П’ять років на росії жодного разу не згадували Єрмака: ні Соловйов, ні Скабеєва, ніхто! Наче й не було його зовсім. А тут несподівано помітили. І почалася операція по спасінню свого агента… Йому ж іще в депутати потрібно буде пройти…
Це дуже яскравий підсумок твоєї роботи, коли тебе виганють і тебе підтримує тільки одна міська божевільна. А друга ще й радіє.
Тисячі людей прагнули твоєї уваги. Ловили твій погляд. Вгадували твої бажання. Намагалися догодити всим, чим тільки могли.
Ти і тільки ти вибирав, хто буде міністром, хто заступником, хто в Наглядовій раді. Ти визначав, хто виграє тендер, кому мільярди з бюджету, кому і скільки сумок з грошима принести за держзамовлення.
І, мабуть, ти інколи порівнював себе з богом. Бо хто, як не бог, керує долями людей? Хто дає їм хліб і хто січе їх різками? На кого, як не на бога, моляться в салонах Порше Кайєнів і маєтках Конча-Заспи «найкращі» люди країни?
На тебе! Могутнього і всесильного. Потужного. Незламного.
А коли ти йшов коридорами Банкової на вихід, ти раптом спиною відчув навколо себе пустоту. Якусь тривогу в затхлому повітрі Адміністрації президента. Тінь Табачника за портьєрою і нахабну усмішку Богдана десь в пустих коридорах.
Всі ті люди, які так тебе любили і так сміялися з твоїх дотепних жартів, раптом розчинилися, пропали. А якщо раптом кого і зустрів, той просив у Сірка очі і хутенько розчинявся в коридорах Влади.
Ти, звичайно, зараз ще продовжуєш вірити, що ти ще ОГОГО!! і ти ще їм всім ПОКАЖЕШ!!
Але правда в тому, що ти нах#й нікому не потрібний тіп. Ти нікому не зробив нічого хорошого просто так. Ти крав у солдата, вдови, дитини. Ти щиро зневажав не тільки народ, на якому паразитував, але навіть тих паразитів, які допомагали тобі красти. Всі ці поставлені тобою міністри, депутати, чиновники, вони просто зараз платять тобі тою самою монетою – щиро зневажають безпомічного тебе.
Бо перебуваючи п’ять років на вершині, ти не став авторитетним. Не побудував якоїсь міцної опори на майбутнє. А просто паразитував на своїх стосунках з президентом і все, що ти вмієш – це накидувати гімна на людей через свої телеграм-канали.
І тобі зараз хочеться, щоб тебе пожаліли, але тебе не жалко. Жалко часу, який ми втратили, поки ти катався по Європах і пиздюнькав про плани Перемоги, форуми миру, підписував переможні наміри про наміри і видавав це за безпекові угоди.
Тому в мене почуття глибокого задоволення стосовно якої не якої, але хоч такої, моральної, відплати за шкоду, завдану країні. І я дуже хочу юридичну оцінку. Розумію, наскільки це малоймовірно з Олегом Татаровим, який керує всіма силовиками з твого офісу і буде прикривати всі злочини проти України до останнього, але хочеться вірити, що Татаров теж не назавжди.
Час все розставляє по місцях.
Давайте тепер серйозно. Зеленський — це приклад феноменального успіху в усіх справах (розвалу України зсередини), які він реалізовував. Настільки масштабні системні і багаторічні диверсійні дії, які реалізував Зеленський, важко уявити. АБСОЛЮТНО БЕЗКАРНО. Виродок оббріхав і скинув Порошенка, якого Кремль п’ять років не міг здолати, зруйнував оборону, оборонну промисловість, економіку, здав без бою за три дні 20% країни, зірвав мобілізацію, захист енергетики, постачання зброї, підтримку США і інших союзників — зруйнував все! Без жодного спротиву і під овації!
Але чи було це його особистим успіхом, а не успіхом саме ФСБ, на яке він працює все свідоме життя, а він лише торгував своєю смердючою пикою, підписуючи те, що скажуть, і зачитуючи з телесуфлера тексти фсбшних спічрайтерів?
Абсолютно ясно, що цю багаторічну диверсійну спецоперацію безпосередньо реалізовувала агентура ФСБ на чолі з Єрмаком і Міндічем. І питання зараз не в тому, чи втратив реальну владу Єрмак, чи не втратив, а в тому, чи зруйнована агентурна система управління Україною, чи Зеленському Патрушев призначить нового куратора, як він призначив йому в Омані Єрмака?
Навряд чи цю агентурну систему здатне зруйнувати НАБУ, бо це навіть не їхній профіль. А СБУ з часів сексота Баканова — це частина цієї системи.
Валерій Прозапас:
Насправді епоха Міндічєй розпочалася не вчора — все було ясно як божий день ще з випадку нардепа-слуґі Трухіна та сумок з баблом з «великого будівництва».
Ця вертикаль мародерства почала вибудовуватись з першого ж дня приходу колективного Коломойського до державних фінансових потоків, подивіться хоча б статистику прибутковості держпідприємств, на стан Укроборонпрому, Нафтогазу, на показники інвестицій 2018 в порівнянні з 2021 тощо; так що грабувати почали багато і одразу.
Інша справа, що до цих можливостей долучилось чимало добрих патріотів, які тепер роблять здивовані бровкі доміком і бігіють з питанням «Знав? Не знав?» і т.д.
Знали всі, просто одні весело долучились до позітівного життя за легкі гроші, другі грабували і тікали (як наприклад банкір Шевченко, міністр Смірнов, а тепер ще і офісник Шурма), комусь було «Pohuy!», а більшість як завжди поклала мозгі в телевізор, така тут відвічна драмеді.
Але найгірше — знав пУтін, який бачив слабку систему (поламану, да), і ломанувся добивати, але наштовхнувся на ЗСУ, сотні тисяч добровольців, західну допомогу та паростки єдності в т.ч. навколо влади (яка ними потім прискорбно знехтувала — з усіма наслідками, як бачите).
Так що звести все до купки м..даків з Енергоатому — це помилка.
Все набагато гірше, і чим швидше це усвідомлення прийде до більшості, тим краще.
Тоді від правильно визначеної проблеми може знайдеться якесь системне рішення замість чергових шоу на «єдыному».