Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 10.04.2025
1. Обвал цін на нафту може скоротити військові можливості росії.
— росія уникла американських мит, але не наслідків глобальної рецесії, яка може боляче вдарити по бюджету кремля. Ціни на нафту падають через ескалацію торговельної війни США з Китаєм, що знижує світовий попит і розгойдує економіку.
— Ціна російської Urals впала до $52, тоді як у бюджеті на 2025 рік закладено $70. Це створює величезну діру, адже до 30% російського бюджету — це доходи від нафти.
— ЦБ рф попереджають: якщо тренд збережеться, країну чекають жорсткі обмеження і нова хвиля бюджетної економії.
— Головний ризик — скорочення військового бюджету, який критично залежить від експорту енергоносіїв.
— Китай більше не гарантія стабільності: попит зменшується, а росія критично залежить саме від цього ринку.
— США можуть скористатись моментом — ефект санкцій тепер сильніший, бо світова економіка і ринки вже під тиском. Це відкриває «вікно можливостей» для реального тиску на москву, якого раніше уникали через страх дестабілізувати ринок.
— ЦБ рф не зможе швидко знизити ставку, яка вже 21%, через ризик девальвації. Дорогі кредити душать бізнес. Тим часом російські еліти дедалі частіше публічно висловлюють невдоволення економічним курсом і зростанням вартості війни.
— Економічна турбулентність у світі — шанс підірвати здатність росії фінансувати війну. Навіть без нових санкцій — лише через нафтовий обвал.
2. Китайські автовиробники відвертаються від росії: постачання машин скоротилися майже вдвічі.
— російський авторинок переживає новий обвал: поставки китайських автомобілів у січні-лютому 2025 року впали майже вдвічі — до 57,6 тисяч одиниць.
— Уперше з 2022 року росія втратила позицію головного ринку збуту для китайського автопрому. Тепер на першому місці — Мексика (86 тис. авто), за нею — ОАЕ (71 тис.). росія скотилася щонайменше на третє місце, і це вже симптом — не просто тимчасового спаду, а системного розвороту Китаю від російського ринку.
— Після початку повномасштабного вторгнення і виходу західних брендів саме китайці підмінили собою звичні автопроми. Їхня частка в російських продажах сягала 60%, а за 11 місяців 2024 року продано 848 тисяч китайських машин. Але 2025-й почався з обвалу: лише за два місяці продажі впали на 17%.
— Причини — очевидні: різке падіння купівельної спроможності, підвищення утилізаційного збору та забиті склади дилерів, які не встигають реалізовувати вже завезене.
— Китай поступово згортає поставки — комерційний інтерес до росії тане на тлі економічного спаду, санкцій та токсичності ринку.
— Цей сигнал — ще одне нагадування, що навіть партнери рф не готові безкінечно підтримувати її на шкоду собі.
3. США активізують боротьбу з російським «тіньовим флотом»: створюють спецфонд і координаційний центр.
— На тлі зростаючого незадоволення ефективністю санкційної політики щодо росії, двоє сенаторів США — республіканка Джоні Ернст і демократ Річард Блюменталь — внесли двопартійний законопроєкт, спрямований на боротьбу з обхідними схемами експорту російської нафти.
— Йдеться насамперед про так званий «тіньовий флот» — флотилію зі старих танкерів, які росія активно використовує для перевезення нафти без західного страхування, реєстрації чи навігаційної звітності.
— Законопроєкт передбачає створення Фонду забезпечення санкцій проти росії з початковим бюджетом $150 млн у 2025 році.
— Ці кошти підуть на фінансування вторинних санкцій проти суден і компаній, які беруть участь у перевезеннях в обхід обмежень; підвищення координації між країнами Заходу; створення Центру експортного контролю при Мінбезпеки США для покращення обміну розвідданими та боротьби з контрабандними мережами, що обслуговують росію та Іран.
— Ініціатива виникла після того, як стало відомо, що «тіньовий флот», який, за оцінками, налічує від 600 до 1000 суден, дозволив рф утримувати обсяги експорту нафти навіть після введення цінової стелі ($60 за барель) та санкцій на морські перевезення з боку ЄС і G7. Це допомогло кремлю зберегти високі нафтові доходи — в 2023 році близько $218 млрд.
— Нова хвиля законодавчих ініціатив у США — спроба перекрити кисень цій адаптивній логістиці. Якщо санкції проти «тіньового флоту» посиляться, це може порушити російські експортні маршрути й спричинити зростання цін через ризик дефіциту.
— Водночас Вашингтон зважує ризики дестабілізації глобального нафтового ринку. Попри багаторівневий тиск, росія продовжує експортувати нафту до Китаю, Індії та інших країн, розбудовуючи нові маршрути, зокрема через Арктику.
— Проте новий санкційний тиск, поєднаний зі зниженням світових цін на нафту, створює додаткові фіскальні ризики для москви: доходи бюджету скорочуються, і військові витрати можуть опинитися під загрозою вперше з початку повномасштабної війни.
4. Трамп піднімає мита на китайський імпорт до 125% — удар по глобальній торгівлі б’є й по росії.
— Президент США Дональд Трамп оголосив про негайне підвищення мит на китайські товари до 125%, звинувативши Пекін у «пограбуванні світових ринків». Нові обмеження, за його словами, мають змусити Китай «усвідомити, що час безкарного експорту минув».
— Рішення супроводжується 90-денною відстрочкою для 75 країн, які не реагували на попередні торговельні заходи Вашингтона. Для них тимчасово зберігається мито на рівні 10%.
— Глобальна ескалація торговельної війни вже призвела до обвалу фондових ринків та падіння цін на нафту, що критично вдаряє по росії — країні, чия економіка тримається на експорті сировини.
— Умови глобального спаду, спричинені новими американськими обмеженнями, посилюють тиск на рубль, знижують доходи від енергоекспорту та створюють нові ризики для бюджету кремля.
— У ситуації ізоляції та санкцій росія втрачає залишки впливу на світову економіку, залишаючись заручницею чужих рішень.
5. США вводять 90% мита на дешеві посилки — удар по Temu, Shein і тіньовим схемам.
— З 2 травня США різко змінюють правила гри для китайських онлайн-ритейлерів. Якщо раніше посилки вартістю до $800 надходили в країну без мита, то тепер ця категорія потрапить під обмеження.
— Дональд Трамп, посиливши торгову війну, ввів мито у розмірі 90% або $75 за одиницю товару (з червня — вже $150). Це втричі більше, ніж було оголошено тиждень тому.
— Під ударом опинилися китайські гіганти Temu та Shein, які масово постачали продукцію в США саме в цій категорії — дрібні побутові товари, одяг, аксесуари.
— Їхня бізнес-модель, побудована на прямому продажу мільйонам американців через низькі ціни й обхід традиційних імпортних каналів, фактично ламається.
— Рішення адміністрації Трампа офіційно пояснене як відповідь на китайські контрзаходи. Але на практиці це ще один фронт економічного тиску, який може дестабілізувати китайський експорт малого формату.
— І водночас — закрити тіньові схеми ввезення до США, якими активно користувалися й російські посередники для обходу санкцій.
6. ЄС завдає удару у відповідь на тарифну війну Трампа: мішенню стали республіканські штати.
— Європейський Союз офіційно запровадив імпортні мита на американські товари загальною вартістю 22 мільярди євро у відповідь на підвищення мит США, ініційоване Дональдом Трампом. Рішення підтримали всі країни-члени ЄС, окрім Угорщини.
— Нові мита охоплюють продукцію з республіканських штатів США, які найбільше залежать від експорту до Європи: сою, м’ясо, табак, сталь, алюміній, автозапчастини та вироби з деревини. Лише на сою, ключовий продукт для американського сільського господарства, припадає $2,1 млрд експорту з тих штатів, які підтримали Трампа на виборах.
— У Брюсселі не приховують — митна відповідь сформована цілеспрямовано, щоб ударити по виборцях Трампа.
— Таким чином ЄС демонструє, що готовий захищати свої економічні інтереси, не чекаючи на поступки з боку Вашингтона.
7. ЄС відклав введення мит проти США заради переговорів із Трампом.
— Єврокомісія тимчасово призупинила введення заходів у відповідь на нові американські мита. Рішення ухвалене після заяви Трампа про 90-денну паузу в торговельній війні.
— Глава ЄК Урсула фон дер Ляєн підтвердила: ЄС «дає шанс діалогу», але підготовка контрзаходів триває.
— Водночас «Трампівський» 10% збір на європейські товари поки діє, а ЄС залишає за собою право відповісти, якщо переговори проваляться.
— Єврокомісія попередила: якщо США не відкличуть мита, контрміри ЄС набудуть чинності через три місяці.
8. ЄС скорочує закупівлі газу, ігноруючи вимоги Трампа на $350 млрд.
— Європейський Союз відмовляється виконувати вимогу адміністрації Дональда Трампа збільшити імпорт американського зрідженого газу на $350 млрд — Брюссель натомість готується скоротити обсяги закупівель, щоб зменшити витрати на тлі економічної нестабільності.
— Сім країн ЄС, включно з Німеччиною, Францією та Італією, пропонують знизити обов’язковий рівень заповнення газових сховищ з 90% до 80%. Вони вважають нинішні цілі завищеними та економічно невигідними, адже значна частина газу постачається зі США за завищеними цінами.
— Тиск з боку США посилюється — Трамп публічно закликав ЄС компенсувати «торговельний дисбаланс» саме через масову закупівлю американських енергоносіїв.
— Проте, зазначається, що заявлені цифри є нереалістичними: $350 млрд дорівнюють майже 16 млн барелів на день, що перевищує поточний рівень видобутку газу і нафти в США (приблизно 13 млн барелів). ЄС водночас намагається зменшити залежність від російського газу, але робить це не за рахунок неконтрольованих витрат на американський імпорт.
— Зниження цільових обсягів закупівель дозволить послабити тиск на ринок і стримати ціни. Комісія ЄС вже дала зрозуміти, що не готова вести переговори під диктовку Вашингтона.
— У Брюсселі наголошують: енергетичні контракти укладаються на ринкових умовах, а не під політичним тиском.
9. Швейцарський банк Reyl підозрюють у відмиванні коштів, пов’язаних із «Мосводоканалом».
— Швейцарський банк Reyl, що управляє активами на понад €15 млрд, став об’єктом розслідування через обслуговування клієнтів з росії з високими ризиками.
— Банк ігнорував внутрішні застереження комплаєнс-відділу та приймав кошти сумнівного походження. Під тиском регулятора у 2024 році банк погодився до кінця року закрити близько 300 рахунків, пов’язаних із росією, на суму близько €1 млрд.
— Окрему увагу привернули рахунки осіб, які отримали держконтракти на понад €200 млн, у тому числі через зв’язки з найбільшою комунальною компанією рф, річний дохід якої становить 50–60 млрд рублів.
— Загальна сума коштів, що зберігалася на рахунках у Швейцарії, пов’язаних із цією мережею, оцінюється в $46 млн.
— Упродовж останніх років з росії було виведено і вкладено в активи в Європі понад €200 млн.