Суспільство серйозно дискутує на тему, наважиться чи не наважиться президент усунути Залужного.
Я не буду аналізувати сутнісний аспект (хто з них правий у суперечці, котра стала публічною), бо для адекватної людини тут питань немає. І прогнозувати, наскільки відставка талановитого і авторитетного генерала буде мати негативні наслідки для країни, теж не буду — не можу компетентно оцінити ступінь драматичності. Зупинюся лише на катастрофічності політичних наслідків для самого Зеленського.
1. Армія гарантовано не зрозуміє такого кроку Верховного, тим паче, що нікого й близького до Залужного за авторитетністю їй не запропонують (його просто немає). Що це означає для влади в нинішніх умовах, домисліть самі.
2. Західні партнери, від яких ми залежимо трохи більше, ніж повністю, також цієї відставки гарантовано не зрозуміють.
3. Суто політтехнологічно звільнення Залужного — мегадурість. Він піде, «забравши з собою» весь позитив від перемог попереднього періоду війни. А от майбутній негатив (а він неминучий — К.В.) для Зеленського посилиться в рази.
4. Залужний, наскільки можна зрозуміти від його оточення, ще не прийняв рішення про похід у політику після завершення бойових дій. Звільнення ж і неминуча образа заштовхнуть його туди автоматично.
5. Це буде поганою новиною для Зеленського як у середньостроковій, так і в найближчій перспективі (про дальню не кажу — там його на мапі немає). Навіть весняні президентські вибори він уже виграти не зможе (поки що шанси непогані — К.В.)
Ну, а тепер, якщо ви все це прочитали й погодилися, забудьте. Бо Верховний головнокомандувач у нас настільки тупий і капризний самодур (а його радники настільки бояться сказати слово поперек), що він цілком здатний всі ці раціональні мотиви проігнорувати