Вчора Служба безпеки України повідомила, що героїчно викрила колишнього заступника міністра оборони В’ячеслава Шаповалова у розтраті, на хвилиночку, 1 мільярда гривень. Окремо у своєму прес-релізі про цю перемогу СБУ зазначає, що цей персонаж, разом з підлеглими, закупив неякісну форму для бійців ЗСУ. «Військові ЗСУ не можуть використовувати вказану форму, оскільки вона непридатна для експлуатації в холодну пору року», — пише спецслужба.
Щоб ви не сумнівалися, мова йде про закупівлю вже легендарних «курток Резнікова». На що звернув увагу справжній автор цього викриття, журналісти-розслідувач Юрій Ніколов.
Саме він написав про те, що Міноборони під керівництвом Олексія Юрійовича закупило літні куртки для військовослужбовців, а не зимові. Що було потім – багато хто пам’ятає.
Придворні блогери влади всіляко намагалися дискредитувати цю історію. Резніков збирав журналістів, його підлеглі приносили якісь куртки на засідання антикорупційного комітету парламенту, запрошені їх мацали, приміряли…
І лейтмотивом було те, що це розслідування – мерзенна провокація ворогів, куртки класні, Резніков з Шаповаловим молодці. А всі, хто так не вважає – допомагає російським окупантам.
Тепер з’ясувалося, що кілька місяців потому і після звільнення Резнікова з посади, СБУ таки помацала те, що закупили достойники з Міноборони. І службі воно не сподобалося. Яка прикра несподіванка.
Дуже схожа на ту, коли тепер аудитори Рахункової палати з’ясовують, що історія про «яйця Резнікова» по 17 гривень за штуку – також не ворожа провокація, а дуже правдоподібна історія.
Як тут не згадати слова головреда газети «Дзеркала тижня», поважної української журналістки Юлії Мостової, яка і публікувала ці розслідування, про прохання особисто президента не писати про корупцію. Щоб не допомагати ворогу.
А якби не писали, жодної б кримінальної справи й не було. І Шаповалову не вліпили б мільярд розтрати. І звіти Рахункової палати теж би десь тихенько полежали. Хоч якесь враження невідворотніості покарання журналістські матеріали дозволили справити.
Розслідуючи справу про «куртки Резнікова», було б дуже непогано, щоб Шаповалов не став цапом-відбувайлом, який потягне на собі усі гріхи.
Варто не забувати, хто отримав цей мільярд за літні куртки замість зимових. А отримала їх турецька фірма племінника депутата від «Слуги народу» Геннадія Касая. Та сама «Vector avia» того самого 26-річного гандболіста Олександра Касая, який після початку повномасштабного вторгнення росіян дивним чином опинився у Німеччині. І звідти, граючи за другорядний гандбольний клуб, почав страшенно успішну бізнесову діяльність у Туреччині з постачання ЗСУ.
Нагадаємо, родина Касай міцно пов’язана з відомим зрадником України, поважним ригом В’ячеславом Богуслаєвим. Який, як виявилося, мав цілу квоту у «Слузі народу», ще під час виборів 2019-го року і формування монобільшості. І це питання СБУ якось делікатно обходить. Ну, принаймні, поки що.
Треба б не забути і про постачальників яєць по 17 гривень. І про мільярдні авансові платежі за зброю на невідомі польські фірми, які розчинилися у вічності.
І, найголовніше. Головне, щоб слідство не оминуло увагою очільника всього цього клондайку – Олексія Резнікова. Який послом у Лондоні так і не став, але якось «тихо пішов у ліс».
Призначати «стрілочників» – відома і улюблена стратегія українських силовиків, коли є певні політичні застереження. Але ці історії настільки очевидні, що місцями стає надто соромно.
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="400px" width="1000px" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="739px" width="716px" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)
![](data:image/svg+xml;charset=utf-8,<svg height="31px" width="88px" xmlns="http://www.w3.org/2000/svg" version="1.1"/>)