Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 08-09.07.2025

Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 09.07.2025
1. У російського бюджету впали реальні надходження від ПДВ.
— На тлі різкого зниження нафтово-газових доходів бюджет рф зіткнувся з новою проблемою — падінням реальних надходжень податку на додану вартість (ПДВ), який забезпечує близько третини усіх податкових надходжень до федеральної казни.
— За перше півріччя 2025 року надходження ПДВ склали 6,999 трлн рублів, що номінально на 7,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року (6,521 трлн рублів). Однак з урахуванням інфляції (9,4%) реальні надходження зменшились на 2,1%.
— Це вказує на уповільнення економічної активності, що підтверджується даними Росстату — зростання ВВП сповільнилось з 4,1% до 1,2%; промислове виробництво — з 4,5% до 1,8%; роздрібна торгівля — з 7,2% до 1,8%.
— Згідно з бюджетним планом, Мінфін рф має зібрати 15,456 трлн рублів ПДВ за рік, але за шість місяців виконано лише 45% плану. Аналогічна ситуація з іншими несировинними доходами — виконання складає лише 43%.
— Падіння реального ПДВ — це тривожний сигнал: економіка рф охолоджується, резерви тануть, а бюджетна стабільність під загрозою.
2. У росії стрімко зростає обсяг конфіскації активів у приватного бізнесу.
— З 2022 року конфісковано майна на суму 3,9 трлн рублів (майже 50 млрд доларів). Лише за останній рік обсяги конфіскацій потроїлися.
— Формальні підстави — звинувачення у порушеннях під час приватизації, корупції, екстремізмі, «захист публічного інтересу». Суди системно ухвалюють рішення на користь держави, ігноруючи строки давності та принцип добросовісного набуття.
— Конфісковані активи передають афілійованим з режимом структурам. Серед прикладів — «Рольф», аеропорт Домодєдово, «Южуралзолото» та студія World of Tanks.
— Юристи відзначають, що будь-який бізнес із формальними зв’язками з «небажаними» особами може потрапити під ризик експропріації.
— На тлі зниження цін на нафту та скорочення ліквідної частини Фонду національного добробуту, продаж конфіскованого майна стає одним із небагатьох джерел наповнення російського бюджету.
— Водночас представники бізнесу й навіть окремі депутати публічно заявляють про загрозу довгостроковому зростанню без гарантій прав власності.
— Попри це, кремль ігнорує сигнали — Путін у червні публічно виправдав чергове вилучення активів як «виключення». Усе більше підприємців залишають росію.
— Бізнес-активність у регіонах згасає, а конфіскації остаточно підривають довіру до перспектив економіки в умовах війни та санкцій.
3. У росії сотнями закриваються автосалони після обвалу продажів.
— З початку 2025 року в росії припинили роботу близько 200 автодилерських центрів, що становить приблизно 5% від загальної кількості (приблизно 4000).
— Причина масового закриття — стрімке падіння попиту: за підсумками першого півріччя продажі нових авто в росії впали більш ніж на чверть.
— Ще приблизно 30% автодилерських компаній перебувають у критичному фінансовому стані та можуть незабаром зупинити роботу.
4. російська держкорпорація «Роскосмос» оголосила про згортання двох супутникових проєктів — широкосмугової системи «Скіф» та платформи для інтернету речей «Марафон IoT».
— Причиною стало хронічне недофінансування: обидва проєкти виключили з нацпрограми «Космос» на 2025–2036 роки, попри загальний бюджет у 4,5 трлн рублів. Розробку запропонували приватному сектору, але той інтересу не виявив.
— Ідея полягала в запуску 264 супутників «Марафон IoT» та 12 апаратів «Скіф», які мали забезпечити росії незалежний супутниковий інтернет і розвиток телекомінфраструктури.
— Розробкою займалася компанія «Інформаційні супутникові системи» ім. Решетнєва. Перші запуски планували ще у 2024 році, однак реалізацію відклали на невизначений термін через нестачу фінансування — коштів вистачило лише на половину від запланованого обсягу.
5. Держдеп США підтверджує розморожування військових постачань Україні.
— Спікер відомства Теммі Брюс заявила, що США залишаються «найбільшими прихильниками України» і постачання зброї триватиме.
— «Ми були і залишаємося найбільшими прихильниками України. Нам небайдужі ці люди. Нам важливо, щоб у них було все необхідне. Тепер ми дійсно маємо відновлення поставок зброї в Україну. Президент відчуває сильне занепокоєння і рішучість щодо здатності України захищати себе. Це і є наша прихильність. Ми допомагаємо їм. незмінною, і я рада, що тепер після минулого тижня з’явилася певність», — заявив Брюс.
6. Європейський Союз розглядає створення окремого фонду підтримки України обсягом 100 млрд євро.
— Ініціатива може стати частиною наступного семирічного бюджету блоку, що діятиме з 2028 по 2034 рік. Ідея набрала обертів на тлі затяжної війни в Україні, яка, за словами європейських посадовців, не демонструє ознак завершення.
— Обговорення нового бюджету ЄС і супутніх фінансових рішень очікується наприкінці липня, а публікація проєкту запланована на 16 липня.
— З початку повномасштабної війни ЄС уже виділив Києву майже 160 млрд євро, зокрема 50 млрд у межах поточної багаторічної програми до 2027 року.
— У 2025-му Україна отримала від європейських країн військову допомогу на 23 млрд євро та кредити на 30 млрд євро, забезпечені доходами від заморожених російських активів.
— Єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що підтримка України з боку ЄС триватиме стільки, скільки буде потрібно, а її обсяги можуть бути розширені за рахунок як бюджету ЄС, так і прибутків від російських активів, що перебувають під санкціями.
7. Угорщина розглядає можливість заміни російської нафти та відновлення роботи нафтопроводу з Одеси.
— Найбільша нафтова компанія Угорщини Mol заявила, що готова відмовитися від російської нафти, якщо з’явиться ефективна альтернатива.
— У якості такої компанія розглядає відновлення роботи нафтопроводу з Одеси, яким можна транспортувати сировину, доставлену танкерами до українського порту. Попри те, що Одеса перебуває під постійними російськими обстрілами, а частина Чорного моря замінована, Україна змогла забезпечити стабільну морську торгівлю, вигнавши Чорноморський флот рф із більшості акваторії та узгодивши страхування суден із західними партнерами.
— У Mol вважають нафтопровід Одеса–Броди, який веде до Львівської області, оптимальним варіантом диверсифікації енергопостачання.
— «Цей маршрут забезпечує доступ до різних видів альтернативної нафти завдяки морській логістиці. Він важливий для енергетичної безпеки як Угорщини, так і ЄС та України», – заявив старший віцепрезидент Mol з управління постачання Сабольч Паль Сабо.
8. Норвегія запровадила санкції проти двох російських риболовецьких компаній.
— Під санкції потрапили компанії «Норебо» та «Мурман СіФуд», які ще в травні 2025 року були включені до санкційного списку ЄС. У поясненні зазначалося, що ці структури є частиною кампанії зі спостереження, яка включала шпигунські місії та диверсії проти критично важливої інфраструктури, зокрема підводних кабелів.
— На підставі аналогічного обґрунтування санкції запровадила і Норвегія. «Така діяльність може стати підґрунтям для майбутніх диверсійних операцій і становить загрозу для ключових інтересів безпеки Норвегії», — заявив глава МЗС Еспен Барт Ейде.
— Згідно з урядовою заявою, судам обох компаній заборонено заходити до норвезьких портів та плавати у територіальних водах країни.
9. Фінська митниця розслідує кримінальну справу щодо порушення санкційного режиму проти росії — йдеться про незаконне постачання до рф товарів подвійного призначення на суму близько 300 тисяч євро.
— У справі фігурує логістична компанія з Гельсінкі, що у 2022–2025 роках здійснювала експорт промислових підшипників і двигунів до росії в обхід обмежень ЄС.
— Схема включала транзит через Литву, Польщу, Болгарію, Білорусь та країни Центральної Азії, зокрема Казахстан і Киргизстан. Одним із кінцевих одержувачів була російська компанія, яка згодом потрапила під санкції США та ЄС.
— Підозрюваним у справі є керівник компанії — чоловік середнього віку, який народився в СРСР і нині проживає у Фінляндії. За словами слідчої Ханни Коскенранти, розслідування триває, а митниця вивчає, чи відбувалися поставки з відома інших учасників ланцюга.
10. Дефляція в Китаї побила рекорд через торгову війну з США.
— У червні дефляція виробничих цін у Китаї досягла -3,6% — найглибшого падіння з липня 2023 року, перевищивши прогнози. Причини — слабкий внутрішній попит, проблеми в експортних галузях та торговельна напруга зі США.
— Незначне зростання споживчих цін не компенсувало загальне уповільнення.
— Криза в нерухомості, скорочення виробництва та слабкі експортні замовлення посилюють тиск на економіку.
— Економісти прогнозують подальше зниження попиту до кінця року. Влада закликає компанії уникати “цінових війн”, особливо в автосекторі.

Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 08.07.2025
1. путін «розбомбив» 14% російської економіки: санкції коштують рф $350 мільярдів.
— Довгострокові втрати російської економіки від санкцій, запроваджених після вторгнення в Україну, можуть сягати 7–14% ВВП, або до $357 мільярдів, йдеться в дослідженні Інституту Гайдара.
— Згідно з оцінками, ВВП рф щороку недоотримує 1–2% зростання через санкції, а їх накопичений ефект у довгостроковій перспективі може бути в 7 разів сильнішим. У грошовому вимірі втрати становлять близько 28 трлн рублів, або $350 млрд — це обсяг річного ВВП таких країн, як Чехія чи Єгипет.
— На середину 2025 року понад 24 тисячі фізичних і юридичних осіб з росії перебувають у міжнародних санкційних списках, 75% з них — з 2022 року.
— «Незважаючи на адаптацію, санкції продовжують чинити накопичувальний тиск, обмежуючи інвестиції, імпорт технологій і доступ до зовнішніх ринків», — зазначається у дослідженні.
— Ці оцінки вкотре підтверджують, що війна Путіна стала економічною катастрофою для самої росії, яка віддала стратегічну стабільність і розвиток заради агресії.
2. Дефіцит бюджету рф зріс у шість разів за рік.
— За перше півріччя 2025 року діра в російському бюджеті досягла 3,7 трлн рублів (1,7% ВВП), згідно з оцінкою Мінфіну рф. Це вшестеро більше, ніж за аналогічний період 2024 року (0,6 трлн руб., або 0,3% ВВП).
— У червні дефіцит зріс ще на 300 млрд руб., а за другий квартал бюджетна діра стала на 78% глибшою, ніж у першому. Торік після авансування держзамовлення бюджет кілька місяців був з профіцитом.
— У 2025 році через різке падіння нафтових і газових доходів цього не сталося — російська економіка дедалі менше витримує навантаження від війни, санкцій і зростання військових витрат.
3. Експорт російської нафти знову просів до дна: мінімум із лютого попри спроби ОПЕК+ «наростити» видобуток.
— Протягом 4 тижнів, що завершилися 6 липня, середньодобові морські відвантаження сирої нафти з рф впали до 3,12 млн бар./добу — найнижчої позначки з 23 лютого та на 3 % менше, ніж тижнем раніше.
— Від березня, коли москва разом із ще сімома країнами ОПЕК+ почала формально «повертати» обсяги на ринок, експорт скоротився ще на 200 тис. бар./добу.
— Реальний ефект – зворотний: внутрішня переробка зростає швидше, ніж видобуток, і це «з’їдає» експортний ресурс.
— Ціни падають різкіше, ніж для світових бенчмарків:
— Urals (Балтика/Чорне море) – мінус 1,30 $/бар. за тиждень, у середньому 57,25 $/бар.
— ESPO (Тихий океан) – мінус 1 $/бар., у середньому 62,80 $/бар.
— Так росія знову опинилася у «ціновому коридорі» нижче західної цінової «стелі», отримуючи менше валюти на тлі вже хронічних бюджетних дір.
— Попри гучні заяви про «переорієнтацію» експорту та рішення ОПЕК+ знімати обмеження, ринок демонструє: простір для маневру в москви стрімко звужується, а нафта продається дедалі дешевше.
4. російська авіація зазнає чергового принизливого удару.
— Через атаки українських безпілотників протягом трьох днів у рф скасовано 485 рейсів і ще 1900 затримано. Найбільші аеропорти рф — Москва та Санкт-Петербург — були фактично паралізовані, а пасажири в «Пулково» залишилися ще й без мобільного інтернету.
— За оцінками, авіакомпанії можуть втратити до 20 мільярдів рублів (понад 250 млн доларів) лише через ці кілька днів збоїв. Сотні тисяч пасажирів отримали ваучери, компенсації, або були вимушені шукати ночівлю за рахунок перевізників.
— Масштаб колапсу та фінансові втрати нагадують про повну нездатність держави забезпечити захист власного повітряного простору. російські аеропорти вже не вперше змушені тимчасово припиняти роботу через удари дронів.
— У травні схожі атаки вже викликали масові зупинки в москві, включно з усіма чотирма аеропортами одночасно — навіть у день візиту китайського лідера Сі Цзіньпіна.
— У червні ситуація повторилася, й щоразу це супроводжується значними збитками та хаосом. На тлі нового фіаско путін звільнив міністра транспорту Романа Старовойта, але причина очевидна: військова поразка на повітряному фронті перетворює цивільну інфраструктуру росії на зону турбулентності — у прямому й переносному сенсі.
— кремль намагається зберігати видимість контролю, однак країна дедалі глибше занурюється в логістичний, репутаційний і фінансовий глухий кут.
5. Авторинок у росії стрімко скорочується: очікуване падіння — до 32% у 2025 році.
— російський ринок нових легкових і легких комерційних автомобілів (LCV) у 2025 році може зменшитися на 23–32%. За базовим сценарієм, до кінця року обсяг продажів не перевищить 1,3 млн авто (–23% до 2024 року), а у разі поглиблення негативних факторів — впаде до 1,15 млн (–32%).
— Перше півріччя 2025 року вже закінчилося з обвальним результатом: реалізовано лише 569,1 тис. автомобілів, що на 27% менше, ніж торік.
— Незважаючи на символічне зниження ключової ставки Центробанком рф у червні, вартість комерційного кредитування для автодилерів залишається критично високою — 27–28% річних.
— Це робить купівлю нових авто для споживачів практично недосяжною, а лізинг — економічно невигідним.
— Таким чином, російський авторинок, і без того ослаблений санкціями, імпортними обмеженнями та виходом провідних світових виробників, ризикує завершити рік з мінімальними продажами за останнє десятиліття.
— Очікуваного «пожвавлення» у другій половині року без системних змін у фінансуванні, вочевидь, не відбудеться.
6. Китайська техніка допомагає росії атакувати Україну: розслідування Bloomberg викриває схему постачань дронів попри санкції.
— Bloomberg оприлюднив розслідування, яке підтверджує масштабну співпрацю між російськими і китайськими компаніями у сфері виробництва бойових безпілотників, що активно застосовуються для ударів по Україні.
— Центральною фігурою стала російська компанія «Аеро-ХІТ», яка, попри західні санкції, організувала виробництво FPV-дронів «Велес» у Хабаровську з використанням китайських технологій.
— За документами, з якими ознайомилося агентство, росіяни з 2023 року співпрацювали з інженерами китайської компанії Autel над адаптацією дрона Autel EVO Max 4T під військові потреби.
— Попри заяви Autel, що вона припинила роботу з росією, документація вказує на відновлення контактів наприкінці 2024 року.
— російський завод «Аеро-ХІТ» планує випускати до 10 000 дронів щомісяця, а масштаб виробництва, за словами президента Зеленського, може сягнути 500 апаратів на день.
— Безпілотники, оснащені китайськими компонентами, активно використовуються на південному фронті, зокрема в Херсоні. З метою обходу санкцій росія маскує ланцюги постачання — у схемах беруть участь компанії, формально пов’язані з торгівлею морепродуктами, аграрними товарами чи кейтерингом.
— Зокрема, одним із посередників була фірма «Аеромар-ДВ», яка співпрацює з державним «Аерофлотом» і намагалася придбати дрони «Велес» для військової частини у Пскові.
— До схеми також залучено компанію Komax, очолювану сенатором від окупованого Херсона, колишнім офіцером КДБ Костянтином Басюком.
— Попри санкції США проти Aero-HIT, Autel, Komax і посередницьких фірм, китайські постачання продовжуються. У документах згадується, що навіть після офіційної заборони експорту дронів з боку Пекіна частина контрактів з китайськими компаніями залишилася чинною, а нові постачальники замінили тих, хто вийшов із проєкту.
— Це розслідування вкотре підкреслює, що росія зберігає здатність масштабувати дронову війну проти України завдяки «сірому» імпорту з Китаю, а офіційний Пекін продовжує заплющувати очі на постачання критичних технологій російським збройним силам.
7. Велика Британія запровадила санкції проти керівництва військ РХБЗ рф і НДІ прикладної хімії.
— Британський уряд вніс до санкційного списку начальника військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту ЗС рф Олексія Ртищева, його заступника Андрія Марченка, а також Науково-дослідний інститут прикладної хімії в місті Сергєєв Посад.
— Про це повідомило Управління з контролю за фінансовими санкціями при Міністерстві фінансів Великої Британії.
— Підстава — причетність до діяльності, пов’язаної з хімічною зброєю. Усі фігуранти отримали заборону на в’їзд до Британії та потрапили під замороження активів.
— У червні Британія вже розширила антиросійські санкції, додавши до списку 6 організацій, 4 осіб і 20 суден, пов’язаних із кремлем. Обмеження тоді торкнулися, зокрема, ГУГІ (Головного управління глибоководних досліджень Міноборони рф), Rosneft Marine UK Limited і ТОВ «Металург».
— Велика Британія послідовно посилює тиск на російський ВПК та структури, пов’язані з розробкою і використанням зброї масового ураження.
8. ЄС має негайно конфіскувати €258 млрд російських активів — заклик з Конгресу США.
— Американський конгресмен Френч Хілл, голова Комітету з фінансових послуг Палати представників, закликав Євросоюз негайно вилучити заморожені російські активи на суму €258 млрд та передати їх Україні.
— За словами Хілла, політика «заморозити й чекати» більше не працює: Україні потрібні не відсотки з активів, а реальні кошти — для зміцнення армії та економіки на тлі затяжної війни.
— Він стверджує, що конфіскація буде законною — на підставі норм міжнародного права про колективні контрзаходи, і не зачепить платників податків ЄС.
— Особливу увагу приділено Бельгії, де через систему Euroclear зберігається більшість коштів. Хілл запропонував створити трастовий фонд, щоб перевести активи на захищені рахунки в інтересах України.
— Також конгресмен закликав президента Трампа припинити «обережну політику Байдена» і перерахувати Києву $5 млрд заморожених російських резервів у США.
9. Іран замінив російську ППО китайськими ЗРК.
— Після 12‑денної війни, у ході якої ізраїльська авіація фактично «вимкнула» іранську протиповітряну оборону, Тегеран терміново закупив у Китаю нові зенітні ракетні комплекси. Передача відбулася після укладення перемир’я 24 червня.
— Кількість і точна модель комплексів не розголошуються; розрахунок з Пекіном проведено бартером — іранською нафтою.
— Поставлені росією системи С‑300ПМУ‑2 («Фаворит») продемонстрували майже нульову ефективність: під час масованих ударів F‑35, F‑15 та F‑16 ВПС Ізраїлю змогли підлетіти на дистанцію ≈50 км до ядерних об’єктів, а комплекси відповіли запуском лише на одній базі.
— Ізраїльська операція супроводжувалася кібератакою, яка паралізувала канали зв’язку іранської ППО; у результаті жоден зі 200 літаків Ізраїлю не був збитий, що вкотре засвідчило обмежені можливості російського ЗРК проти сучасних стелс‑платформ.
— Невдача С‑300 підкріплює сумніви щодо «непереможності» російської техніки та може вдарити по експортних замовленнях, тоді як Китай швидко перехоплює ринок.
— Кожен зірваний або скорочений контракт на ППО — це додаткові мінус мільярди валютної виручки для російського оборонного бюджету, який і без того потерпає від санкцій та падіння доходів від нафти.
— Іранська угода вкотре демонструє, що навіть традиційні покупці кремлівської зброї дедалі частіше шукають альтернативу у Китаї.
— Пекін, отримавши розрахунок нафтою, посилює свою «ресурсну дипломатію», а нафтові надходження, якими росія могла б компенсувати втрати, опиняються у руках конкурента.

Volodymyr Omelyan