Дуже дивно спостерігати, як Банкова починає розпоряджатися українським громадянством як своєю приватною власністю!
.
Хочемо — дамо якомусь росіянину. Чому? На яких підставах? На підставах «на хер всі пішли», війна та не на часі!
Хочемо — поченемо відбирати його в українських громадян. Бо ці громадяни Офісу чимось не подобаються. Не дивлячись на пряму заборону Конституції.
І всі ці чутки щодо позбавлення громадянства Коломойського, Рабіновича та Корбана, це — не про війну, а про політику та політичні утиски, які прикриваються війною. Суцільна підміна понять!
Чому? Тому що серед цих прізвищ є прізвище Корбана.
Якщо б ситуація стосувалася одного Коломойського, цей по суті «безпрєдєл» можна було б ще якось в теорії втиснути в рамки крайньої необхідності. Бо США поставили умови, а від них залежить наше виживання, бо на тлі війни Коломойський також не спить і може дожати питання «Привату». І так інше. Вбивати людей — злочин. Але в ситуації крайньої необхідності вбивство дозволяється. Війна — ситуація крайньої необхідності.
Далі — Рабінович. Зараз всі скажуть — так він колаборант. Це повинен хтось довести на практиці! Почніть кримінальне провадження, доведіть антидержавну діяльність. Не заяви, а саме діяльність! А далі подивимось. З точки зору правової держави, яка поступово перестає бути такою «за ініціативою» Офісу, заяви не рахуються за співпрацю з ворогом. А аргумент «так він був в ОПЗЖ» — не проходить, так як зараз в парламенті після ребрендінгу та часткового напіврозпаду екс-фракція ОПЗЖ голосує синхронно зі «Слугою», аж гай гуде. Тобто, вони де-факто вмонтовані у владу!
І ось нарешті Корбан. Судячи зі всього справжня ціль цього кавалерійського наскоку. Людина, об яку розбивається аргумент про те, що рішення ухвалюється з мотивів націоналної безпеки. Чому? Тому що Корбан є людиною, яка очолює штаб оборони Дніпра. Геннадій — не герой мого романа. Але! Від багатьох своїх друзів я чув і чую, яку титанічну роботу він зробив і робить для того, щоби Дніпро залишився українським містом. Він, на відміну від інших фігурантів цього списку, якраз посилює нашу стійкість та захищає Україну. Його усунення Україну послабить.
А питання оборони та нашої стійкості наразі є головним аргументом для ухвалення рішень. Хто допомагає країні відбиватися — той нам друг. Хто заважає — ворог. Дуже проста ситуація.
Корбан допомагає країні відбитися, і допомагає ЗСУ вбивати орків! В чому проблема?
Тобто, включаємо логіку. І робимо висновок, що вся ця затія — це якийсь ганебний політес, який прикривається війною як фіговим листом. Кажуть, що Корбан надто активно спілкувався зі Спартц. Не знаю так це чи ні. Але сам вважаю, що так просто це подають президенту. Щоби його емоційно накрутити.
Насправді, хтось з Банкової вертикалі може ревнувати до популярності Корбана у регіоні. Бо здобути популярність крадучи гуманітарку, як правило, важче, ніж копаючи укріпрайони. Можливо якийсь старий «друг» його банально «замовив».
А можливо ситуація ще більш цікава і може заставити нас пригадати твердження про розгалужені агентурні мережі Росії у владі, про які ми так активно говорили до війни.
Як би там не було — сподіваюся, що у «світлої сторони» влади вистачить клепки зупинити це рішення і не підставляти під удар президента!