Радіоелектронне придушення

 Міністерство оборони України вживає заходів, аби підвищити оснащеність Збройних сил сучасними системами та комплексами радіоелектронної боротьби, аби мати можливість більш ефективно протистояти російській агресії.

Для цього закуповуються зразки комплексів РЕБ як вітчизняного, так і закордонного виробництва. Про деталі переозброєння у цьому важливому сегменті бойового забезпечення розповів начальник Головного управління оперативного забезпечення Збройних сил України генерал-майор Микола Кравчук.

Частини, які підпорядковуються Головному управлінню оперативного забезпечення ЗСУ, відповідають за інженерне облаштування військ; топогеодезичне та навігаційне забезпечення; здійснення радіохімічного та біологічного захисту військ та за проведення заходів радіоелектронної боротьби.

Підрозділи РЕБ здійснюють контроль радіоелектронної обстановки у визначених районах; пошук та виявлення радіоліній управління противника; збір та узагальнення інформації щодо польотів безпілотних літальних апаратів та доведення її до пунктів управління; проведення заходів зриву радіозв’язку та управління противника.

За словами генерала Миколи Кравчука, на початку бойових дій з Росією у 2014 р. техніка РЕБ, яка була на оснащені військових частин радіоелектронної боротьбі української армії, не дозволяла виконувати покладені на неї функціональні завдання. З огляду на її застарілість та майже тотальну несправність. Нові зразки РЕБ розроблялися на українських оборонних підприємствах, проте на початок бойових дій вони знаходились на підприємствах. Як приклад, готові зразки комплексу «Мандат», який розроблявся донецьким підприємством «Топаз», були захоплені противником безпосередньо на заводі.

З наявних сил та засобів у початковий період війни було сформовано дві роти РЕБ зі справною технікою, в додаток до двох вже існуючих батальйонів РЕБ. Також почався пошук шляхів закупівлі нових зразків за кордоном та модернізації існуючих штатних зразків.

Закупити виявилося складно, бо на експорт техніки РЕБ діють експортні обмеження, за словами генерала, «майже як до наступальної зброї». Надати ліцензії на експорт у короткий проміжок часу у 2014 р. зголосилась хіба Франція та Німеччина, хоча йшлося лише про зразки РЕБ незначної потужності тактичної дії – до 20-30 км. Проте питання навіть щодо цієї техніки, за словами генерала, «вирішувалося на найвищому політичному рівні».

Загалом за період з 2014 р. для ЗСУ закуплено 39 закордонних зразків РЕБ для вирішення завдань у тактичній ланці.

У 2014 р. у німецької компанії Rohde&Schwarz було закуплено пристрої PR100 для розвідки та контролю ефіру у діапазоні від 9 кГц до 7,5 ГГц. (Власне, як виглядає з сайту компанії Rohde&Schwarz — це не військові пристрої, вони представлені у цивільному розділі, проте їх, за словами генерала, пропонували постачати аж через Сінгапур).

У 2015 р. у французької фірми Thales Group було закуплено чотири комплекти TRC 6200.
У 2016 р. також у французької фірми Thales Group закупили декілька комплектів TRC274 Jammer для постанови перешкод вибуховим пристроям, що керуються по радіоканалу. Дальність дії – до 500 м.

Фактично ці закордонні закупки не є такими, що справді спроможні суттєво посилити потенціал РЕБ у всьому необхідному спектрі завдань. Помітний ухил у бік французів, напевно, можна пояснити не лише тим, що, як каже генерал, «все вирішувалося на найвищому політичному рівні», але й певними симпатіями керівництва фірми «Укрінмаш» у версії від 2014 р. до французьских закордонних партнерів. Адже саме «Укрінмаш» був посередником чи не у всіх контрактах з Thales Group. (включно з закупівлею безпілотника Spy Аrrow – маленького, дуже дорогого, але, за словами наших військових, у використанні мало до чого придатного).

Що ж до нинішніх власних можливостей розробки та модернізації систем РЕБ, то один з київських заводів взявся за модернізацію станцій перешкод Р-330Ж. У свою чергу, поновити виробництво комплексів РЕБ «Мандат» заплановано на запоріжському підприємстві «Іскра».

Також визначається комплект засобів РЕБ, що міг би ефективно впливати на безпілотні літальні апарати ворога. А саме, як пояснив генерал, «не дозволяти ворожим розрахункам керувати безпілотними системами над позиціями наших військ, виводити з ладу навігацію та системи управління». У цьому сегменті свою продукцію представлять та просувають три українські приватні фірми. Їхні зразки мають назви «Анклав», «Нота» та «Хмара». Випробування цих виробів вже проведені, деякі з них доопрацьовуються. Один виріб «Анклав» закуплений, він використовується в зоні АТО, ще чотири виготовляються, та будуть закуплені.

Загалом до 2017 р. заплановано формування типового комплекту РЕБ для військових частин оперативного забезпечення ЗСУ. Дві роти РЕБ, що були створені, заплановано розгорнути до батальйонів — аби мати у кожному оперативному командуванні повноцінний батальйон РЄБ. «Якщо буде техніка, то зробимо це швидше», — пояснив Микола Кравчук.

Оружие Украины

facebook.com/zbroya.ua