Що мене бентежить: було 10 непорушних пунктів формулу миру Зеленського — раптом стало 5 пунктів плану перемоги, але які вже раптом залежать від єдиного Байдена, і готові лише на 90%.
Звісно, можна обрати Байдена президентом України, але, не факт, що він на це погодиться.
Тим більше, у нього ж, мабуть, будуть свої 5-6 менеджерів, які працюватимуть 24/7 задля вступу України в НАТО і ЄС.
А нам тоді як, віддати Єрмака, Татарова і Гетьманцева кадирівцям? Чи, може, росіянам взагалі?
Добре, хоч Деркач не став чекати такого підлого удару від друзів і сам пішов…
.
На 3 році війни Зеленський заявив, що на 90% виписав пункти Плану Перемоги. І вже днями збирається презентувати його Байдену та обом кандидатам в Президенти США.
При цьому вся пропагандистська машина Офісу Президента постійно вбиває в голови українців, що у нас проблеми тільки тому, що США не хочуть дати нам дозвіл на далекобійні ракети Jassm, Аtacms, Storm shadow/ Scalp.
Зеленський і його 5-6 менеджерів не здатні на системні рішення. Вони не хочуть брати відповідальність за нормальну мобілізацію, за розгортання власного ВПК, в тому числі укр ракет Нептун з тією ж дальністю враження, що і Atacms.
Довідка: забрані у міст ПДФО на виробництво дронів використано лише на 47%, решта списано при секвестрі бюджету.
Зе команда постійно продовжує примітивну політику простих рішень.
Дайте танки — і ми вийдемо на кордони 91 року. Дали.
Дайте F-16 — і ми переможемо. Дали.
Дайте Аtacms — і вони перестануть нищити нас КАБами. Дадуть.
Але ж це брехня, що це приведе до перемоги.
Хоча би тому, що рос авіація вже перемістилася за межі зони дії Аtacms. Тому атаки і КАБів і балістики це не зупинить.
Це звична практика перекладання своїх факапів на кого завгодно.
На Порошенка вже не спрацьовує.
Тепер винні союзники.
План простий, як теорія плоскої Землі.
1. Подаємо США новий мега список вимог по зброї і грошам.
2. Отримуємо ввічливий сумнів, що це змінить хід війни і виведе нас на кордони 1991.
3. Заявляємо, що нас кинули і у нас нема іншого варіанту, як повернутися до Форумів миру за участю РФ.
4. Отримуємо на переговорах від Путіна вимоги в стилі Стамбульської капітуляції.
5. Заявляємо, що це — предмет референдуму і для цього потрібен режим припинення вогню.
6. Підписуємо припинення вогню.
7. Стаємо в позу Президента миру і проводимо президентські вибори. Бажано — без скасування воєнного стану, щоб демократія не заважала, а на дільницях керували ТЦК.
Все це цинічне шоу на раз читається і укр політикумом і нашими союзниками.
Але платити за цей балаган пройдисвітів приходиться Героям.
Що з цим робити?
Як мінімум — казати правду.
І памʼятати, що єдиною Перемогою є членство в НАТО. Все інше — від лукавого.