Напередодні видання Forbes повідомило, що Міністерство фінансів розробляє законопроект про підвищення податків, оскільки на воєнні потреби потрібно ще близько 500 мільярдів гривень. Зокрема, планується підвищити з 1,5% до 5% військовий збір.
Таку ж ставку податку в 5% можуть запровадити і для фізосіб-підприємців, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Також можливе підвищення ПДВ на 2-3%.
А далі у публічному просторі з’явився той, хто, судячи з усього, і є головним ініціатором збільшення фіскального тиску — голова фінансового комітету парламенту Данило Гетманцев. Нагадаємо, цьому персонажу, котрий вважає український бізнес “гусаками, яких треба скубати”, влада віддала повний контроль над фіскальною системою країни.
Саме його посіпаки обіймають ключові посади у податковій та на митниці. Саме Гетманцев є одним з ідеологів побудови новітньої, необільшовистської “УРСР”, у якій немає місця приватній власності, приватному підприємництву та розвитку ринкової економіки.
Він заявив, що нібито для фінансування армії немає іншого шляху, крім як підвищувати основні податки. “Чи добре це для економіки? Ні. Погано. Війна це дуже погано. Але чи є інші варіанти на столі?”, — практикується в риториці владний “скубач”.
Гетманцев і компанія наче і не чують, як вже рік кричить криком великий білий бізнес — і про закручування фіскальних гайок, і про тиск силовиків, які “обілечують” підприємців за трійним тарифом, і про кримінальні справи “по дзвінку”. Останнім часом, в дещо інших висловах, до великого бізнесу вже публічно долучився малий і середній.
Люди, які героїчно утримують економіку воюючої країни, у розпачі. Вони мають нести додаткові витрати, зокрема, через ворожі обстріли критичної інфраструктури, намагаючись забезпечити безперебійне живлення своїх потужностей. За новими правилами мобілізації на керівників підприємств лягає обов’язок забезпечувати оповіщення та прибуття своїх співробітників до ТЦК.
І разом з тим на ринку праці виникла величезна криза — невеликі підприємства не можуть знайти працівників.
Як повідомляють ЗМІ з посиланням на статистику популярних кадрових порталів, зараз на 62 тисяч вакансій є 67 тисяч резюме. “Співвідношення майже один до одного означає, що деяким роботодавцям буде неможливо знайти співробітника. Масштабний дефіцит кадрів вже зачепив всі галузі економіки. Такої нестачі працівників в Україні ще не було”, — зазначають журналісти.
На думку спеціалістів, на дефіцит кадрів вплинули два фактори — це мобілізація та біженці. Так, це об’єктивна реальність війни. Так, мобілізація необхідна як повітря. Так, нікому не потрібні будуть кав’ярні та типографії, якщо до міста увірвуться російські війська. Це все правда.
Але чи не є неповернення біженців результатом безумної піар-кампанії влади, яка знайшла нового “колективного ворога” задля зміцнення власних рейтингів, котрі виїхали за кордон?
Чи не є ганебна практика звільнення з роботи, переписування авто і майна на родичів та й взагалі уникнення виходу не те що на роботу, а просто на вулицю, серед українських чоловіків результатом провальної комунікації щодо мобілізації?
Можливо, це все результат несвоєчасних рішень, ухвалених тоді, коли вже треба гасити пожежі? Можливо, це результат недовіри стратегічних союзників, які затягували з наданням допомоги? До речі, а чому затягували? Лише з власних внутрішньополітичних міркувань, або були якісь вимоги до української влади?
Можливо, було би простіше, якби влада не намагалася перекинути політичну відповідальність за непопулярні рішення, а своєчасно їх ухвалювала? Є така вірогідність, що тоді не довелося б ні податки підвищувати, ні чоловіків з ліхтарями шукати, ні ліпити з біженців “ворогів народу”. А все було би плавно, вчасно і з зовсім іншим результатом.
А тепер за все це розрахуються підприємці і пересічні громадяни залишками власних бізнесів та грошей. Під “беріївську посмішку” Данила Гетманцева.
Який, до речі, разом із підвищенням податків виступив з іще однією “проривною пропозицією” — проводити мобілізацію шляхом лотереї за датами народження.
На лотереях він, звісно, розуміється. Як відомо, Гетманцев має відношення до лотерейного оператора “МСЛ”, який має зв’язки з російською “Альфою”. Вочевидь, разом з контролем податкової і митниці, він ще хоче разом зі своїми московськими друзями взяти на себе організацію мобілізації в Україні. Втім, ми вже нічому не здивуємося.
Та й чого дивуватися, коли фінансовим комітетом ради (формально), податковою, митницею і всією фіскальною політикою (неформально) рулить людина, у якої немає навіть економічної освіти. Гетманцев за освітою — корпоративний юрист і входив до специфічного цеху людей, які допомагають різним поважним людям вибудовувати схеми збагачення.
За президента актора і за майже неподільної влади помічника борця вільного стилю — це абсолютна норма.