Консерва Яневський потроху розконсервовується і вже починає відкрито нести антиукраїнську дичину, справно завуальовану в проукраїнських вигуках.
Днями він прийшов на інтерв’ю до Юрія Романенка — колишнього спічрайтера Януковича, який не може два слова зв’язати українською, і до якого полюбляє ходити наш «друг» Арєстовіч. Отже, прийшов до нього пан Яневський і включив, перепрошую, Гіркіна — почав нити та бризкати слиною про те, що «всьо пропало».
Наведу деякі тези Яневського, які хочу зафіксувати, і прокоментую.
«Наша перемога не тільки під питанням. Ми програємо цю війну. Якщо не програли її вже»
Це не вирвано з контексту, це він заявляє на початку інтерв’ю як окремі тези, які можна вирізати і подавати в соцмережах (так і говорить). Вважаю, що такі тези дуже небезпечно розганяти ні в соцмережах, ні в українському суспільстві, думаю, навіть пояснювати не треба — чому.
«Це війна не для всіх, це війна для збройних сил. І це війна для невеликої частини нашого народу. Більша частина народу або індеферентна, або «ждуни», які чекають на русскій мір»
Ще одна теза , заявлена на початку інтерв’ю. Як на мене, це дичина — на другому році повномасштабної війни, коли саме український народ консолідувався і дає відсіч окупантам, заявляти, що це війна збройних сил і меншої частини народу. Це знецінення українського народного опору, який (не тільки збройно) є безпрецендентним в історії України.
Це в контексті того, що Яневський їздив на фронт, спілкувався з військовими та зробив висновки, що наша армія воює в дуже поганих умовах. Якщо навіть так він побачив, не думаю, що варто озвучувати це аж такими заявами в стилі Гіркіна, бо це мова про НАШУ українську армію, і це можна сказати навіть іншими словами, а кожне слово, які відомо, має сенс, вплив, енергію і несе потужний заряд.
«У військових запит на те, за що вони воюють?»
Це він повторює на інтерв’ю з Мосейчук, яке вийшло вчора, і я розумію, що це він вже не просто ляпнув, а цілеспрямовано транслює наратив про те, буцімто українські військові не знають, за що воюють. Це так само, як і попередня теза, стосується точно не нас, а армії ворога. Я не вірю, що українські військові не знають, за що вони воюють на своїй землі. Транслювати такі наративи — це дуже небезпечна антиукраїнська риторика, яка стовідсотково грає на руку російській пропаґанді.
«Я оголошую війну зеленим»
Яневський наразі активно поливає брудом владу Зеленського (хоча ще кілька місяців тому в інтерв’ю Іванову вихлявав Зеленського за те, що він не втік. А зараз він дуже агресивно і категорично оголошує війну українській владі під час війни України з Росією. При всій моїй нелюбові до Зеленського і влади, закидувати такі тези і лозунги під час такої війни — це деструктивно і неправильно. Критикувати — то одне, а «оголошувати війну» — то інше — ось це точно не на часі.
«Ми маємо зруйновану країну»
Ми маємо війну за існування країни, і ми ще не знаємо, що буде після війни, тож говорити, що ми маємо сьогодні зруйновану країну — не на часі, не конструктивно, недоречно, маніпулятивно.
«Ми маємо зруйновану економіку»
У нас війна на знищення, яка економіка, діду? Ми зараз існуємо за рахунок наших західних партнерів, і про українську економіку ми можемо почати говорити не раніше, як після закінчення війни.
«Нас рятує тільки корупція в росії, в іншому випадку ніяка американська допомога нам би не допомогла»
Знецінення української армії і українського народу, який показав на весь світ, що він чинить опір. Так, російська корупція зіграла нам на руку, так, у нас не було б такої сили без американської допомоги, але не можна це транслювати такою тезою — у найкращих канонах московських методичок.
«Я не маю справ з ЦІЄЮ державою»
Пішла взагалі українофобська риторика: «ЦЯ» держава — ріже вуха, коли це чую.
«Маленькі кроки маленьких людей – таких як ми»
«Малєнькіє люді» — це російський штамп, писала про це окремий текст, залишу в коментарях.
«Нам потрібна декларація, в якій має бути оголошено, навіщо існує Українська держава, проєкт нової Конституції…»
Це взагалі тягне на зрадницькі антиукраїнські заяви. У нас все добре з Конституцією, в якій чітко заявлено, куди ми рухаємося (ЄС, НАТО). І що значить: навіщо існує Українська держава? Бо вона існує (у межах міжнародно визнаних кордонів, зі своєю історією, мовою, культурою, політичною нацією) і має існувати, як би це не хотіли поставити під сумнів наші вороги!
А вчора пан Яневський прийшов до Наталки Мосейчук, розказати про Бандеру. Яневський давно і активно просуває меседж (відео, книжки тощо), що Бандера — не герой, що він розколює українське суспільство і взагалі називає його фашистом (абсолютно московські штампи).
Наведу декілька тез з інтерв’ю (і прокоментую також):
«Бандера і вся його славна організація, чисельність якої ми не знаєм досьогодні, це декілька людей. Нам невідомо, скільки було там учасників, але вони займалися терористичними актами».
Члени ОУН боролися проти окупаційної польської влади різними методами: політичні демонстрації, робітничі страйки тощо. Найдієвішим методом вважалася збройна революційна боротьба, і це не має нічого спільного з тероризмом. Навіть Мосейчук намагалася не погодитися з цим, та Яневський непохитно називає перманентну революційну боротьбу українських повстанців терористичними актами.
«Бандера не є українським наративом. Він ніколи не мав громадянства УРСР чи СРСР»
Звісно, бо він жив на території України під окупацією Польщі та боровся з цією окупацією з одного боку та з окупацією України більшовиками — з іншого. УРСР — така ж, по суті, окупація України, як зараз «ДНР», «ЛНР».
«Український націоналізм, в тому вигляді, в якому він існував і в якому ми говоримо сьогодні — це марґінальна політична група, яка діяла виключно на території Львівського воєводства, тобто Польщі»
Привіт Арєстовічу та іншим українонаціоналістофобам.
«Ми є самі наші найбільші вороги»
Ні, діду, наші найбільші вороги — це російські окупанти, які прямо зараз чинять геноцид нашого народу.