Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 09.07.2026
1. Українські дрони атакували дві російські нафтобази у Твері та Ставропольському краї.
— У ніч на 8 липня українські безпілотники завдали ударів по двох об’єктах паливної інфраструктури росії. У Твері під атакою опинилася нафтобаза «Тверьнефтепродукт». На оприлюднених місцевими жителями відео видно пожежу в районі одного з резервуарів.
— Також безпілотники атакували нафтобазу «Лукойл-Югнефтепродукт» у місті Михайловськ Ставропольського краю. Обидві нафтобази є елементами паливної інфраструктури, що забезпечує зберігання та розподіл нафтопродуктів.
— Їх ураження продовжує системний тиск на логістику та паливне забезпечення росії на тлі триваючих атак по енергетичних об’єктах.
2. Україна масштабувала удари по танкерах «тіньового флоту» росії.
— Україна різко посилила кампанію зі знищення паливної логістики росії в Азовському та Чорному морях. За даними Генерального штабу ЗСУ, у ніч на 9 липня українські безпілотники уразили ще 12 суден, які використовувалися для постачання пального російським військам і транспортування нафти та нафтопродуктів в обхід міжнародних санкцій. Також під удар потрапили буксир і суховантаж.
— Таким чином, за останні чотири дні кількість уражених суден зросла до 36, серед яких 32 танкери «тіньового флоту», два суховантажі та інші судна забезпечення. Усі вони брали участь у постачанні пального до окупованого Криму.
— Паралельно Україна продовжує системні удари по російській паливній інфраструктурі. Атаки на нафтопереробні заводи, нафтобази та морську логістику вже призвели до зупинки кількох великих НПЗ, загальнонаціонального дефіциту бензину та змусили кремль заборонити експорт бензину, авіаційного пального і дизельного палива, щоб утримати залишки ресурсів для внутрішнього ринку.
— За словами командувача Сил безпілотних систем України Роберта Бровді, лише цього тижня українські сили уразили 25 танкерів, причому два з них були атаковані двічі. Масштабна кампанія має на меті ізолювати окупований Крим, зірвати постачання пального російським військам та ще більше посилити паливну кризу, яка вже негативно впливає на економіку росії.
3. Ціни на пальне в росії стрімко зростають п’ятий тиждень поспіль.
— У росії продовжує загострюватися паливна криза. За даними росстату, за тиждень із 30 червня до 6 липня бензин у середньому подорожчав ще на 2,1%, а дизельне паливо — на 3,4%.
— За останні п’ять тижнів бензин подорожчав вже на 8,9%, що майже вдвічі перевищує зростання за попередні п’ять місяців разом (4,58%). У річному вимірі ціни на бензин на АЗС зросли на 21,9%, що стало найвищим показником із травня 2010 року.
— Від початку 2026 року бензин у росії вже подорожчав на 13,9%, перевищивши темпи зростання за весь 2025 рік (10,58%). Дизельне паливо за останні п’ять тижнів додало 10,5%, а з початку року — 14,7%.
— Найгостріша ситуація спостерігається в окупованому Криму, де середня ціна бензину АІ-92 досягла 123,53 рубля за літр, а АІ-95 — 170,59 рубля за літр.
4. росія заборонила експорт дизельного пального через паливну кризу після ударів по НПЗ.
— росія запровадила тимчасову заборону на експорт дизельного пального після вже введених обмежень на вивезення бензину та авіаційного гасу. Ситуація на паливному ринку залишається складною через пошкодження нафтопереробних заводів українськими ударами, що скоротило виробництво бензину, тоді як попит на пальне зріс приблизно на третину.
— Заборона на експорт дизельного пального до 31 липня свідчить про поглиблення дефіциту на внутрішньому ринку. Після атак українських безпілотників на найбільші НПЗ виробництво дизеля скоротилося майже до рівня внутрішнього споживання.
5. Проблеми з нафтопереробкою дедалі сильніше гальмують економіку росії.
— Погіршення ситуації в нафтопереробній галузі починає впливати не лише на окремі сектори, а й на загальні темпи зростання російської економіки. На цьому фоні прогноз зростання ВВП росії на 2026 рік знижено з 1,5% до 1,1%. Перегляд прогнозу пов’язаний із різким погіршенням ситуації в промисловості.
— Якщо у квітні промислове виробництво ще зростало на 1,9% у річному вимірі, то вже у травні зафіксовано спад на 0,7%. Будівельна галузь також продовжує скорочуватися: обсяг виконаних робіт у травні знизився на 4,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
— Водночас прискорюється спад у видобувній галузі. У травні видобуток корисних копалин скоротився на 2,7% після зниження на 0,4% місяцем раніше.
— Помітно сповільнилося й зростання обробної промисловості. У травні випуск продукції збільшився лише на 0,5% у річному вимірі проти приблизно 3% у березні та квітні. Найбільше падіння триває у виробництві коксу та нафтопродуктів, де випуск скоротився на 13,5% після зниження на 9% місяцем раніше. Металургійне виробництво також впало майже на 13%.
— Темпи економічного зростання швидко слабшають. Якщо у березні приріст ВВП з урахуванням сезонності становив 1,9%, то у квітні він уповільнився до 0,7%, а у травні — лише до 0,1%, що свідчить про фактичне вичерпання відновлення економіки.
— Зменшення виробництва нафтопродуктів через пошкодження нафтопереробних заводів створює одразу кілька ризиків: посилює інфляцію через зростання цін на пальне, підвищує ймовірність збереження жорсткої грошово-кредитної політики та провокує локальні дефіцити пального, які можуть призвести до скорочення транспортних перевезень і подальшого спаду промислового виробництва.
— Очікується, що негативний ефект від паливної кризи у червні лише посилився. Темпи відновлення економіки тепер значною мірою залежатимуть від того, наскільки швидко росія зможе відновити пошкоджені нафтопереробні заводи та стабілізувати роботу паливної інфраструктури.
— Навіть прогноз зростання ВВП на 1,1% залишається оптимістичним. Зокрема, Мінекономрозвитку росії очікує зростання економіки лише на 0,4%, що свідчить про зростання песимізму щодо перспектив російської економіки.
6. У росії продовжують дорожчати автозапчастини для іномарок.
— Від початку 2026 року ціни зросли в середньому на 15–20%, хоча темпи подорожчання різняться залежно від бренду.
— Найбільше зросли ціни на запчастини для Peugeot (до 20%), Porsche (до 15%) і Subaru (до 12%). Для Volkswagen, BMW, Ford і Renault подорожчання становить 7–10%, тоді як для масових моделей Toyota, Kia, Hyundai та Mercedes-Benz — близько 2–5% завдяки відносно стабільним поставкам.
— Найшвидше дорожчають кузовні деталі, електроніка, а також оригінальні компоненти двигуна і трансмісії. Основними причинами називають ослаблення рубля, подорожчання логістики паралельного імпорту та підвищення ПДВ до 22%.
7. Високий суд Англії та Уельсу відхилив позов компанії Nord Stream AG, що належить «Газпрому», до консорціуму страховиків Lloyd’s Insurance Company та Arch Insurance про виплату близько 580 млн євро компенсації за пошкодження газопроводів «Північний потік» і «Північний потік-2» у 2022 році.
— Суд дійшов висновку, що руйнування газопроводів було прямо або опосередковано пов’язане з війною росії проти України, а такі ризики виключені зі страхового покриття відповідно до положення про war exclusion (виняток для воєнних ризиків).
— При цьому суд наголосив, що для застосування цього винятку не потрібно встановлювати, хто саме здійснив диверсію. Таким чином дочірня компанія «Газпрому» повністю програла справу, а страховики уникли однієї з найбільших потенційних виплат в історії страхування енергетичної інфраструктури.
— Рішення дозволило страховим компаніям не виплачувати сотні мільйонів євро компенсації. Раніше Nord Stream AG оцінювала загальні збитки від підриву газопроводів більш ніж у 1,2 млрд євро.
— Рішення британського суду означає, що росія не зможе компенсувати значну частину цих втрат через страхові механізми, а фінансові наслідки руйнування «Північних потоків» залишаться на стороні «Газпрому».
8. росія та Китай поглибили приховану військову співпрацю для протидії Заходу.
— Журналістське розслідування Der Spiegel свідчить, що військова співпраця між росією та Китаєм є значно глибшою, ніж офіційно визнають у Пекіні. У розпорядження журналістів потрапили внутрішні документи, презентації та матеріали закритого російсько-китайського форуму військових технологій, який роками залишався поза увагою громадськості та навіть західних розвідувальних служб.
— За даними розслідування, москва та Пекін реалізують спільні проєкти у сфері озброєнь, а також обговорюють сценарії атак на критично важливу інфраструктуру західних країн.
— Основною метою цього співробітництва називається підрив військової переваги США, а партнерство будується на спільній антиамериканській стратегії.
— Особливу увагу сторони приділяють протидії супутниковій системі Starlink, яка стала одним із ключових елементів оборони України. Згідно з документами, ще у 2023 році китайська делегація запропонувала створити спільний російсько-китайський «анти-Starlink альянс».
— У презентаціях ішлося про необхідність розробки засобів глушіння, уповільнення роботи системи або навіть знищення супутників на орбіті.
— Розслідування також вказує, що Китай активно вивчає російський бойовий досвід, отриманий під час війни проти України, зокрема з огляду на можливий конфлікт навколо Тайваню.
— Водночас Пекін забезпечує росію електронікою, напівпровідниками та технологічними компонентами, які допомагають підтримувати російський військово-промисловий комплекс в умовах санкцій.
— Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що результати розслідування викликають серйозне занепокоєння, а підтримка Китаєм російської армії підриває фундаментальні інтереси безпеки Європи.
— Публікація також ставить під сумнів заяви Пекіна про «нейтралітет» щодо війни проти України та свідчить про подальше поглиблення військово-технічного союзу між двома країнами.