Чому нам потрібне членство в ЄС і чому це має стати національною ідеєю з побутової точки зору?
Звичайний парк у звичайному селі Чехії, який розкинувся на 2-3 га навколо колишнього помістя багатого чеха, де потім, під час радянської окупації був ткацький завод, склад, ПТУ. Все стандартно, як було за совітів.
Він простояв пусткою з початку 90-х, аж до вступу Чехії в ЄС у 2004.
У 2011 його було повністю відновлено. Що цікаво нам, 64% вартості його відновлення було оплачено Європейським Союзом, 11% — за рахунок державного фонду розвитку довкілля і 24% — приватним підприємцем, який тепер і є власником цього парку і готелю в ньому.
Ви готові стати власником бізнесу, 75% вартості якого Вам подарують?
Цікавою є й історія невеликого містечка поруч, Хумполець, розмірами як половина нашої Боярки.
Ще у 2006 році у ньому все падало на голову: розбиті дороги, школа з дірявим дахом, відсутність вуличного освітлення, елементарних магазинів, єдиною мрією мешканців якого було — виїхати!
Зараз це добротний, сучасний, розвинутий населений пункт. І, найцікавіше, з великою, екологічно чистою промисловою зоною поруч на тисячі робочих місць, де, зокрема, розміщені два заводи, які є найефективнішими постачальниками меблів для культової в Україні IKEA. До речі, ці два заводи, як і інші два в Україні, входять до відомого шведського холдингу BJS AB.
Устаткування цих чеських заводів справді вражає: все що можливо автоматизувати — роботизовано. Це, до речі, щодо питання низької продуктивності праці у нас і високої — у них. 400 його співробітників на немеханізованих ділянках отримують близько 1000 євро/місяць, з яких ще треба сплатити податки.
Всі ці заводи і обладнання в ньому в лізингу за наднизькими ставками. Запитайте підприємця в Україні чи може він взяти обладнання в лізинг і за який відсоток? Приміщення, автомобіль — так, обладнання — досі ні.
Інфраструктура містечка, як і більшої частини Чехії, відбудована за рахунок грантів ЄС.
Тому, якщо ми хочемо, щоб в Україні було як в ЄС, ми повинні стати членом Євросоюзу.
І тоді дороги будуватимуть не за рахунок кредитів, влізаючи в ще більші борги. Приміром, та ж улюблена Польща, отримала від ЄС у минулі 5 років 80 млрд євро на інфраструктуру і ще 70 млрд отримає у наступні 5 років. Фактично, нові летовища, автобани, сучасна залізниця, туристичні магніти і чисте довкілля — це подарунок від ЄС новим членам у рамках політики вирівнювання розвитку країн Євросоюзу.
Таким шляхом проходили Іспанія після Франко, Португалія, Греція, східноєвропейські держави, тепер черга Балкан.
До речі, цікаво ж, правда, що югославська криза настільки налякала ЄС, що вони руками і ногами зараз заштовхують ці держави до себе, а з Україною досі пауза, незважаючи що ми своїми тілами зупинили російський наступ і відновлення імперії?!
Але ми повинні зціпити зуби, виконати всі критерії, угоди і умови, щоби набути членства і в ЄС, і в НАТО.
Бо там добробут, безпека і повага до прав людини.
Можна обурюватися диктату Брюсселю, як це роблять поляки, угорці чи румуни, але бути безправним ніхто в прицілі російського автомату чи українського олігарха — набагато гірше і смертельно.
Хочеш, щоб було краще?
Ось шлях — в ЄС і НАТО.
Не індивідуальний, а всієї держави.
Так — верховенству права!
Так — справедливості!
Ні — корупції!
Геть придурків з влади!
І, крок за кроком, вперед!
Досить експериментів з пошуку унікального українського шляху на дні!
Все можливо змінити за покоління, але змінювати треба щодня з цих 20 років.