Головна загроза мовам нацменшин в Україні – це русифікація

Директор Інституту української мови НАН Павло Гриценко вважає, що головною загрозою для мов нацменшин в Україні є російська мова. Про це він сказав в інтерв’ю «Главкому».

За словами Гриценка, зараз в Україні маємо «консервовані» гетто нацменшин, де не знають і не вчать українську. «І ми або соціалізуємо їх в українське суспільство через українську мову або виштовхуємо:  угорців в Угорщину, болгар у Болгарію, румун у Румунію, а росіянам гуляйполе робимо», — говорить мовознавець.

Ще одна проблема, на думку Гриценка, в тому, що нацменшини, відмовляючись від своєї мови, потрапляють у поле російської. «Через це ми збільшуємо кількість російськомовного населення. Наприклад, живуть в Україні болгари за походженням. Батьки їхні ще знали болгарську, діди й баби досі розмовляють, а діти вже не знають. І це погано», — зазначає мовознавець, бо «ми їм дали змогу замінити рідну мову російською».

«Вони  мають зберігати свою мову і таким чином комфортно жити в нашій українській державі. І водночас мати можливість працевлаштуватися будь-де в Україні. І вони не будуть прив’язані тільки до свого села чи мікрорайону, бо вони можуть бути вільні, знаючи українську. І завдяки закону про мову ми хотіли цю ідеологію максимально пронести», — пояснює директор Інституту української мови НАН.

Гриценко додає, що всі, хто називає себе російськомовними, хоча при цьому і півпоеми російською не можуть прочитати напам’ять, можуть спокійно жити і працювати в Україні, вивчаючи свою мову та пізнаючи її культурні глибини.

«У нас є десятки людей, які живуть японськістю, китайськістю, але з нами вони спілкуються українською. Ми живемо у вільній, демократичній країні. Ніхто нікому не забороняє розмовляти своєю мовою, але у сфері приватній», — вважає мовознавець.

Нагадаємо, 25 квітня Верховна Рада ухвалила закон про мову.  За закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 5670-д) проголосувало 278 народних депутатів. Президент Порошенко пообіцяв підписати ухвалений закон відразу після надходження його на підпис.

Водночас, того ж дня народні депутати від Опоблоку зареєстрували у Верховній Раді два проекти постанови про скасування закону про функціонування української мови як державної.

Якщо ці постанови не будуть підтримані депутатами, Парубій має право підписати закон і направити його на підпис президенту України.