Скільки ще життів мають віддати українці, щоб влада перестала звинувачувати союзників і почала нарешті робити свою роботу сама?
Не красти на армії, не гальмувати реформування Укроборонпрому, а саме докладати зусиль, щоб вироблялася своя зброя.
Союзники до широкомасштабного вторгнення робили свою роботу — постачали зброю, і ми вистояли. І зараз роблять свою роботу — постійно і чітко.
Багато хто писав про вчорашню промову Зеленського на фоні Києво-Печерської Лаври. Я її слухав епізодично, сидячи і спілкуючись за Великоднім столом з сім’єю. Не концентруючись на словах, просто дивлячись тупо в екран, крізь нього.
І кількома фразами перекинулися з рідними.
— «В нього надлобна зморшка та мішки під очима — штучно зроблені, вони фізіологічно так не можуть бути».
— «Так, щоб виглядав втомленим, але не зламним».
— «Він би хотів зіскочити з цього всього, але вже не може».
Це все не мої слова, але я з ними також погоджуюсь. І мені зовсім його не шкода, немає співчуття, хоча його дуже хочуть викликати у глядача.
Немає співчуття, бо кількість смертей в результаті неправильних рішень неофітів настільки велика, що навіть харакірі не перекриє 1% всього лиха, що було заподіяно цією владою українцям.
Бєнєфіціар Коломойський і його ляльки знали на що підписуються. І якщо зараз втратять владу і вплив, то посиплеться все — бізнес Коломойського на бюджеті України і довірливих українцях, владна коаліція, централізоване управління правоохоронною та судовою системою Татаровим, Єрмаком, Смірновим. А це як не крути — кінець накшталт епохи януковича.
Тому будуть чіплятися за владу, грати, брехати, викручуватися, купувати всіх і все, бо це питання не тільки політичного виживання, але й фізичного…