Вступне слово міністра Остіна
на засіданні Консультативної групи з питань оборони України,
авіабаза Рамштайн, Німеччина,
26 квітня 2022 року
(у підготовленому вигляді)
Дякуємо всім, хто так швидко зібрався на це історичне засідання Консультативної групи з питань оборони України.
Це незвичайне зібрання, сьогодні тут представлено понад 40 країн.
Ми зібралися тут, щоб допомогти Україні перемогти у боротьбі проти несправедливого вторгнення Росії та зміцнити оборону України для вирішення завтрашніх проблем.
Як ви знаєте, я приїхав сюди після поїздки до Києва з моїм другом, державним секретарем Блінкеном.
Ми провели теплу, відверту і продуктивну розмову з президентом Зеленським і його командою про підтримку, яку ми надаємо, про можливості, яких потребує Україна, і про вимоги України, що змінюються, у міру того, як битва переходить на Донбас і південь.
Цей візит лише підкреслив моє почуття терміновості – терміновості, яку, я знаю, ми всі поділяємо.
Тому я хотів би, щоб вся ця група поїхала сьогодні із загальним, прозорим розумінням вимог безпеки України на найближчу перспективу – тому що ми збираємось продовжувати рухати небо та землю, щоб задовольнити їх.
І, як ви почуєте від генерала Волтерса, механізм координації, який ми маємо, може стати ще сильнішим за вашою допомогою.
І ми можемо зробити ще більше через наші оборонно-промислові бази, щоб продовжувати допомагати Україні захищати себе ще ефективніше.
Сьогодні до нас приєднався мій дорогий друг, міністр оборони України Рєзніков.
Для нас велика честь бачити вас та вашу команду з нами.
Ми всі тут через мужність України, через безневинні цивільні особи, які були вбиті, і через страждання, які все ще переживає ваш народ.
Ваші лікарні розбомблені.
Ваші громадяни були страчені.
Ваші діти були травмовані.
Але Україна виконала чудову роботу, захищаючи свій суверенітет від неспровокованого вторгнення Росії.
І доблесть та майстерність України увійдуть у військову історію.
Ви знаєте, що битва за Іводзиму тривала 36 днів.
Битва за Дугу тривала 40 днів.
А Україна вже 62 дні відбиває атаки російських військ.
Ваш опір надихнув вільний світ, ще більше рішучості НАТО та слави Україні.
Ми надаємо допомогу з рекордною швидкістю.
І весь світ може бачити різницю, що відбувається на полі бою.
Путін і уявити не міг, що світ так швидко і впевнено згуртується навколо України.
Після поразки Росії у битві під Києвом війна переходить у нову фазу.
Але нікого не обдурять ані приводи Путіна, ані його фальшиві заяви щодо Донбасу.
Тож давайте прояснимо ситуацію.
Вторгнення Росії немає виправдання.
Сьогодні ми всі розпочинаємо з позиції моральної ясності.
Росія веде війну на свій вибір, щоб потурати амбіціям однієї людини.
Україна веде війну за необхідністю, щоб захистити свою демократію, свій суверенітет та своїх громадян.
Але ставки виходять за межі України та навіть за межі Європи.
Вторгнення Росії безпідставне, безрозсудне і беззаконне.
Це образа міжнародного порядку, що базується на правилах.
Це виклик вільним людям у всьому світі.
Як бачимо сьогодні вранці, народи доброї волі з усього світу єдині у своїй рішучості підтримати Україну в її боротьбі проти імперської агресії Росії.
Це зібрання відбиває об’єднаний світ.
Після вторгнення Росії 24 лютого понад 30 наших союзників та партнерів з усього світу приєдналися до Сполучених Штатів для надання термінової допомоги Україні у сфері безпеки.
Водночас ми виділили понад 5 мільярдів доларів на обладнання для підтримки самооборони України.
Це включає близько 3,7 мільярда доларів, які президент Байден зобов’язався виділити на допомогу Україні з початку вторгнення Росії.
Моя поїздка до Києва посилила моє захоплення тим, як українські збройні сили розгортають ці можливості.
Україна явно вірить, що вона може перемогти.
Зараз, щоб поглибити наше загальне розуміння ситуації, ви почуєте пізніше виступи кількох моїх соратників, включаючи голову Об’єднаного комітету начальників штабів генерала Міллі.
І я з нетерпінням чекаю на ваші виступи.
Я знаю, що ми всі сповнені рішучості зробити все можливе для задоволення потреб України в міру розвитку бойових дій.
І це включає обговорення сьогодні рамок для продовження спільної роботи і перспектив на майбутнє.
Нам ще багато чого належить зробити.
Україні потрібна наша допомога, щоб перемогти сьогодні.
І їм все ще буде потрібна наша допомога, коли війна закінчиться.
Як сказав президент Байден, наша допомога у забезпеченні безпеки спрямовується «безпосередньо на передові рубежі свободи — безстрашним та вмілим українським бійцям, які стоять у прориві».
Мої українські друзі: ми знаємо, який тягар ви всі несете.
І ви повинні знати, що ми всі вас підтримуємо.
І саме тому ми тут сьогодні – щоби допомогти зміцнити арсенал української демократії.
Я пишаюся тим, що я тут з усіма вами.
І я з нетерпінням чекаю на наші життєво важливі дискусії.
Если тезисно:
• 40 стран, не только НАТО/ЕС. Были представители от Израиля, Японии, ещё нескольких интересных стран.
• Создан постоянный механизм для оказания нам военной помощи. Теперь специальные люди будут заниматься этим 24/7.
• Официально сменилась общая цель – не сдерживать российских нацистов, а разгромить их.
• Принято решение, что нам будут передавать вооружения натовского образца, «тяжесть» и технологичность этих вооружений будет постепенно расти. Это выводит нас из тупика, когда заканчивается приличное оружие советских образцов.
• Наши воины уже тихонько учатся обращаться с тяжелыми вооружениями и техникой в странах НАТО (есть смешные ситуации, когда наши сходу стреляют из натовских гаубиц лучше, чем инструкторы). Программы обучения будут расширены уже сейчас даже на те вооружения, которые нам пока не передают. Чтоб, когда они дозреют, мы уже были готовы.
• На повестке дня – формат долгосрочного сотрудничества, в т.ч. – производство оружия в будущем, место Украины в цепочках.
Традиционно призываю реалистично оценивать этот процесс и не верить постам, где взахлёб рассказывают, что НАТО передаст нам космические корабли уже завтра и в неограниченных количествах.
Нам предстоит ещё недели-месяцы сражаться преимущественно имеющимися силами. До тех пор, пока точечная помощь не станет на системные рельсы.
Главное – начался системный переход, во время которого Украине предстоит сохранить свои передовые производства и встроиться в цепочки там, где мы компетентны.
Это небыстро и непросто. Но это примерно тот путь, который обеспечил тотальную взаимную совместимость Швеции и Финляндии с НАТО. Когда политическое решение стало вопросом конъюнктуры и будет принято очень быстро.
Когда говорится, что защитники Мариуполя, Харькова, Авдеевки, протестующие жители Херсона и др. выигрывают нам время для формирования лучшего будущего – это надо воспринимать буквально.
Для нас это время течёт невыносимо медленно, каждая минута буквально оплачена кровью.
Делается всё возможное, чтобы ускорить партнёров, но это связанный процесс: они психологически готовы принять, что их оружие будет убивать страшных россиян, по мере того, как наша армия делает этих россиян менее страшными.