➤ Буковель: гірський офшор під прикриттям самітів
Найбільший гірськолижний курорт України за час повномасштабної війни остаточно перестав бути просто рекреаційною зоною. Він перетворився на закритий внутрішній офшор — тиху карпатську гавань, де правлячий клас, судді, прокурори та відставні генерали силовиків масово легалізують і консервують свій тіньовий капітал.
Щойно безпекова ситуація в Києві загострюється або назріває чергова хвиля суспільного обурення непопулярними законами, сотні народних депутатів, міністерських чиновників, голів державних агенцій та наближених грантових діячів знаходять бездоганні приводи для відряджень на захід.
Парламентські комітети, так звані «виїзні круглі столи», численні «Карпатські безпекові саміти» та форуми відновлення перетворилися на легальну форму політичного дезертирства.
Під виглядом «обговорення євроінтеграції регіонів» чи «розробки доктрин національної стійкості» у фешенебельних конференц-залах Radisson Blu або котеджних містечках представники влади тижнями ховаються від тривог, мобілізаційного тиску та розлюченого суспільства. У кулуарах цих гірських самітів укладаються союзи, діляться бюджети й вирішуються долі майбутніх приватизацій, поки сесійна зала під куполом на Грушевського часто не може зібрати кворум для оборонних голосувань.
Карпати де-факто стали альтернативною, безпечною столицею для тих, хто закликає решту країни «стояти до кінця».
➤ Гірський офшор: як силовики, прокурори та міністерські клани консервують статки
Буковель функціонує як гігантський пральний комбінат, де за ширмою туризму відмиваються корупційні ренти з усієї країни. Матеріали журналістських розслідувань свідчать про тотальну участь у цій схемі всіх силових та судових гілок влади.
➤ Прокурорсько-суддівський дисконт
Заступник начальника Київської обласної прокуратури Ігор Грабець та його дружина, суддя Господарського суду Світлана Грабець, у розпал великої війни у 2023 році вкладають у нерухомість курорту понад $550 тисяч. Апартаменти в преміальному Mountain Residence прокурор декларує за $65 тисяч (учетверо нижче за ринок), а його тесть, експрокурор Юрій Дьомін, у комплексі Glacier Premium Apartments бере житло в 3,5 раза дешевше реальної вартості. Походження понад $200 тисяч готівки родина навіть не намагається пояснити, а Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) під час атестації судді закриває очі на це майно, яке та цинічно називає «недобудовою в якомусь селі».
Хмарочос клану МВС
ТОВ «Глейшер Хілл», що зводить у серці курорту найбільший готель України на 10 поверхів та 810 апартаментів зі спа-комплексом і бутіками, на третину належить Оксані Чеботар. Вона — донька Сергія Чеботаря, колишнього заступника Арсена Авакова і ключового фігуранта корупційної «справи рюкзаків». Не маючи офіційних доходів, сім’я відставного генерала МВС вливає десятки мільйонів доларів у бетон.
➤ Спільний знаменник для підозрюваних
Дружина ексдержсекретаря МВС Олексія Тахтая (підозрюваного у розкраданні майна МВС зі збитками на 16 млн грн, що вийшов під заставу 33 млн грн) скуповує 300 м² апартаментів у Rest & Ski Spa Resort.
Дружина одіозного ексзаступника Генпрокурора Сергія Кізя (який рятував від справ Портнова і Калєтніка) купує три апартаменти в Westhills.
Обидва проєкти, як і готель Чеботаря, зводить один і той самий девелопер — Василь Кавлак, давній системний партнер компанії «Буковель».
Полковник поліції Михайло Банк фактично привласнив 29 ділянок лісового фонду через підставних осіб і за $5 мільйонів звів власний триповерховий Mirror Hotel на 30 номерів із цілорічним басейном на даху та персональним геліпадом. ДБР веде провадження роками без жодної підозри, а готель на захопленій у держави землі успішно приймає віп-гостей.
«Фенікс» для обраних
Котеджне містечко Phoenix Relax Park Олександра Редьки на 17 гектарах розрослося до понад 129 котеджів із власним штучним озером і ресторанами, генеруючи сотні мільйонів виторгу. У курортних кулуарах ці шале недарма охрестили «дачами перших осіб» — розмах та безпекова недоторканність об’єкта красномовно вказують на лояльність верхівки.
Поки 18–20 вересня 2026 року в закритому Буковелі лідери Саміту «Карпатської вісімки» (C8) підписували пакети угод на понад €1 мільярд (де половину коштів задекларовано на енергетичні проєкти), за кілька десятків кілометрів розгортається масштабна екологічна катастрофа. Під прапором «розвитку відновлюваної енергетики» високогірні альпійські луки та реліктові ліси перетворюють на промислові будівельні майданчики:
На високогірній закарпатській полонині форсовано зводять 30 промислових вітротурбін потужністю 156 МВт (проєкт ТОВ «Вітряні парки України» екснардепа Максима Єфімова, перереєстрований із Краматорська).
Щоб завезти негабаритні лопаті та важку техніку на гірський хребет, ДП «Ліси України» та енергетики прорубали через незаймані праліси важкі автодороги та 18-кілометрову просіку під високовольтну лінію 110 кВ. Екоактивісти та науковці зафіксували знищення понад 40 гектарів реліктового лісу лише в межах одного проєкту.
Високогірні полонини, торфовища та праліси століттями виконували функцію природної гідрологічної губки — акумулювали опади, живили витоки річок і запобігали руйнівним паводкам. Зняття ґрунтового шару, заливання десятків тисяч тонн бетону у фундаменти («подушки») та перетворення полонин на щебеневі терикони призвели до катастрофічного обміління карпатських річок у серпні–вересні 2026 року й створили загрозу дефіциту питної води для цілого регіону.
У липні 2026 року Європейський парламент ухвалив резолюцію із жорсткою критикою будівництва ВЕС у заповідних високогірних зонах Карпат.
Проте всередині країни монобільшість (за активного лобіювання голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк та залишків ОПЗЖ) неодноразово намагалася проштовхнути законодавчі правки, які дозволяють будувати вітряки в Карпатах без процедури Оцінки впливу на довкілля (ОВД) і скасовують судові заборони під час воєнного стану. Слідом за Руною під ніж забудовників готують полонини Боржава, Красна, Апецька, гору Гостра та Вододільний хребет.
Карпатський офшор, збудований на вкраденій лісовій землі та залитий бюджетними мільярдами замість оборонних укріплень, вимагає не просто публічного засудження. Він вимагає жорсткої ревізії: повернення лісів громаді, конфіскації незаконно нажитих активів та суду над тими, хто перетворив трагедію нації на приватний золотий рудник.
Якщо держава не здатна покарати своїх тилових мародерів, вона ризикує втратити довіру тих, хто тримає для неї лінію фронту.