Олексій Юрійович Резніков явив себе світу. Після того, як він технічно злився з публічного простору після відставки з посади міністра оборони та непризначення на омріяну посаду посла в Лондоні, скандальний екс-міністр, виявляється, не за кордоном, а в Києві.
Кілька днів тому Олексій Юрійович об’явився на цілком публічному заході – відкритті меморіалу на могилі першого президента України Леоніда Кравчука. Та ще й в якій компанії. Посівши гідне місце поміж таких видатних діячів сучасності, як відомі функціонери ОПЗЖ Сергій Льовочкін, Григорій Суркіс та чинний спікер парламенту від “монобільшості” Руслан Стефанчук.
Саме ця четвірка офіційних і не дуже осіб відкривала пам’ятник Кравчуку на Байковому цвинтарі у столиці.
Що примітно у цій історії. Поки на всю країну гримлять корупційні скандали навколо закупівель Міноборони, той, під чиїм керівництвом ці оборудки проводилися, спокійно ходить по столиці.
Нагадаємо, лише кілька днів тому працівники Державного бюро розслідувань спільно з СБУ повідомили про нову підозру екс-заступнику Резнікова та ще двом колишнім посадовцям Міноборони у розтраті майже 1 мільярда державних коштів на закупівлі бронежилетів для армії.
Також буквально днями спалахнув скандал довкола львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, якого звинувачують у мародерстві на ЗСУ. Кримінальне провадження проти Гринкевича, який зараз перебуває під арештом, було порушено за фактом угод із закупівлями одягу та білизни для ЗСУ.
Компанії цього львівського підприємця саме за часів Резнікова виграли понад два десятки тендерів на постачання Міноборони одягу на загальну суму у 3,2 мільярди гривень. Однак багато контрактів не було виконано, а деякі не в повному обсязі або за завищеними цінами.
Це не рахуючи яєць по 17, мільярдних закупівель зброї, яка так і не надійшла українським захисникам, і так далі. Весь цей “джек-пот” дивним чином оминає Олексія Юрійовича. Як так вийшло, що його підлеглі крали як не в себе разом зі спритними ділками, а Резніков не отримав від правоохоронців жодної підозри – загадка десятиріччя.
Втім, судячи з компанії, у якій Резніков вирішив засвітитися, екс-міністр дружить з ким треба. І як треба. ОПЗЖ, власне кажучи, теж заборонена. Але Льовочкін і Суркіс, судячи з усього, почувають себе цілком ок. Більше того, топ-функціонер чинної влади та (формально, звісно), але друга людина у державі за посадою – Стефанчук – не вважає таку компанію чимось поганим для себе.
Ба більше, коли “монобільшості” треба провести, наприклад, резонансні призначення під керівництвом Стефанчука – група Льовочкіна обов’язково допоможе голосами. Кілька днів тому таким чином головою Рахункової палати була призначена Ольга Піщанська – близька подруга вищих керівників держави, сестра якої керує президентською віллою в сонячній Італії. Льовочкін підтримав.
Так що з цією групою у чинної влади повне взаєморозуміння і абсолютно безхмарні стосунки. Не здивуємося, якщо Резніков, який за свою багаторічну юридичну та політичну кар’єру мав справи абсолютно зі всіма в українській політиці, і зараз виступає непублічним комунікатором. Наприклад, з тим ж залишками проросійської ОПЗЖ.
Більше того, багаторічна робота Резнікова на топ-позиціях у Київський міськдержадміністрації, вплив на яку Льовочкіна вже є притчею, дозволяє навіть розраховувати на високий ступінь довіри.
І, повторимося, після двох років війни та стосів кримінальних справ, у всіх цих достойників все абсолютно добре. Яке б очищення та прирівняння корупції до державної зради не проголошувала чинна влада, покійний Кравчук може бути певен: його духовні сини в повному порядку.
Як і вся система, яка була побудована у країні за роки незалежності.