10. Німеччина готується зупинити спробу запуску «Північного потоку-2» навіть у разі домовленостей США та росії.
— Берлін готовий заблокувати будь-які спроби перезапустити російський газопровід «Північний потік-2», навіть якщо адміністрація Дональда Трампа піде на кулуарну угоду з кремлем.
— У Німеччині побоюються реального сценарію, коли США і росія домовляться про часткове зняття обмежень для прокачки російського газу в Європу під виглядом «мирної угоди» щодо України.
— Раніше повідомлялося, що близький до Путіна екс-голова Nord Stream 2 AG Маттіас Варніг активно шукає підтримки американських інвесторів і налагоджує контакти з командою Трампа, щоб «Північний потік-2» став частиною нової домовленості між москвою і Вашингтоном.
— Однак Німеччина не має наміру допустити повернення російського газу на європейський ринок через цей трубопровід, який став символом енергетичної залежності від Кремля.
— У Берліні вже розробляють юридичні та політичні механізми для остаточного блокування проекту, навіть якщо зміниться позиція США.
— Таким чином, надії кремля на реанімацію «Північного потоку-2» розбиваються об рішучість Німеччини раз і назавжди закрити двері російському газу до ЄС.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 04.03.2025
1. Російська економіка продовжує деградувати під тиском санкцій і війни проти України, стрімко втрачаючи залишки несировинного експорту.
— За підсумками 2024 року продажі товарів, не пов’язаних із нафтою, газом чи сировиною, впали ще на 2%, до $145 млрд – це мінімум за останні 7 років.
— Для порівняння: у 2021 році обсяг такого експорту становив $194,2 млрд, тобто майже на $50 млрд більше. Відтоді триває безперервне падіння, що свідчить про глибоке технологічне та промислове виродження.
— Найгірше вдарили санкції по технологічних галузях – експорт машин і обладнання обвалився на 43% у порівнянні з довоєнним 2021 роком.
— Попри мантри кремля про «імпортозаміщення» та «розвиток», росія все швидше перетворюється на сировинний придаток, нездатний продавати світу щось складніше за нафту, газ чи металобрухт.
— Це прямий результат міжнародної ізоляції та катастрофічних стратегічних помилок, які продовжують руйнувати російську економіку зсередини.
2. Нафта падає через торговельну війну та рішення ОПЕК+ .
— Ціни на нафту Brent впали до 70$ за барель, досягнувши мінімуму за 5 місяців. Це викликано загостренням торговельної війни між США та Китаєм, а також рішенням ОПЕК+ збільшити видобуток на 138 тис. барелів/день з квітня.
— Додатковий тиск спричинило зростання видобутку в Казахстані та Іраку.
— Водночас США ввели нові мита на імпорт з Канади та Мексики, що загрожує світовій економіці.
— Для росії, яка фінансує бюджет та війну нафтовими доходами, падіння цін — серйозний удар, що може призвести до дефіциту бюджету, фінансової кризи та девальвації рубля.
3. Санкції вдарили по російському Кузбасу: шахти закриваються, зарплати не виплачують.
— Головний вугільний регіон росії — Кемеровська область — опинився в глибокій кризі через санкції та падіння експорту. Вже 8 підприємств зупинили роботу, шахтарі місяцями не отримують зарплати.
— У 2024 році експорт вугілля з Кузбасу впав на 10,4%, а видобуток зменшився на 7,3%.
— Галузь працює зі збитками, підприємства закриваються, а фінансове становище продовжує погіршуватись.
4. Криза в агросекторі рф: продажі сільгосптехніки впали на третину.
— У січні 2025 року продажі сільськогосподарської техніки в росії обвалилися на 31,5% рік до року — до 8,9 млрд рублів із ПДВ.
— Найбільше постраждали: — кормозбиральні комбайни (-55,6%), — зернозбиральні комбайни (-51,5%), — трактори (-44%).
— Падіння зачепило й імпортну техніку — мінус 60%. Причини кризи: — низька рентабельність аграріїв (лише 20-25% у 2024 році), — висока ставка ЦБ, — зростання витрат та нестача держпідтримки.
— У галузі очікують подальшого падіння до -50% у 2025 році, що посилює ризики для посівної кампанії та продовольчої безпеки рф.
5. Європейські країни нарешті наближаються до реального арешту російських активів на понад 200 мільярдів євро, що може стати безпрецедентним ударом по фінансових можливостях кремля продовжувати агресію.
— Франція та Німеччина, які раніше гальмували цей процес, тепер активно обговорюють із Великою Британією та іншими партнерами можливості конфіскації.
— Тривалий страх створити небажаний прецедент в міжнародному праві поступово відходить на другий план через реальну загрозу згортання військової підтримки України з боку адміністрації Трампа.
Фактично, європейці бачать у арешті активів спосіб:
— натиснути на росію під час можливих переговорів;
— створити систему гарантій для Києва;
— мати потужний інструмент стримування Москви на випадок зриву мирних домовленостей.
— Фактично, цей крок стане демонстрацією того, що росії більше не вдасться спокійно перечекати санкційний тиск, розраховуючи на «розмороження» активів після завершення війни.
— Це — одна з найбільш болючих тем для Кремля. Арешт і передача активів — це не просто «покарання», а реальна втрата величезних фінансових резервів, які росія сподівалась повернути після війни для відновлення економіки та продовження геополітичної гри.
— Якщо цей сценарій реалізують, це стане історичним прецедентом і потужним фінансовим крахом для путінського режиму.
6. На тлі триваючої агресії росії проти України та кривавих воєнних злочинів, у США з’являються тривожні сигнали про можливість пом’якшення санкцій проти москви.
— Адміністрація Дональда Трампа готує план з перегляду обмежень і вже доручила Держдепу та Мінфіну підготувати перелік санкцій, які можуть бути скасовані.
— Мова йде навіть про зняття обмежень із низки російських компаній та олігархів, які безпосередньо підтримують кремлівський режим.
— Подібні кроки виглядають відвертою політичною грою на користь агресора, адже поки США обмірковують можливі поступки, російська економіка продовжує працювати на війну, фінансуючи терор і атаки на українські міста.
— Якщо такий сценарій справді реалізується, це стане серйозним ударом по міжнародній антиросійській коаліції та створить небезпечний прецедент для кремля, який може сприйняти це як заохочення до продовження агресії.
7. Китай відповів на тарифи США санкціями проти 26 американських компаній.
— Китай запровадив обмеження проти 26 американських компаній у відповідь на рішення адміністрації Трампа подвоїти мита на китайський імпорт.
— 15 оборонних компаній (зокрема General Dynamics, Shield AI, Leidos) втратили доступ до китайських товарів подвійного призначення.
— 10 фірм авіаційної та радіотехнічної галузей внесені до «чорного списку», їм заборонено торгівлю та інвестиції в Китаї.
— Illumina більше не може постачати до Китаю генні секвенатори. Обмеження набрали чинності 4 березня.
8. Нова торговельна війна між США та Китаєм має чіткі негативні наслідки й для росії, хоча про неї прямо не згадують.
— Удар по світовій торгівлі та погіршення відносин між найбільшими економіками світу створюють серйозні ризики для російського експорту.
— росія останні два роки намагалася переорієнтувати свої поставки в Китай, сподіваючись компенсувати втрату ринків ЄС.
У випадку загострення торгівельної війни:
— Китай зосередиться на захисті власної економіки, зменшуючи імпорт, що вдарить і по російських постачаннях, зокрема нафти, газу та металів;
— через падіння глобального попиту ціни на сировину можуть піти вниз, що одразу вдарить по доходах російського бюджету;
— зросте ризик санкційних механізмів, адже США можуть паралельно жорсткіше карати країни, які допомагають Китаю обходити обмеження — а росія тут серед основних кандидатів.
— Проблеми посилює й те, що Китай і США можуть почати активніше воювати не тільки тарифами, а й технологічними обмеженнями, санкціями, тиском на фінансові канали. Це загрожує і російським банкам та компаніям, які працюють у юанях або через китайські інструменти.
— Позиція Канади та Мексики також сигналізує, що конфлікт буде довгим і масштабним — і жодна економіка, яка торгує із цими країнами (у тому числі через «сіру схему» реекспорту російських товарів), не зможе залишитися осторонь.
Для росії така ескалація — це:
— втрата шансів на зростання експорту до Китаю;
— падіння валютної виручки;
— черговий удар по курсу рубля;
— посилення ізоляції, бо Пекін буде змушений закривати свої внутрішні ринки, а не рятувати росію.
— путін останнім часом зробив ставку саме на Китай як на «вікно в світ». Але тепер це вікно може різко захлопнутися.
9. Європейський Союз розглядає варіант фінансування країн Центрально-Східної Європи для використання українських газових сховищ, що може стати ще одним ударом по позиціях росії на європейському енергетичному ринку.
— План передбачає допомогу таким державам, як Словаччина та Угорщина, які не мають доступу до моря, у закупівлі неросійського газу та його зберіганні в Україні для подальшого використання в регіоні. Такий крок має стратегічне значення одразу на кількох рівнях:
— Ослаблення енергетичного шантажу рф. Ідея використання українських сховищ дозволяє зменшити залежність від транзиту російського газу та нівелювати спроби Кремля диктувати ціни й умови постачання в регіоні. Це також допоможе остаточно знизити роль росії як постачальника дешевого ресурсу для Угорщини й Словаччини, які досі були схильні до політики умиротворення Москви через економічні вигоди.
— Підвищення енергетичної безпеки України. Використання українських сховищ не лише забезпечує дохід для України, але й створює додатковий захист для її газової інфраструктури. Якщо у сховищах перебуватиме газ, що належить країнам ЄС, атаки росії по цих об’єктах будуть сприйматися як атака на власність союзників.
— Політичний сигнал для москви. Прив’язка енергосховищ України до інтересів ЄС посилює інтеграцію Києва в європейську енергосистему, ускладнюючи для росії реалізацію своїх сценаріїв щодо повернення домінування на ринку Центральної та Східної Європи.
— Розкол у проросійських таборах. Такий план може зменшити вплив росії на Словаччину та Угорщину, які досі виступали за збереження транзиту російського газу через Україну. Замість грошей із транзиту для кремля ці країни отримають підтримку від ЄС для переходу на неросійський газ, що підриває стратегічний підхід москви до утримання політичної лояльності через енергетичну залежність.
— Таким чином, використання українських сховищ за підтримки ЄС — це крок до остаточного демонтажу енергетичного впливу росії в регіоні, посилення енергобезпеки Європи та зміцнення позицій України як надійного партнера на європейському газовому ринку.
10. Путін погодився допомогти Трампу в ядерних переговорах з Іраном.
— росія погодилася сприяти адміністрації Трампа у переговорах з Іраном щодо його ядерної програми та підтримки антиамериканських угруповань.
— Трамп особисто обговорив це питання з путіним під час телефонної розмови у лютому. Далі тему розвивали високопосадовці США та росії під час переговорів у Саудівській Аравії 18 лютого. Секретар Держдепу США Рубіо зустрічався з міністром закордонних справ рф Лавровим, а той пізніше передав деталі переговорів своєму іранському колезі Аббасу Арагчі в Тегерані.
— Офіційних коментарів від Білого дому поки немає. Прес-секретар Кремля Пєсков заявив, що росія готова сприяти діалогу між США та Іраном.
— Водночас представник іранського МЗС зазначив, що “природно”, коли країни пропонують свою допомогу. Переговори відбуваються на тлі спроб Трампа відновити відносини з Путіним після розриву зв’язків через війну в Україні.