Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 07.04.2025
1. Ціни на нафту Brent продовжують падати, і нинішній рівень — нижче $63 за барель — уже називають найгіршим з часів пандемії.
— На ринку панує паніка: трейдери і споживачі бояться нового раунду торгових обмежень з боку США, які можуть ще більше загальмувати глобальну економіку. Менше торгівлі — менше попиту на нафту.
— На цьому тлі аналітики Goldman Sachs радикально переглянули свої прогнози: якщо ще тиждень тому в банку очікували Brent на рівні $69, то тепер не бачать більше ніж $58 за барель протягом року.
— Додатковий тиск на ціни спричинило рішення країн ОПЕК+ збільшити видобуток нафти на понад 400 тисяч барелів на добу вже з травня. Хоча угруповання й залишило собі можливість оперативно змінити плани, ринок відреагував як на сигнал до ще глибшого перенасичення.
— Для росії така динаміка — удар по бюджету, який верстався з розрахунку на $70 за барель. Зниження цін означає втрату мільярдів доларів валютної виручки, зменшення надходжень у бюджет, зростання тиску на рубль і загострення дефіциту платіжного балансу.
— У нинішніх умовах санкційної ізоляції, втрати західних активів і деградації енергетичного сектора, падіння Brent до рівня пандемії може мати для кремля не просто економічні, а й стратегічні наслідки.
2. російський бізнес тікає з «недружніх» юрисдикцій.
— У 2023 році кількість контрольованих іноземних компаній (КІК), що належать росіянам, вперше скоротилася за всю історію спостережень — на 9%, до 41,4 тис. структур. Про це йдеться у звіті Федеральної податкової служби рф за 2024 рік.
— Зменшення КІК пов’язане насамперед з ліквідацією компаній у «недружніх» юрисдикціях (Кіпр, Нідерланди, Британські Віргінські острови тощо), які потрапили під санкційний тиск.
— До 2022 року кількість КІК стабільно зростала в середньому на 15% на рік, а у 2022-му навіть зросла на 21% — внаслідок спроб російського бізнесу переоформити активи після початку повномасштабного вторгнення в Україну.
— Зараз відбувається міграція активів у «дружні» країни, зокрема в ОАЕ, які стали новим офшорним магнітом для російського капіталу. російські багатії намагаються мінімізувати ризики арешту та замороження активів у західних країнах.
— Водночас відбувається реструктуризація бізнесу в бік менш прозорих або політично лояльних режимів, що ускладнює міжнародне податкове та санкційне регулювання.
— Зменшення кількості КІК — не ознака деофшоризації, а радше переорієнтація на альтернативні юрисдикції, які дозволяють приховувати активи в умовах санкційної ізоляції.
— Цей тренд може ускладнити міжнародну співпрацю з відстеження і замороження активів, пов’язаних із російськими елітами, а також посилити «тінізацію» глобальної економічної присутності рф.
3. Фінська компанія Fortum офіційно заявила, що не визнає легітимність конфіскації своїх активів у росії, попри те, що у квітні 2023 року вони були передані під зовнішнє управління за указом путіна.
— Генеральний директор Маркус Раурамо під час щорічних зборів акціонерів підтвердив, що компанія продовжує вважати активи своєю власністю та веде судові процеси проти росії.
— У 2023 році російська влада передала російські активи Fortum (вартістю близько €1,7 млрд) під контроль державного Росмайна — в межах кампанії із «націоналізації» бізнесу з недружніх країн. Fortum планувала продати активи до конфіскації, однак рф заблокувала цю угоду, відмовившись видати дозвіл на продаж.
— Окрім конфіскованого майна, Fortum вимагає повернення внутрішньогрупових кредитів на суму €600 млн, наданих своїй дочірній структурі в рф.
— Юридична боротьба триває, і це лише один із багатьох прикладів того, як іноземні компанії втрачають контроль над інвестиціями в росії внаслідок політично мотивованих рішень.
— Для росії це означає зростання кількості міжнародних арбітражних справ та потенційних мільярдних компенсацій, подальше погіршення інвестиційного клімату — навіть нейтральні країни дедалі менше розглядають рф як надійного партнера та формування репутації країни з високим рівнем політичного рейдерства, де економічні інтереси підпорядковуються державній пропаганді.
— Це також підкреслює, що спроби «імпортозаміщення» й «економічного суверенітету» рф фактично базуються на конфіскації та примусовому перерозподілі іноземних активів.
4. В ЄС кажуть, що переговори зі США про послаблення санкцій проти росії поки не ведуться.
— Спецпредставник Євросоюзу з питань санкцій Девід О’Салліван заявив, що наразі переговори між Брюсселем про можливе послаблення заходів проти росії не ведуться. Про це спецпосланець ЄС сказав в інтерв’ю Bloomberg.
— За його словами, Вашингтон поки що не звертався до ЄС щодо прохання росії про послаблення санкцій – одну з її ключових вимог для укладення угоди про тимчасове припинення вогню. Він додав, що позиція ЄС полягає в тому, що санкції – це «дуже важливий важіль тиску в будь-яких переговорах із росією, і його слід використовувати».
5. У Британії виявили російські шпигунські датчики.
— Військові Великої Британії виявили заховані російські датчики у морських водах навколо країни. Їх могли використовувати для шпигунства за британськими атомними підводними човнами.
— Датчики було виявлено після того, як декілька з них були викинуті на берег. Наразі цей інцидент розглядають як потенційну загрозу національній безпеці.
— Зазначається, що раніше ситуація не оприлюднювалась, однак деякі ЗМІ поширили дані про те, що росія намагалася зібрати розвіддані про чотири британські підводні човни Vanguard, які оснащені ядерними ракетами.
6. Американський бізнес виступає проти тарифної політики Трампа через ризики для економіки США.
— Великі американські компанії висловлюють стурбованість наслідками тарифної політики Дональда Трампа, яка, на їхню думку, завдає шкоди економіці США.
— Бізнес-спільнота вважає, що імпортні мита, запроваджені адміністрацією Трампа, можуть призвести до зростання цін і втрати робочих місць, зокрема серед ключового електорату президента.
— Водночас компанії утримуються від публічної критики через побоювання політичного тиску з боку Білого дому.
— Американський бізнес дедалі більше демонструє невдоволення ескалацією торговельної війни, вбачаючи в ній загрозу економічній стабільності країни.
7. ЄС готує контрудар на мита Трампа: запровадження заходів на $28 мільярдів.
— Європейський Союз готується схвалити перший пакет цілеспрямованих контрзаходів проти тарифів США, запроваджених адміністрацією Дональда Трампа.
— Пропозицію Єврокомісії очікують у понеділок, а голосування держав-членів заплановане на середу.
— Нові мита ЄС торкнуться американського імпорту на суму до $28 млрд — від вина і деревини до туалетного паперу та зубної нитки. Зокрема, у список можуть увійти м’ясо, злаки, одяг, жувальна гумка, пилососи і бурбон, щодо якого всередині блоку точаться суперечки.
— Запровадження 50% мита на бурбон викликало жорстку реакцію з боку США: Трамп пригрозив 200% відповідними митами на алкогольну продукцію з ЄС.
— Нова тарифна політика США вже наклала 25% мита на сталь, алюміній і автомобілі з ЄС, а також 20% мит майже на всі інші товари.
— У результаті під загрозою опинився 70% європейського експорту до США, що у 2024 році склав 532 млрд євро ($585 млрд). ЄС прагне виступити єдиним фронтом.
— У понеділок у Люксембурзі відбудеться перша загальноєвропейська зустріч міністрів торгівлі 27 країн-членів, на якій планують узгодити підходи до реагування.
— Основна мета — зберегти тиск на Вашингтон для відновлення переговорів, водночас демонструючи готовність до симетричних дій у разі провалу дипломатії.
— Керівництво Євросоюзу також планує залучити представників сталеливарної, автомобільної та фармацевтичної галузей для обговорення спільної позиції на тлі загроз торговельної війни.
8. Китайські авіакомпанії дедалі активніше захоплюють ринок пасажирських перевезень між Азією та Європою, користуючись перевагами, яких позбавлені західні перевізники через санкції проти росії.
— У 2024 році кількість рейсів китайських авіаліній до Європи та Великобританії зросла на 21% у порівнянні з допандемічним 2019 роком, тоді як у некитайських авіакомпаній обсяги на маршруті через росію впали більш ніж наполовину — мінус 54%.
— Фактично, Китай отримав конкурентну перевагу за рахунок транзиту над рф, куди закрито небо для європейських та американських перевізників.
— У підсумку пасажиропотік концентрується у китайських компаніях, а москва, попри санкції, отримує плату за використання свого повітряного простору — додаткове джерело валюти для воюючої економіки.
— Ситуація викликає занепокоєння в європейських авіакомпаніях. У Lufthansa прямо визнають: конкуренція з боку Китаю знижує прибутки на азійському напрямку.
— Китай, по суті, монополізує повітряний Транссиб, який за старими схемами був відкритий усім, а тепер став елементом геополітичної гри.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 06.04.2025
1. Нові торгові мита Трампа загрожують російському експорту, рублю та фондовому ринку.
— Запровадження Дональдом Трампом нових мит на імпорт з ЄС (20%) і Китаю (34%) може мати непрямі, але відчутні наслідки і для росії. Попри відсутність рф у списку країн, що підпадають під нові обмеження, прогнозується негативний ефект для ключових секторів російської економіки.
— Скорочення доходів бюджету. Очікуване зниження глобального попиту на сировину — передусім нафту — призведе до зменшення валютної виручки російських експортерів, що безпосередньо позначиться на доходах держбюджету рф.
— Зростання конкуренції. російські виробники металів, добрив та агропродукції можуть зіткнутися з посиленим тиском на ринках третіх країн, де тепер активніше шукатимуть збут китайські та європейські компанії.
— Проблеми з імпортом з Китаю. Через перебудову експортної політики Китаю внаслідок тарифів США, російські імпортери можуть зіткнутися з подорожчанням товарів і скороченням асортименту.
— Волатильність фінансових ринків. Рубль залишатиметься нестабільним, а фондовий ринок рф реагуватиме опосередковано. Просідання котирувань наразі більше пов’язане з невизначеністю навколо війни в Україні.
— Потенційна «перевага» для росії. У довгостроковій перспективі загострення торгових суперечок між США, ЄС і Китаєм частково нівелює ефект західних санкцій проти рф — глобальні правила гри стають менш передбачуваними для всіх учасників.
— Навіть без прямого включення до списку країн під митами, росія потрапляє в зону вторинного впливу через високий рівень інтеграції у глобальні ринки сировини, логістику і залежність від китайських товарів.
2. Неплатежі за іпотекою в рф перевищили 100 млрд рублів — ринок входить у фазу «відкату до реальності».
— Центробанк рф зафіксував історичний максимум простроченої заборгованості за іпотечними кредитами: у лютому вона сягнула 100,6 млрд рублів, збільшившись на 5,7 млрд лише за місяць.
— Одночасно загальний обсяг іпотечного портфеля скоротився на 108 млрд — до 19 трлн рублів.
Основні чинники:
— Перегрітий ринок іпотеки: у 2023 – на початку 2024 року банки активно видавали пільгові кредити в межах держпрограм, а девелопери просували схеми з нульовими ставками, що спровокувало штучний попит.
— Зростання ризиків неплатоспроможності: чимало позичальників узяли кредити без належної фінансової подушки, розраховуючи на стабільні доходи. Результат — збільшення частки прострочок і перші ознаки хвилі дефолтів.
— Зниження нових видач: скорочення іпотечного портфеля на 108 млрд свідчить не лише про сезонність, а й про зростання обережності банків. Ринок демонструє симптоми перегріву.
— Попередження ЦБ: пік неплатежів ще попереду — прострочки за кредитами, виданими на тлі іпотечного ажіотажу 2023 року, очікуються в найближчі місяці, особливо в разі зростання безробіття або чергового скорочення доходів.
— Наразі російський іпотечний ринок опинився між двома ризиками: подальше стимулювання попиту без належної оцінки платоспроможності загрожує локальною іпотечною кризою, тоді як різке посилення умов доступу може спричинити обвал у сфері будівництва.
— Позначка у 100 млрд рублів прострочки — це не просто статистика, а симптом глибшої структурної розбалансованості, яка лише посилюється на тлі макроекономічної нестабільності та високих відсоткових ставок.
3. росія конфіскувала завод німецького фармгіганта Stada.
— путін передав під «тимчасове управління» АТ «Ніжегородський хіміко-фармацевтичний завод» («Ніжфарм») — один із ключових активів німецької Stada в росії. Замість німецьких власників підприємством тепер керує ТОВ «Фармирус», пов’язане з російською бізнесменкою Анною Залогіною.
— Це не перший випадок подібної «націоналізації за указом» — до цього рф уже конфіскувала активи Danone, Carlsberg, Uniper, Fortum та інших міжнародних компаній, переоформивши власність на наближених осіб або псевдодержавні структури.
— Формально йдеться про «тимчасове управління в інтересах держави», але на практиці такі рішення стають безстроковими і вивести актив назад вкрай складно.
— Stada — глобальний гравець, який постачає генерики і рецептурні препарати у понад 120 країн світу. Її російський завод був одним із найбільших у Східній Європі, і тепер фактично перейшов у власність наближених до кремля структур.
— Цей крок не має нічого спільного з економікою: це демонстративне рішення, що посилює образ росії як непередбачуваного і токсичного ринку для іноземних інвесторів.
— Для самої рф — це загострення проблем у фармгалузі. Після виходу або згортання активності багатьох західних виробників дефіцит ліків у регіонах лише посилюється. кремль намагається перекрити це «вручну» — через силове переоформлення власності й спроби запустити імпортозаміщення, яке не працює.
— Передача заводу «Фармирусу» — компанії, яка спеціалізується на держзакупівлях і логістиці, — свідчить, що цілі не виробничі, а розподільчо-фінансові: йдеться про доступ до контрактів, коштів і каналів постачання.
Наслідки:
— Ризики для європейських компаній, що досі працюють у рф, різко зросли. Навіть ті, хто «залишався нейтральним», тепер бачать, що правова система не захищає іноземного власника.
— Імовірна відповідь з боку Німеччини та ЄС — замороження активів, нові юридичні позови, а можливо й дзеркальні заходи щодо російського бізнесу в Європі.
— У стратегічній перспективі — ще більша ізоляція російської економіки, витіснення з глобальних ланцюгів постачання і згортання технологічного обміну.
4. Офіційні делегації росії та білорусі не запрошені на заходи до 80-річчя визволення концтаборів у Німеччині.
— російські та білоруські офіційні представники не отримали запрошення на пам’ятні заходи, присвячені 80-й річниці визволення нацистських концтаборів Бухенвальд і Міттельбау-Дора, які пройдуть у Німеччині в квітні 2025 року.
— Відмова від участі офіційних делегацій рф і рб стала прямим продовженням політики, запровадженої у 2022 році — після загибелі колишнього в’язня Бухенвальда Бориса Романченка внаслідок російського обстрілу Харкова.
— Тоді фонд меморіалів відкликав уже надіслані запрошення на 77-ту річницю та заявив, що не бажає бачити представників країн, які ведуть війну проти України.
— Водночас організатори підкреслили, що рішення стосується виключно офіційних делегацій — громадяни росії та білорусі, які бажають вшанувати пам’ять жертв нацизму, зможуть взяти участь у заходах.
— Відмова від запрошення офіційних осіб з рф і рб свідчить про послідовну європейську позицію — політичні структури країн-агресорів виключаються з міжнародних меморіальних ініціатив, зокрема через порушення історичної пам’яті та воєнні злочини в Україні
5. Глава МЗС Естонії запропонував позбавити Угорщину права голосу в ЄС через деструктивну роль Орбана.
— Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна виступив із закликом до більш жорсткої позиції Євросоюзу щодо Угорщини та особисто її прем’єра Віктора Орбана, звинувативши останнього у співпраці з Кремлем та саботажі єдності ЄС.
— У кулуарах зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО в Брюсселі Цахкна заявив, що Євросоюз повинен розглядати можливість застосування статті 7 Договору про ЄС, яка дозволяє позбавити державу-члена права голосу у випадку загрози спільним цінностям і безпеці. За його словами, Угорщина вже «не є частиною європейської команди, а грає на боці путіна».
— Естонський міністр також попередив, що Угорщина може заблокувати продовження санкцій проти рф у червні 2025 року, що призведе до ризику повернення заморожених активів росії. Йдеться про понад 240 млрд євро, більшість з яких зберігається в Бельгії.
— Цахкна закликав не просто заморожувати, а конфіскувати російські активи, щоб уникнути їхнього потенційного повернення Кремлю. Він підкреслив, що існує юридичний механізм для цього, і ЄС має діяти навіть за відсутності повного консенсусу.
— Віктор Орбан неодноразово блокував або затягував санкційні рішення ЄС щодо росії, публічно виступав за «мирні переговори з Путіним» і поглиблював співпрацю з рф в енергетичній сфері. Його позиція дедалі більше сприймається як фактор внутрішньої дестабілізації в самому ЄС.
6. Болгарія і Туреччина можуть посилити транзит російського газу — ризик нової залежності Європи.
— Болгарія і Туреччина розпочали консультації щодо розширення транзитних потужностей газопроводу на спільному кордоні, що відкриває можливість збільшення постачання газу з росії і Каспійського регіону до Центральної Європи.
— Болгарія — єдиний діючий транзитний маршрут для російського газу до ЄС, після того як наприкінці 2024 року Україна припинила транзитний контракт із «Газпромом». Через цей маршрут нині транспортується ~16 млрд куб. м на рік — майже на межі потужності. Він є продовженням «Турецького потоку».
— Болгарія й Туреччина до 2 травня планують переглянути чинні домовленості і вже після цього можуть ухвалити політичне рішення про розширення транзиту.
— Словаччина, Сербія і Угорщина, які залишаються лояльними до кремля, продовжують закупівлі російського газу, частково через «Турецький потік».
— З квітня Словаччина планує збільшити обсяги закупівель по цьому маршруту.
— Туреччина також заявила про готовність збільшити реекспорт газу до ЄС, у тому числі у вигляді суміші з інших джерел (Азербайджан, ЗПГ), адже її власні довгострокові контракти з «Газпромом» скоро завершуються.
Контексти та наслідки:
— Загроза обходу санкцій. Через такий механізм російський газ може повертатися на європейський ринок під новими прапорами — наприклад, змішуючись із азербайджанським або реекспортуючись через турецькі ЗПГ-термінали.
— Фінансова пастка для Болгарії. Урядова компанія «Булгаргаз» змушена платити турецькій Botas незалежно від фактичних обсягів закупівель — перегляд цієї угоди став ще однією темою переговорів.
— Політична лінія розлому в ЄС. З одного боку — країни Балтії, Польща, Чехія, які виступають за максимальне обмеження контактів із рф; з іншого — Угорщина, Словаччина, Болгарія, які шукають енергетичні компроміси, що зберігають залежність від Москви.
— Ідея «змішаного» газу чи транзитного ребрендингу — чергова енергетична схема обходу санкцій, що дозволяє росії зберігати валютні надходження і вплив у регіоні.
— Подальше розширення «Турецького потоку» без чіткого механізму прозорості та верифікації джерел газу — ризик стратегічної слабкості Європи, яку кремль не забариться використати.