Провал путінського інтерв ю з Такером Карлсоном, яке замість пропагандистського тріумфу (як було, наприклад, у Сталіна з корисними ідіотами з США) перетворилось на посміховисько і яскраво засвідчило, як небезпечна диктатура і система управління, побудована на вірності і лояльності, де оточуючи ніколи не заперечують і завжди підтримують лідера. Небезпечна для самої себе. І дуже не ефективна. Хороший урок для України.
Що це могло бути? Це міг бути канал впливу на консервативну Америку, у якої немає зараз Рейгана. А є Трамп. І є Такер Карлсон, дуже впливовий у сегменті конспірологів. А таких в США дуже багато. Він підтримує всі божевільні теоріі змови і заробляє на цьому дурні гроші. І от його інтереси співпали з інтересами Путіна. Він приїхав взяти інтерв’ю, яке мали б подивитись сотні мільйонів людей. А Путін міг би звернутись до цієї аудиторіі. І використати цей шанс щоб зірвати допомогу Україні. Продати себе як людину, яка хоче миру.
Причому, у Путіна дуже багато спільного з базовою аудиторією Такера Карлсона. Трета було просто говорити те, що він любить говорити. Про змови, про консервативні цінності, той православний халіфат, який він просуває у Росії. Місце жінки на кухні і в спальні, нехай народжує по 10 дітей, геїв треба розтрілювати, у всіх бідах винна толерантність і третій гендер, вакцинами чипують людей і розробляють страшні віруси в біолабораторіях під контролем ЦРУ. Це б зайшло на ура. І зробило би Путіна своїм для стандартної аудиторіі Карлсона. І це було так просто, так органічно для Путіна.
А що замість цього. Нудна лекція по історіі, якою до цього мучали Макрона. І яку наврядчи може пережити Джек з маленького містечка у Огайо чи ковбой з Техасу. Схоже пережив Ілон Маск, але він на допінгу. 50 хвилин нудного уроку історіі, який аудиторія Карлсона і в школі то не дуже вчила. Яка в біса їм різниця, хто кого і за що тисячу років тому, коли по Техасу тільки індіанці гасали та полювали на бізонів? Скільки людей досиділи до кінця? А чому? Бо Путін живе у цьому світі. Це йому цікаво. Це його фішка. Він говорить не те, що треба, а те, що цікаво саме йому.
І коли він тільки готувався до інтерв’ю і попросив своїх помічників «а підготуйте мені будь-ласка листи Богдана Хмельницького» треба було вже викликати санітарів. І говорити йому, що це він щось не те робить. Але ж хто наважиться таке сказати.
От і вийшло що вийшло. Карлсон отримав свої перегляди, а Путін став посміховиськом фашистом, який не тільки годину пояснює, чому він має право окупувати Україну, але й ще потім Гітлера виправдовує. Бінго просто. Так, він звісно побіжно згадав, що не хоче нападати на Польшу (після виправдання такого нападу з боку Гітлера це було дуже в тему) і що у американців є свої проблеми. Але то вже було потім. І потонуло у потоці фанатичного брєду.
Таким чином замість того, щоб поставити під питання допомогу Україні і виглядати миротворцем, він показав себе таким як він є насправді. Без купюр.
І для нас це хороша новина. Бо не реалізувався ризик, якого багато хто боявся.
А ще це урок для українських можновладців. До чого доводить тепла ванна. І чим закінчується очистка владних кабінетів від людей, які наважуються непогоджуватись з першим номером.