Поглиблення військово-технічної співпраці між оборонно-промисловими компаніями України та Польщі

У вівторок, 5 вересня 2017 року, у польському місті Кельце розпочала роботу ювілейна 25-та Міжнародна виставка оборонної промисловості MSPO 2017.

Рік, що минув з часу попередніх виставок MSPO 2016 (Польща) та «Зброя та Безпека 2016» (Україна), був достатньо насиченим та напруженим в питанні розвитку військово-технічного співробітництва між Україною та Польщею. За цей час було багато розмов довкола обороно-промислової співпраці двох країн, а перспективи взаємопідсилення партнерів стали ще більш заманливими.

Активні розмови 

Тема співробітництва між Україною та Польщею в секторі безпеки та оборони була актуальною впродовж більшості заходів, що відбулись між минулорічними військовими виставками в Польщі та Україні.

Так, перспективи співпраці між польським і українським оборонними секторами обговорювалися в рамках Х Форуму «Європа-Україна», що відбувся наприкінці січня-початку лютого 2017 р. у м. Жешув (Польща), промислового саміту «Оборона та Енергетика — Європа зустрічає Україну — 2017» (IDES 2017), що відбувся у Варшаві 20 квітня ц.р. Ця тема також була актуальною під час «Українського форуму з оборони та безпеки» (27 квітня 2017 року) та Семінару з реформування ОПК України (14 червня 2017 року), які були організовані в Києві.

Паралельно йшла робота також на рівні оборонних відомств та оборонної промисловості двох країн. В грудні 2016 року міністри оборони України та Польщі Степан Полторак і Антоній Мацеревич у присутності президентів обох країн Петра Порошенка та Анджея Дуди підписали Генеральну угоду про співробітництво в оборонній сфері, яка передбачає суттєве розширення співробітництва по 24 напрямках діяльності.

Протягом року відбувався обмін візитами представників військових відомств України та Польщі. А наприкінці червня 2017 року, в рамках засідання міністрів країн НАТО у Брюсселі, Міністр оборони України генерал армії Степан Полторак та Міністр національної оборони Республіки Польща Антоній Мацеревич в чергове обговорили процес удосконалення та поглиблення оборонного співробітництва двох відомств.

В грудні 2016 року міністри оборони України та Польщі Степан Полторак і Антоній Мацеревич у присутності президентів обох країн Петра Порошенка та Анджея Дуди підписали Генеральну угоду про співробітництво в оборонній сфері, яка передбачає суттєве розширення співробітництва по 24 напрямках діяльності 

Не залишались в стороні і представники оборонної промисловості – постійно здійснювалась робота по пошуку шляхів та форм взаємодії, відбувалось представлення одне одному власних можливостей.

Так, в грудні 2016 року відбулось ознайомлення української делегації з потужностями польської компанії Huta Stali Jakosciowych S.A., що є виробником якісної броньованої сталі, якої так не вистачає в Україні для розширення власного виробництва бронетехніки.

На міжнародній авіаційній виставці «Air Fair 2017», яка 26-27 травня 2017 року пройшла у польському місті Бидгощ на території Акціонерного товариства «Військовий авіаційний завод №2» підприємства-учасники авіаційної галузі ДК «Укробрронпром» представили власні пропозиції, що можуть бути цікавими для Польщі та спільних дій на третіх ринках. На спільному стенді, що був організований ДП «Прогрес», свою продукцію представили провідні підприємства української авіаційної галузі.

Спостерігалась також активна робота між ДК «Укроборонпром» та Міністерством національної оборони Польщі, яке формально курує оборонну промисловість Республіки Польща. Знакові зустрічі відбулись в березні 2017 року в Варшаві та в червні 2017 року в Києві. Очолювали переговорний процес держсекретар польського оборонного відомства пан Бартош Ковнацьки та Генеральний директор Концерну Роман Романов. В переговорах брали участь керівники ключових польських підприємств оборонної промисловості. Це ті компанії з якими «Укроборонпром» вже має спільні проекти та розглядає можливість появи нових, в першу чергу зі створення сучасних зразків озброєння та військової техніки в сфері протиповітряної оборони та бронетехніки.

Проміжні результати 

Така активність не могла не вилитись в певні результати, хоча про їх завершеність наразі говорити не доводиться.

Зокрема, в грудні 2016 року керівництво Державного концерну «Укроборонпром» та польська компанія WB Electronics S.A. підписали угоду про співпрацю. Домовленості передбачають створення нових зразків зенітної та зенітно-ракетної техніки. Мова може йти про спільне створення прототипу системи ППО малої дальності в рамках програми Narew. Підготовлений ДАХК «Артем» проект отримав робочу назву Р-27 ADS (Air Defence System).

Підготовлений ДАХК «Артем» проект прототипу системи ППО малої дальності Р-27 ADS (Air Defence System) має реалізовуватись в рамках польської програми Narew 

За пропозицією української сторони, система включатиме в себе такі компоненти польського виробництва як: оглядовий радар, радіолокатор наведення ракет, мобільна стартова позиція, пасивна оптико-електронна система спостереження за повітряними цілями і стеженням за ракетою, система бойового управління, системи зв’язку між компонентами.

Планується проведення спільних наукових досліджень і розробок за участю польських компаній Polską Grupą Zbrojeniową і приватного підприємства WB Electronics S.A. Дослідне виробництво субкомпонентів за участю Polską Grupą Zbrojeniową, WB Electronics і ДАХК «Артем» передбачається почати влітку 2018 року з тим, щоб пройти військові приймальні випробування в листопаді 2018-го. Запуск масового виробництва передбачається з листопада 2019 року.

26 червня 2017 року в Польщі було підписано 2 угоди між ДП «Укрінмаш», що входить до складу ДК «Укроборонопром», та польською компанією PCO S.A., що входить до Польської групи озброєнь компанії PGZ S.A. (Polska Grupa Zbrojeniowa).

26 червня 2017 року в Польщі було підписано 2 угоди між ДП ДГЗІФ «Укрінмаш», що входить до складу ДК «Укроборонопром», та польською компанією PCO S.A., що входить до Польської групи озброєнь компанії PGZ S.A. (Polska Grupa Zbrojeniowa) / Фото: PCO S.A.

Зокрема, було укладено угоду про закупівлю у PCO S.A. оптичних компонентів на ДП «Житомирський бронетанковий завод» та угоду на постачання компанією PCO S.A. на ДП «Житомирський бронетанковий завод» оптико-електронних приладів у складі модернізаційних комплектів для бойових броньованих машин (ББМ).

Польські зброярі допоможуть обладнати сучасною оптикою більш ніж 30 од. української бронетехніки. В переліку засобів, що згідно з контрактом постачатимуться для потреб Міністерства оборони України, є оптичні приціли, денно-нічні прилади спостереження та перископи. Підписання цієї угоди дає надію на те, що проект створення польською компанією PCO S.A. в Україні центру модернізації бронетехніки, про що раніше активно велись переговори, також може бути реалізовано у невіддаленому майбутньому.

Крім того, слід відзначити, що спільно зі згаданою вище WB Electronics, ДК «Укроборонпром» співпрацює в питанні розробки та виробництва нових безпілотних авіаційних комплексів. Спостерігається також активна робота українських підприємств, що входять до складу ДК «Укроборонпром» з польською компанією Huta Stalova Wola S.A. – в питанні спільної розробки та виробництва мінометних та артилерійських систем, а також з компанією Bumar Labedy S.A. в питанні модернізації силової установки для танків, що знаходяться на озброєнні ЗС РП. Одним із знакових проектів співробітництва української та польської сторін є розробка керованого артилерійського снаряду та 120-мм керованої міни в інтересах польських збройних сил.

Загалом, співробітництво ДК «Укроборонпром» з польськими колегами характеризується активним постачанням комплектуючих, запасних частин та наданням послуг з ремонту авіаційної техніки, постачанням комплектуючих до радіолокаційної техніки. В останні роки відбулось зростання долі імпортних поставок з Республіки Польща до України, зокрема, броні для виробництва бронетехніки.

Не відстають в питанні налагодженні корисних взаємозв’язків з польськими партнерами і приватні українські підприємства. І тут яскравим є приклад вже тривалого співробітництва за різними напрямами українського ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів» (ПАТ «ЧеЗаРа») та польської приватної компанії WB Electronics S.A. Одним із останніх спільних проектів партнерів є розробка та виробництво для оснащення Збройних сил України мобільного розвідувально-ударного комплексу «Сокіл». «Сокіл» складається з двох безпілотних комплексів з польським корінням (розвідувального БпЛА FlyEуе, який вже використовується українськими військовими, та ударного Warmate виробництва WB Electronics SA) та спільної системи управління.

Яскравим є приклад тривалого співробітництва за різними напрямами між ПАТ «ЧеЗаРа»(Україна) та WB Electronics S.A (Польща). Одним із проектів партнерів є мобільний розвідувально-ударний комплекс «Сокіл».

Потенціал взаємної вигоди 

Потенціал розширення взаємовигідного співробітництва між польськими та українськими розробниками та виробниками ОВТ є вельми потужним. Зокрема, перспективними напрямками співпраці  можуть бути проекти:

—        створення оптичних, оптико-електронних та радіоелектронних систем різноманітного призначення, в тому числі і в рамках реалізації проектів створення перспективних систем озброєнь;

—        створення сучасної самохідної артилерійської системи калібру 152/155 мм;

—        створення самохідної мобільної мінометної системи;

—        створення нового переносного протитанкового ракетного комплексу;

—        спільне виробництво високоточного боєприпасу;

—        створення ракетних систем різноманітного призначення;

—        модернізація існуючих та створення нових систем протиповітряної оборони;

—        створення та модернізація радіолокаційних систем, систем РЕБ та РЕР;

—        спільна робота по морському патрульному літаку в інтересах ЗС РП;

—        створення нового вертольоту на основі технічних рішень реалізованих в українському проекті МСБ-6 «Атаман» та польському W-3 Sokol;

—        створення та удосконалення існуючих безпілотних авіаційних систем (в тому числі ударних);

—        адаптація пострадянських зразків ОВТ до стандартів НАТО та багато іншого.

Одним з найперспективніших напрямів співробітництва може бути спільна модернізація вертолітної техніки, зокрема і вертольотів Мі-24/35. Це наразі є дуже актуальним для Збройних сил Польщі. В основу співпраці може бути покладено наявний в Україні досвід модернізації подібної техніки, наявність необхідних виробничих та ремонтних потужностей, а також власного виробництва більшості з необхідної номенклатури запасних частин і комплектуючих, а також передових інженерних рішень. Україні, яка має амбітну мету – створити власний вертоліт та мати замкнений цикл виробництва вертолітної техніки, тут є що запропонувати партнеру. Як і Польщі – компанії якої (як, наприклад, PCO S.A. ) вже мають досвід роботи в рамках модернізації українських бойових вертольотів. Результатом такої роботи може стати не лише підвищення бойових можливостей армійської авіації двох країн за рахунок модернізації вертольотів радянського виробництва, а й створення нового вертольоту, який може бути українсько-польським.

Компанія PCO S.A. (Польща) зацікавлена в розвитку спільних проектів з українськими  виробниками та розробниками / Фото: PCO S.A.

Це перелік основних напрямів співробітництва, при реалізації яких можна говорити не лише про суттєве збільшення обороноздатності обох країн, а про значне підсилення можливостей на зовнішньому ринку озброєнь. Зокрема, є великий потенціал спільних проектів з модернізації пострадянської техніки в інтересах третіх країн, як, наприклад тих же БМП, БТР та танків.

Ще більш реальним є співробітництво конкретних українських та польських розробників і виробників на перспективних напрямках. Так, лише тільки польська компанія PCO S.A. зацікавлена в розвитку співробітництва з рядом українських розробників та виробників, серед яких: ДП «Ізюмський приладобудівний завод» (закупівля оптичного скла та оптичних матеріалів, спільна розробка приладів для потреб українського ринку та для пропозиції третім країнам, співробітництво в питанні розробки програмного забезпечення для систем управління та ін.), ДП «Фотоприлад» (спільна розробка приладів для потреб українського ринка та для пропозиції третім країнам, налагодження збирального виробництва польських приладів для подальшого продажу на ринки третіх країн і т.д.). Цікавим для польської компанії є також співробітництво і з розробниками та виробниками бронетанкової техніки, підприємствами авіабудування та авіаремонту.

Ще більшим є число компаній і в Польщі і в Україні, що відчувають потенціал, але ще не сформулювали пропозиції потенційним партнерам – в першу чергу через необізнаність з реальними можливостями іншої сторони.

Реальна робота, що проводилась українською та польською стороною протягом року засвідчує те, що існує велика кількість сфер докладання зусиль та взаємної зацікавленості. Потенціал розвитку військово-технічного співробітництва між країнами є майже безмежним і таким, що підсилить обидві сторони. При цьому чи не кожного дня виникають нові проекти, що можуть бути цікавими тій чи іншій стороні. В цих умовах виникає потреба поліпшення комунікації між партнерами – з тим, щоб підвищити ефективність взаємодії.

Аналіз показує, що за існуючої різниці підходів Польщі та України до організації та управління оборонною промисловістю та питань підвищення спроможностей війська виходом, який б сприяв розвитку реального співробітництва, може бути обмін між країнами спеціальними представництвами, які б об’єднували представників як оборонних підприємств, так і оборонних відомств. Ці представництва могли б вести практичну роботу з вивчення можливостей розвитку співробітництва та супроводження спільних проектів на стадії оцінки та реалізації на місцях – серед потенційних партнерів.

Поки ж, залишається констатувати, що на сьогодні існують всі підстави для того, щоб співпраця між країнами ставала ширшою та активнішою, а поточні проблеми, які виникають під час цього процесу, успішно вирішувалися обома сторонами шляхом знаходження консенсусу.

 Валерій РЯБИХ, defence-ua.com