Того ж дня російське зовнішньополітичне відомство висловлює Україні протест з приводу дій СБУ — того самого СБУ, яке висунуло проти Стерненка підозру у вбивстві. СБУ вирішило розмістити поруч з російськими дипломатичними представництвами патріотичні білборди. Привітати, таким чином, росіян з головним протокольним святом їхньої країни — Днем Росії.
СБУ, як відомо, очолює друг президента Володимира Зеленського Іван Баканов. Очевидно, що дії відомства у принципових питаннях не можуть не узгоджуватися з ним. А сам керівник СБУ розуміє, якою буде реакція глави держави щодо чутливих питань.
Але справа, звичайно ж, не у СБУ. І не в Баканові. Проблема — в Зеленському. Я розумів би, якби український президент намагався сподобатися проукраїнській частині свого електорату і “тролив” би Росію прямо у її дипломатичних відомств, викликаючи сказ у Путіна і Лаврова. Я розумів би, якби президент хотів би сподобатися проросійській частині свого електорату — а заодно і Кремлю — і демонстрував би переслідування проукраїнських активістів і політиків. Але робити те й інше одночасно? Навіщо?
За часів Леоніда Кучми це божевілля на державному рівні називалося “багатовекторністю”. Кучма, втім, вважав, що знає, що робить і ретельно розраховував кожен свій крок у той або інший бік. І все одно вся ця продумана “багатовекторність” завершилася “Кольчугами”, Тузлою, Єдиним економічним простором з Росією, повною дестабілізацією країни і першим Майданом.
А зараз це вже навіть не “багатовекторність”. Це — хаос. Зеленський нагадує мені хлопчика, який намагається лоскотати підпаленою палицею то одного, то іншого тигра — і щоразу регоче, коли тигр починає загрозливо гарчати і бити лапою.
Але якщо ти вирішив, що ти тепер великий приборкувач — так приборкай спочатку хоч одного! Домовся хоч з кимось! Не перетворюй себе на об’єкт загального роздратування! Не провокуй одночасно конфлікт суспільства і влади і зовнішню агресію! Ти чого?
А нічого. По приколу.