Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 04.06.2025
1. Проєкт російського «газового хабу» в Туреччині офіційно провалився і закритий.
— Амбітна ініціатива путіна щодо створення «газового хабу» в Туреччині, яка мала відновити позиції «Газпрому» на європейському ринку після підриву «Північних потоків», зазнала повного краху.
— «Газпром» остаточно відмовився від проєкту, визнавши його економічно і технічно нездійсненним.
Причини:
— Відсутність інфраструктури: Туреччина не має трубопроводів, здатних транспортувати великі обсяги газу до ЄС.
— Розбіжності з Анкарою: Туреччина хотіла сама займатися продажами газу, залишаючи росії лише роль постачальника. москва ж прагнула повного контролю.
— Вимоги знижок: Президент Ердоган наполягав на додаткових знижках на російський газ, що викликало напругу у переговорах.
— Ідея хабу з’явилася у жовтні 2022 року після підриву газогонів «Північний потік-1 і 2». Планувалося постачати до 55 млрд кубометрів газу щороку через Чорне море до Туреччини, а звідти — до Європи. Проте вже з самого початку в «Газпромі» і серед експертів ідею вважали політичною, а не економічно виправданою.
— Провал турецького хабу — ще один приклад того, як санкції, політична ізоляція та втрата довіри міжнародних партнерів поступово вичерпують можливості кремля зберігати енергетичний вплив у Європі.
2. Експорт російської сирої нафти продовжує знижуватися — доходи впали до мінімуму з березня 2023 року.
— Згідно з даними Bloomberg, упродовж чотирьох тижнів до 1 червня 2025 року обсяг морського експорту російської сирої нафти знову скоротився, підтверджуючи стійкий тренд до зниження, який триває понад рік.
— Попри незначне зростання цін на ключові експортні марки, скорочення обсягів поставок призвело до чергового зменшення валютних надходжень рф.
— Середній обсяг поставок у зазначений період становив 3,24 млн барелів на день — на 170 тис. барелів менше, ніж за аналогічний період до 25 травня.
— У тижневому вимірі експорт упав ще різкіше — на 810 тис. барелів. За тиждень до 1 червня лише 27 танкерів завантажили 18,51 млн барелів російської нафти, тоді як попереднього тижня цей показник становив 24,15 млн барелів на 32 суднах.
— Загалом валовий дохід від експорту впав до 990 млн доларів — мінус 24% за тиждень і найнижчий показник з березня 2023 року.
— Загальна тенденція падіння зберігається вже 13 місяців поспіль. Від пікових значень у квітні 2024 року доходи знизилися на 39%, а обсяги експорту — на 12%.
— Ціни на нафту марки Urals у Балтії та Чорному морі залишаються низькими — близько 51–52 доларів за барель. Навіть марка ESPO, орієнтована на азійські ринки, включно з Індією, подешевшала на 0,70–0,90 долара до 56,3–62,1 долара за барель.
— На тлі цього падіння москва намагається протидіяти збільшенню квот на видобуток у межах ОПЕК+, але безуспішно: у липні росія буде змушена підняти видобуток до 9,24 млн барелів на день. Проте секретність навколо внутрішніх даних і скорочення експорту вказують на обмежену здатність кремля забезпечити виконання нових цільових показників.
— Зазначається, що відновлення експортного потенціалу рф у поточних умовах — малоймовірне. Санкції, логістичні труднощі та слабкий попит на російську нафту на ключових ринках, таких як Індія та Китай, продовжують тиснути на доходи держави.
3. Фонд національного добробуту рф: прибутки зростають лише на папері.
— Мінфін росії прозвітував, що дохід бюджету від розміщення коштів Фонду національного добробуту (ФНД) у 2024 році склав 484,7 млрд рублів — на 35% більше, ніж торік.
— Але детальний аналіз показує: зростання — це лише бухгалтерський ефект, а не реальний прибуток від ефективного управління активами.
— Основну частину суми — 376,1 млрд рублів, або майже 80% — забезпечили дивіденди від Сбербанку, державної фінустанови.
— Ще 11 млрд рублів надійшли у вигляді процентів від валютних рахунків у Центробанку, а решта — від інших інвестицій. Таким чином, левова частка доходів ФНД — це внутрішні грошові перекази між підконтрольними державі структурами.
— Найбільш показовим є рівень реальної дохідності фонду: у валюті та золоті — лише 0,21% річних; у рублях — 0,37% річних. Це значно нижче як за інфляцію в росії (яка вже перевищила 9,5% у 2024 році), так і за середню ставку за банківськими депозитами (понад 20%).
— ФНД більше не виконує функцію суверенного інвестфонду — він фактично перетворився на фінансову «латку» для російського бюджету, що потерпає від зростання видатків і санкційного тиску.
— Реального інвестування майже не відбувається, а структура фонду деградує через обмеження на міжнародних ринках і втрату ліквідності.
— На папері ФНД виглядає як ресурсна підтримка бюджету. Але за фактом — це ілюзія прибутковості, підкріплена грошовими переказами між державними гравцями фінансової системи.
4. Нова реальність бюджету рф: нафтогазова голка зламалася, але альтернативи немає.
— Частка нафтогазових доходів у бюджеті росії впала до 25% — майже вдвічі менше, ніж у період так званого «стабільного» надходження ресурсної ренти, коли цей показник перевищував 40%.
— Падіння доходів прямо вказує на ефективність санкційного тиску та дії країн, що запровадили цінові обмеження на експорт російської нафти.
— Риторика кремля про «успішну адаптацію» не витримує перевірки: неенергетичний сектор не демонструє зростання, а замість справжньої диверсифікації спостерігається лише внутрішнє перерозподілення податкового навантаження.
На тлі цього:
— зростання податків залишається лише питанням часу — попри офіційні обіцянки їх не підвищувати до 2030 року;
— соціальні видатки опиняються під загрозою скорочення — колишні пільги та виплати більше не можуть повноцінно фінансуватися з урізаних нафтогазових надходжень.
— Фактично росія втратила можливість провести структурну реформу та перейти до нової моделі економіки в умовах війни та ізоляції. Замість цього — тимчасові фіскальні заплатки, що не розв’язують системної проблеми.
5. Уряд рф у 10 разів скоротив фінансування 5G через падіння нафтових доходів.
— Через зниження нафтово-газових надходжень уряд рф урізав фінансування 5G-проєкту з 46,5 до 20,3 млрд рублів, із яких лише 18,2 млрд підтверджено.
— Найбільше постраждала розробка критичних технологій — замість 23 млрд виділять лише 2,2 млрд.
— Проєкт мав зміцнити техносувеність рф після санкцій, але брак коштів і складне імпортозаміщення гальмують прогрес.
— Телеком-компанії можуть залишитися залежними від іноземного обладнання або працювати на застарілих технологіях, як це вже сталося в інших галузях.
6. Військова економіка рф: зростає лише оборонка, решта — в рецесії.
— російська економіка 2025 року — це дві паралельні реальності. Одна — це військово-промисловий комплекс, що отримує рекордні держзамовлення, інша — більшість секторів, які скорочують виробництво та борються за виживання в умовах інфляції, санкцій і падіння попиту.
— Витрати на оборону стали головним пріоритетом і цього року сягнуть третини всього бюджету рф, водночас більшість цивільних секторів демонструють спад.
Цивільна промисловість скорочується:
— З початку 2025 року більшість галузей показали зниження виробництва;
— Центробанк утримує ключову ставку на рівні 21%, щоб стримати інфляцію понад 9%, що душить бізнес-кредитування;
— 13 із 78 найбільших компаній рф уже визнані фінансово нестабільними, готується хвиля банкрутств.
— Державне оборонне замовлення — єдиний драйвер зростання. Оборонка стримує падіння, але не компенсує масштабної деградації в інших секторах. Навіть якщо війна припиниться, для повернення економіки до балансу знадобиться 3–4 роки.
— Кремль не планує скорочувати витрати, попри падіння нафтогазових доходів. Фонд національного добробуту вже суттєво зменшився, але поки може покривати дефіцит. Водночас ризик стрімкого зростання боргу та дефіциту бюджету — реальний.
— росія фактично перейшла до військової економіки з жорстким пріоритетом на збройне виробництво. Але ціною такого «зростання» стає рецесія цивільного сектора, падіння інвестицій і загальне зубожіння реального бізнесу.
7. російський ЗПГ розколює ЄС: Франція й Бельгія гальмують заборону імпорту, попри мільярдні витрати на енергію з рф.
— Попри офіційну ціль ЄС — припинити імпорт російського газу до 2027 року, найбільші покупці російського ЗПГ, Франція та Бельгія, фактично відмовляються підтримати заборону, висуваючи вимоги щодо додаткових правових і економічних гарантій.
— Минулого року ці країни закупили понад 10 млн тонн російського ЗПГ, витративши разом понад €6 млрд, що становить половину усього експорту рф.
— У той час як Іспанія й Нідерланди рішуче підтримують пропозицію Єврокомісії щодо повної заборони нових контрактів і поетапної відмови до 2027 року, Франція просуває модель «диверсифікації» (переорієнтації на Катар), а Бельгія вимагає «оцінки впливу» та обіцяє технічні консультації — натомість продовжуючи купувати російське паливо до 2035 року.
— Для кремля подібна позиція Парижа і Брюсселя — ключовий шанс утримати газовий експорт до ЄС на плаву, попри санкційний тиск і геополітичну ізоляцію.
— Учасником великої гри залишається і французький концерн TotalEnergies, який не лише має довгострокові контракти з «Новатеком» до 2032 року, а й володіє часткою в проєкті «Ямал ЗПГ».
— Навіть у разі заборони ризику енергетичної кризи немає, адже США і Канада нарощують експорт, а сховища більшості країн заповнені.
— Проблема — не у доступності палива, а у політичній волі та готовності найбільших гравців пожертвувати власними контрактами заради спільної стратегії.
— Поки одні країни готуються до розриву з російською енергозалежністю, інші — фактично пролонгують фінансування російської агресії, забезпечуючи мільярдні надходження до бюджету країни-агресора навіть під санкціями.
8. У США можуть запровадити нові санкції проти росії вже в червні.
— У Сенаті США активно просувається новий законопроєкт про санкції проти росії. За даними Semafor, його можуть ухвалити вже цього місяця.
— Ініціативу підтримують понад 80 сенаторів з обох партій.
— Лідер більшості в Сенаті Джон Тун заявив, що законопроєкт можуть ухвалити вже у червні, попри спроби координувати дії з адміністрацією президента Дональда Трампа.
— Сенатори вважають, що жорсткі вторинні санкції можуть стати важелем тиску на росію, щоб змусити Путіна піти на поступки.
— Терпіння в Конгресі вичерпується — затягування переговорів та тривала війна в Україні лише підсилюють заклики до дій.
— Адміністрація Трампа досі намагається зберегти санкції як інструмент переговорів, однак в обох партіях зростає тиск не чекати та діяти негайно.
— «Більше 80 сенаторів готові голосувати вже зараз. Ми чекали занадто довго», — заявив сенатор-демократ Дік Дурбін. Якщо закон ухвалять, це стане наймасштабнішим пакетом санкцій проти росії за останній рік.
9. ЄС залишає в силі санкції проти «Альфа-Банку» та мільярдера Германа Хана: суд визнав зв’язок з російською владою.
— Суд Європейського Союзу 4 червня 2025 року ухвалив рішення залишити чинними санкції проти російського «Альфа-Банку» та одного з його ключових акціонерів — мільярдера Германа Хана.
— «Альфа-Банк» перебуває під санкціями ЄС із лютого 2023 року, коли він був включений до десятого пакету обмежень.
— Суд відмовився задовольнити позов банку щодо скасування обмежень, визнавши його значним джерелом доходів для бюджету рф. Зокрема, зазначалося, що у 2021 році банк сплатив 35,4 млрд рублів податку на прибуток (близько 389 млн євро), а у 2022 році — ще 5,4 млрд рублів (приблизно 75 млн євро).
— Суд також відхилив оскарження санкцій з боку Германа Хана, який перебуває під обмеженнями з 2022 року.
— Європейські інституції вважають його одним із головних бенефіціарів консорціуму «Альфа-Груп», який контролює «Альфа-Банк».
— У рішенні згадується, що група надає фінансові та матеріальні послуги російським силовим структурам: — «АльфаСтрахование» страхує транспорт Росгвардії; — X5 Retail Group співпрацює з «Военторгом», який забезпечує ЗС рф одягом і послугами, зокрема, продає символіку «Z».
— Попри спроби юридичного захисту, сторона Хана не змогла довести відсутність його впливу на російську політику чи причетності до управління «Альфа-Банком».
— Суд визнав, що його роль у російській економічній і політичній системі достатня для збереження санкцій.
— Рішення суду підтверджує незмінність підходу ЄС до осіб та структур, які, прямо чи опосередковано, підтримують воєнну машину кремля.
10. Швейцарія приєдналася до санкцій ЄС проти «тіньового флоту» путіна.
— Швейцарія офіційно підтримала 17-й пакет санкцій Європейського Союзу проти росії, який спрямований, зокрема, на боротьбу з «тіньовим флотом», що використовується для обходу нафтових обмежень.
— Під санкції потрапили 17 фізичних та 58 юридичних осіб — їхні активи в Швейцарії заморожують, а в’їзд до країни та транзит через неї забороняють.
— До списку включено осіб та компанії, пов’язані з російським оборонно-промисловим комплексом.
— Обмеження також накладено на 189 суден, частина з яких належить третім країнам, але входить до складу так званого «тіньового флоту» рф, що транспортує нафту в обхід санкцій.
— Крім того, посилено експортний контроль щодо 31 компанії, у тому числі з країн, які не є членами ЄС. Санкції мають на меті посилити міжнародний тиск на росію, зокрема — у сферах енергетики, військової логістики та обходу санкційних режимів.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 05.06.2025
1. ФНД росії втратив майже $6 млрд у травні.
— У травні 2025 року ліквідні активи Фонду національного добробуту рф (ФНД) скоротилися на $5,8 млрд — це мінус 14% за місяць. Причинами є зростання витрат на війну проти України та зниження цін на нафту, що посилює тиск на держбюджет.
Ключові цифри:
— Залишок ліквідних коштів ФНБ: 2,8 трлн рублів ($35,7 млрд).
— Втрати за травень: 453,8 млрд рублів ($5,8 млрд), які могли б покрити бюджетний дефіцит.
— Із початку повномасштабного вторгнення в Україну (лютий 2022 року) ліквідні активи фонду впали на 68%.
— ФНД був головною «фінансовою подушкою» росії, однак витрати на війну та зменшення нафтових доходів стрімко його знецінюють.
2. Нафтогазові доходи росії впали до мінімуму за 2,5 року.
— У травні 2025 року доходи російського бюджету від нафти й газу скоротилися на 34% у річному вимірі, а порівняно з квітнем — майже вдвічі, повідомив Мінфін рф. Сума надходжень склала лише 512,7 млрд рублів, що стало найгіршим результатом із січня 2023 року.
Ключові факти:
— Ціна Urals у травні впала до $52,08 за барель, що значно нижче за прогноз уряду ($69,7) та навіть переглянуту оцінку Мінфіну ($56).
— Рублева ціна бареля — 4195 рублів, тобто на 38% нижча за рівень, закладений у бюджет на 2025 рік, і на 21% нижча за актуальні оцінки Мінфіну.
— Податки з нафтових компаній знизилися на 32% р/р, газові — майже вдвічі.
— Різке зниження нафтових цін і аномально сильний рубль серйозно б’ють по фінансах кремля, посилюючи тиск на резерви й змушуючи уряд урізати витрати.
3. Ціни на російське вугілля в Азії впали до мінімуму з 2021 року — експорт стає збитковим.
— російське енергетичне вугілля на азійських ринках подешевшало до $77–82 за тонну, що означає падіння на 25–30% рік до року. Основні імпортери — Китай, Індія та Туреччина — скорочують закупівлі, роблячи ставку на власне виробництво або альтернативну генерацію.
— Через обвал цін російські компанії торгують у збиток: вугілля з Кузбасу продається нижче собівартості (–271 руб./т у портах Далекого Сходу).
— Спроби переорієнтації на Південну Корею чи Вʼєтнам поки що не компенсують втрати.
— Енергетичний сектор росії втрачає ще один канал валютних надходжень, тоді як бюджетні потреби кремля лише зростають.
4. російський експорт пшениці обвалився на чверть — наслідки для бюджету рф стають критичними.
— У 2024/25 сільськогосподарському році експорт пшениці з росії скоротиться на 20–25%. Найпесимістичний прогноз — 41,5 млн тонн, мінус 25% рік до року.
— Основне падіння сталося з січня: у березні–квітні експорт впав на 60%.
— Причини — низький урожай (очікуване падіння на 16%), високі тарифи на залізничне перевезення та вичерпані запаси в експортних регіонах.
— Сільське господарство залишалося одним із небагатьох джерел валютних надходжень у рф.
— Нинішнє скорочення експорту — черговий удар по доходах бюджету в умовах санкцій і зростаючих витрат на війну.
5. Будівельна криза в росії: запуск нових проєктів обвалився до рівня пандемії.
— У росії фіксують найгірші темпи запуску новобудов за останні п’ять років. У травні забудовники вивели на ринок лише 2,7 млн кв. м, що на 37% менше, ніж у квітні, і на 28% менше, ніж рік тому.
— За січень–травень обсяг запусків скоротився на 20% у порівнянні з 2024 роком.
— Попри незначне зростання загального обсягу збудованого житла, введення нових об’єктів сповільнюється, що вже викликає занепокоєння у російському уряді.
— У 2027 році росія може залишитися без новобудов — девелопери заморожують або відкладають проєкти через стрімке падіння попиту.
— Причина — різке зниження купівельної спроможності населення та дорожчання кредитів, що знову підриває один із ключових секторів російської економіки.
6. Американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем запропонував виключити з нового законопроєкту про жорсткі санкції проти росії ті країни, які надають Україні суттєву допомогу.
— Йдеться про ініціативу, яка передбачає введення 500-відсоткового мита на імпорт із будь-якої країни, що купує російські енергоносії — нафту, газ, уран та інші товари.
— Проте Грем наполягає на тому, щоб зробити виняток для держав, які «дійсно допомагають Україні», навіть якщо вони частково зберігають торгівлю з москвою.
— «Багато країн усе ще купують російські енергоносії — хоча й у менших обсягах. Але вони при цьому надають реальну допомогу Україні. І це слід враховувати», — зазначив Грем. «Ті, хто допомагає Україні осмислено, повинні отримати виняток. Інакше це несправедливо».
— Цей крок, за оцінками видання, спрямований на те, щоби збільшити мотивацію союзників підтримувати Київ і водночас ізолювати москву та її ключових економічних партнерів, насамперед Індію, яка стала головним покупцем російської нафти, але не надала Україні жодної військової допомоги.
— Грем прямо звернувся до Пекіна: «Китай має зробити свій вибір. Якщо не хочете отримати 500-відсоткове мито — допомагайте Україні».
— Законопроєкт узгоджується з командою Дональда Трампа, і, за словами сенатора, обговорення з колишнім президентом тривають. Хоча формально Конгрес є незалежним у своїх рішеннях, Грем не приховує — республіканці чекатимуть на «зелене світло» від Трампа, перш ніж просувати документ далі.
— Якщо закон буде ухвалено, це стане найпотужнішим ударом по російській експортній машині з початку повномасштабного вторгнення.
— Нові тарифи можуть стати смертельним фінансовим ударом по російському бюджету, який і без того дедалі більше залежить від обходу санкцій і тіньових схем.
7. ЄС готує нові санкції проти путіна та енергетики рф – скоординовано зі США.
— Європейський Союз готує черговий — вже 18-й — пакет санкцій проти росії, який, за словами голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, буде синхронізований зі США.
— Ціль — персональний тиск на путіна, щоб змусити його сісти за стіл переговорів. У центрі уваги — російська енергетика, яка досі лишається ключовим джерелом фінансування війни проти України.
— «Ми насамперед зацікавлені в тому, щоб перекрити фінансові джерела Кремля», — наголосила фон дер Ляєн.
— Серед очікуваних заходів — санкції проти компаній, які обслуговують газопроводи «Північний потік» 1 і 2, попри їх фактичну бездіяльність після підриву.
— Брюссель також планує знизити граничну ціну на російську нафту, щоб посилити економічний тиск на москву. І хоча представник Єврокомісії уточнив, що мова не йде про «американські масштаби» — як-от 500% мита, запроваджені США щодо імпортерів російських нафтопродуктів — курс ЄС на посилення обмежень залишається чітким.
— Після зустрічі з сенатором США Ліндсі Гремом — одним із архітекторів санкційної політики Вашингтона — фон дер Ляєн заявила про повну підтримку більш жорстких заходів проти режиму путіна.
8. ЄС готує жорстке обмеження російського газу: нульова квота вже у червні.
— Європейська комісія планує вже 17 червня представити проєкти правил, які передбачають повну відмову від імпорту енергоносіїв з росії до кінця 2027 року.
— Ключовий крок — нульова квота на імпорт російського газу. Вона дозволить європейським компаніям розривати контракти з рф на підставі форс-мажору і фактично запровадить механізм дії, подібний до санкцій.
План у два етапи:
— До кінця 2025 року: заборона нових контрактів і припинення угод на спотовому ринку (приблизно третина нинішніх поставок).
— До кінця 2027 року: поетапне припинення довгострокових контрактів.
— Після вторгнення в Україну у 2022 році обсяги постачання газу з рф вже впали, але частка російського палива залишається значною — зокрема через газогін через Туреччину та постачання ЗПГ.
— Цей захід, на відміну від санкцій, не потребує одностайності, лише кваліфіковану більшість у Раді ЄС та підтримку Європарламенту. Очікується, що зменшення залежності від росії відкриє більше можливостей для США, які активно просувають власний скраплений газ у Європу.
— У червні може бути ухвалено рішення, яке матиме ефект не гірший за санкції. Для москви це — новий удар по ключовому джерелу доходів.
9. Китай допомагає росії перехопити ініціативу у війні дронів — попри міжнародні санкції.
— Попри офіційні заяви про нейтралітет, Китай продовжує активно підтримувати військово-промисловий комплекс росії, допомагаючи Кремлю наздогнати та навіть випереджати Україну у виробництві бойових безпілотників. Про це заявили у Службі зовнішньої розвідки України.
— За даними української сторони, китайські компанії, використовуючи схеми ухилення від санкцій та експортного контролю, систематично постачають росії критично важливі компоненти для дронів — включно з навігаційними системами, електронікою, мікропроцесорами, камерами та двигунами.
— Офіційний Пекін продовжує заперечувати співпрацю з російським ВПК, називаючи звинувачення Києва «політичними маніпуляціями». «росія залежить від китайських комплектуючих для більшості типів дронів — від дешевих FPV до ударних далекобійних БПЛА. Це не просто економічна співпраця, а свідома участь у посиленні військової машини, яка щодня вбиває українців», — наголосив речник СЗРУ Олег Александров.
— Згідно з оцінками українських джерел, росія вже втричі перевищила Україну за добовим випуском ударних дронів — 300 одиниць на день, із заявленою метою — 500.
— При цьому китайські дрони DJI Mavic, які широко використовуються в обох арміях, залишаються доступними для росіян, але фактично заблоковані для українських користувачів. «Китай не лише обмежив доступ України до нових моделей дронів, а й цілеспрямовано відкрив свій ринок для росії. Це — фактична технологічна підтримка агресора», — підкреслив президент України Володимир Зеленський.
— Тим часом росія активно розширює своє виробництво БПЛА на віддалених від фронту майданчиках — у Татарстані, Іжевську, Єкатеринбурзі. Плани Москви на 2025 рік включають виготовлення 30 тисяч ударних дронів та ще 2 мільйони FPV — цифри, які без китайської технологічної допомоги були б недосяжними.
— Незважаючи на це, Україна продовжує розвивати власну дронову індустрію, однак наголошує: у цій війні переможе лише той, хто швидше адаптується та матиме стабільну зовнішню підтримку.
10. Саудівська Аравія тисне на ОПЕК+ із закликом до подальшого збільшення видобутку нафти.
— Саудівська Аравія закликає ОПЕК+ продовжити прискорене нарощування видобутку нафти в серпні та, ймовірно, у вересні, щоб повернути втрачений обсяг на світовому ринку.
— Королівство пропонує додати щонайменше 411 тис. барелів на день до вже узгоджених обсягів, скориставшись піковим літнім попитом у північній півкулі.
— Це — радикальна зміна стратегії Ер-Ріяда, який раніше утримував ціни шляхом скорочення видобутку. Тепер — активна ставка на зниження цін, щоб повернути частку ринку.
— Ф’ючерси на нафту впали до ~$65/барель, після квітневого мінімуму нижче $60 — найнижчого рівня за чотири роки.
— Розбіжності зберігаються: росія, Алжир та Оман виступають за паузу в нарощуванні. Але позиція Саудівської Аравії поки домінує.
— Вісім країн ОПЕК+, що запроваджували добровільні скорочення, вже відновили половину обсягів видобутку і можуть повністю скасувати обмеження до вересня — на рік раніше запланованого.
— Зростання поставок тисне на ціни, що вже вдарило по доходах росії — у травні вони впали до мінімуму за 2,5 року.
— Наступна зустріч ОПЕК+ відбудеться 6 липня — саме там вирішиться подальша стратегія картелю.