В Bloomberg з’явилась стаття, де автори коротко аналізують якість антикорупційних реформ часів каденції Порошенка і Зеленського. І чомусь аналіз відрізняється від аналізу ситуації, яку подають нам наші ЗМІ та борцуни з корупцією. Відзначається успіх реформ до 2019 року:
1. «Банківська чистка Гонтаревої мала сейсмічний вплив, більш ніж удвічі зменшивши частку фінансових активів в економіці, оскільки банки з незадекларованими проблемними кредитами були або рекапіталізовані, закриті, або, у випадку ПриватБанку Коломойського, націоналізовані.»
2. «Для боротьби з корупцією були створені нові суди та спеціальні прокуратури.»
А далі все, що відбувалось при Зеленському, можна назвати імітацією. Пряма мова «У 2019 році Зеленський увійшов у президентство, набравши 73% голосів, пообіцявши боротися з олігархами та хабарництвом, уклавши мир з Росією. Незважаючи на те, що він продовжив реформи, результати були неоднозначними до того часу, коли президент Володимир Путін наказав своїм військам ввести Україну в лютому минулого року. Досі не вистачає очищення судової та податкової системи, а також оцифрування державних процедур, які б забезпечили прозорість.» Варто пригадати, що за Зеленського відмінено електронні держзакупівлі, електронне декларування і закрито реєстри.
Ще гірша картина вимальовується після 24 лютого:
1. «Україна стає все більш централізованою та мілітаризованою державою. … Деякі критики навіть почали хвилюватися, що Зеленський веде Україну на шлях, який може перешкодити поверненню до ліберальнішого післявоєнного порядку.»
2. «Антиолігархічний закон, прийнятий у 2021 році, виявився суперечливим: критики та деякі міжнародні партнери України стурбовані тим, що він може обмежити свободу ЗМІ та бути відкритим для політичних зловживань, водночас не реформуючи інституції.»
Експерти бачать такий шлях нашого розвитку:
1. «Утримання України на шляху реформ буде мати вирішальне значення.»
2. «Потоки грошей, що йдуть на реконструкцію, повинні добре контролюватися (донорами), хоча певною мірою це видавання бажаного за дійсне», — сказав Френсіс Малідж, керуючий директор фінансових установ Європейського банку реконструкції та розвитку.
3. «Донори не бояться старих олігархів», — сказала Валерія Гонтарева, яка, будучи головою НБУ в 2014-2017 роках, закрила понад 80 комерційних банків, які назавжди кредитували компанії своїх власників. «Вони бояться нових», які можуть живитися планом Маршалла для України. «Ми повинні любити Україну, але це має бути жорстка любов, умовна любов», – сказала Гонтарева. Вона стверджувала, що допомога повинна бути прив’язана до прогресу в показниках реформ. «Це також потрібно під час війни».
Найцікавіше, коли після війни виявиться, що не лише Баканов і Онуфрій працювали на Кремль, а завербованими Москвою були десятки народних депутатів, включно з головами парламентських комітетів, міністри і дехто з керівництва на Банковій.
І тоді стане зрозуміло, чому і хто саме зривав підготовку до війни, видавав плани контрнаступальних операцій, виказував ворогу, куди треба наносити удари і визначав фальшиві цілі для спалення наших резервів, займався імітацією реформ і добивав економіку, крав і брехав, поки українці гинули.
Хоча, якщо війна затягнеться, великі викриття можуть трапитися і під час війни.