Комітет Шевченківської премії склав повноваження через незгоду з порушенням процедури відбору лауреатів.
На моїй пам’яті Комітет Шевченківської премії – чи не єдина інституція в Україні, яка не лягла під Офіс президента, а залишилася незалежною.
В мене для вас погані новини, котани. Наступного року буде новий, керований, склад комітету. Помилки врахують і Шевченківську премію отримають Аліна Паш, Тіна Кароль, Маша Єфросініна, Наталя Мосійчук і Олександр Поворознюк.
Але є й хороші новини. В Україні знайшлися люди, для яких честь, совість, репутація – не пустий звук. Так, це не урядовці, не судді, не державні чиновники. Але творча інтелігенція завжди була справжньою, а не призначеною, елітою країни.
Честь мужнім і принциповим людям. Змовчати було набагато легше і комфортніше, але вони не змовчали. Приклад, гідний наслідування.
Тепер основна інтрига, підпише чи не підпише президент наказ на обраних згідно регламенту лауреатів.
Безпрецендентно: члени Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка склали свої повноваження через незгоду з тим, щоби в прискореному порядку вводити нові номінації, критерії чи будь-які інші зміни до існуючого на сьогодні Положення.
Ось до чого призводить втручання ОП в національні інститути, що роками будувалися на засадах захисту і розвитку української культури, а не на «квн», «сватах» і «какой разніце».
І це у воєнний час — коли захист національних інституцій і традицій — як ніколи важливий.
Якщо Ткаченко і після цього не піде у відставку, то це вже буде не просто дніщє, а пряма загроза національній безпеці України.
Членам Комітету — повага і подяка за принциповість і сильну позицію.
З приводу відставки Шевченківського комітету. А навіщо він тепер нам? У нас тепер має бути лише єдиний лауреат. Так що вспокойтеся.