Росіяни просунулися біля Гранева

Російські окупанти мають просування в Харківському районі Харківської області.

Про це повідомляє моніторинговий проєкт DeepState.

Просування ворога

«Мапу оновлено. Ворог просунувся поблизу Гранева (Харківський район Харківської області)«, — йдеться в повідомленні.

Оновлена мапа

Наталя Джума

===

Покажіть цей список Зеленському, коли він вкотре звинувачуватиме США у відсутності ракет для Патріотів.

Всі ці програми та розробки загальмував чи зупинив Зеленський наприкінці 2019 року:

У період 2015–2019 років ДККБ «Луч» заклало фундамент для створення лінійки українських зенітних ракетних комплексів та адаптації вже існуючих керованих ракет під завдання протиповітряної оборони.

У цей часовий проміжок КБ «Луч» активно розвивало такі ключові проєкти у сфері ППО:

1. Проєкт ЗРК середньої дальності «Корал»

Дослідно-конструкторські роботи над проєктом «Корал» стартували у 2016 році.

Ракета розроблялася як універсальний засіб захисту, у тому числі антибалістична

В основі концепції «Коралу» лежала ідея використання напрацювань та уніфікації з елементами інших успішних ракет «Луча» (зокрема, корегованого снаряда «Вільха» та крилатої ракети «Нептун»).

2. Універсальна керована ракета РК-10 та комплекс ближньої дії

Проєкт активно розвивався у другій половині 2010-х років і був уперше публічно презентований широкому загалу на виставці «Зброя та Безпека» у жовтні 2019 року.

Універсальна ракета калібру 130 мм створювалася у двох основних варіантах — протитанковому (Р-10-К) та зенітному (Р-10-ОФ).

Особливості ППО-версії: Зенітний варіант ракети з осколково-фугасною бойовою частиною та неконтактним підривачем розроблявся як основа для модернізації або повної заміни радянських ЗРК ближньої дії типу «Стріла-10», а також для озброєння катерів Військово-морських сил.

3. Модернізація та адаптація наявних ракетних технологій

Паралельно з суто зенітними проєктами, у 2015–2019 роках КБ «Луч» створило технологічну базу, яка згодом дозволила розширити можливості протиповітряної оборони:

Технологія керованого польоту (Проєкт «Вільха»): Створення системи імпульсної корекції траєкторії для 300-мм снарядів дозволило відпрацювати алгоритми високоточного керування ракетами у повітрі.

Газодинамічне та аеродинамічне керування: Напрацювання з систем керування протитанкових ракетних комплексів (ПТРК «Стугна-П», «Бар’єр») та крилатих ракет («Нептун») стали основою для майбутнього проектування високоманеврових зенітних перехоплювачів.

Саме розробки 2015–2019 років дозволили КБ «Луч» згодом продемонструвати повноцінні концепції вітчизняних систем ППО (включаючи комплекс середньої дальності СД-300 та готові зразки ЗРК «Корал»).

Зеленський і зараз не виділяє гроші на розвиток вітчизняних систем ППО та ракетних програм.

Погребецький Сергій