їх ефективнішими.
— Для кремля можливість потрапляння під прямі обмеження одразу двох системоутворюючих компаній стане серйозним ударом, адже саме нафтова галузь лишається головним джерелом валютних надходжень росії.
— Нові заходи здатні суттєво поглибити економічну кризу та зменшити фінансові ресурси для продовження війни.
7. росія провалила проект газового хабу в Туреччині
— російський газовий проєкт у Туреччині офіційно визнано провальним. Попри обіцянки передати Анкарі контроль над більшістю керівних посад, турецька сторона не виявила інтересу. Робочі групи розпущені, а всередині компанії ініціативу назвали «мертвонародженою». Це ставить хрест на планах кремля використати Туреччину для повернення на європейський ринок після санкцій та втрати «Північних потоків».
— Фінансова ситуація в енергетичному секторі рф погіршується. У липні доходи від нафти й газу скоротилися на 27% — до 787,3 млрд рублів, а за січень–липень падіння склало 18,5% — до 5,52 трлн рублів.
— Сам «Газпром» за перше півріччя 2025 року зафіксував збиток у 10,7 млрд рублів. Попри заяви про «реформи», компанія фактично втратила стратегічне значення та стала показовим символом занепаду російської газової галузі.