За 9 місяців 2015 року ДП «Житомирський бронетанковий завод» відправив до Збройних Сил України близько 180 одиниць колісної та гусеничної техніки
http://na.mil.gov.ua/
З початком бойових дій на Донбасі та необхідністю в найкоротші терміни зміцнити технічну складову війська підприємства вітчизняного ОПК отримали рекордні державні замовлення. У всі попередні роки підприємства «оборонки» трималися «на плаву» фактично за рахунок іноземних військових замовлень. Зважаючи на те, що на міжнародних ринках досить жорстка конкуренція і вільних ніш обмаль, на багатьох вітчизняних підприємствах ОПК обсяги виробництва, у порівнянні з 80-ми та початком 90-х років минулого століття, були незначними. При цьому замовлення вітчизняного оборонного відомства не перевищували 3–10 відсотків обсягів виробництва. Тому виробникам ОВТ довелось законсервувати частину виробництва, а працівників скорочувати. Попередні роки для багатьох підприємств «оборонки» фактично були часом боротьби за виживання, збереження унікальних за своєю спеціалізацією виробництв. Тому їхня модернізація (вкрай необхідна для конкурентоспроможності продукції підприємства) тривалий час була лише у планах. Отже, не всі підприємства вітчизняного ОПК були готові в найкоротші терміни виконати рекордні державні замовлення.
Поточного року військове відомство уклало 98 контрактів з підприємствами ОПК на суму понад 4,8 мільярда гривень на переозброєння армії. Військо вже отримало 400 тисяч ракет та боєприпасів, 1640 зразків техніки та озброєння.
Кореспондент відвідав одне з найпотужніших та унікальних за своєю спеціалізацією й історією підприємств вітчизняної «оборонки» — ДП «Житомирський бронетанковий завод» та побачив, як кується броньована міць нашого війська, які варіанти модернізації техніки пропонують житомиряни.
Основна спеціалізація цього підприємства — капітальний ремонт та модернізація бронетанкового озброєння і техніки, а також вузлів та агрегатів до неї. Тут налагоджено замкнутий цикл ремонту 18 типів машин, серед яких БМП, БТР, БРДМ, БМД та БТРД різних модифікацій. Підприємство є по суті унікальним за своєю спеціалізацією та можливостями. На теренах СНД є лише два такі заводи — в Україні та Республіці Білорусь. Нещодавно житомирські ремонтники розширили номенклатуру виробництва, опанувавши складання бойового модуля «Парус» для БТР-4. Задовго до цього — бойовий модуль «Шквал».
Торік цей завод підсилив військо майже 90 одиницями техніки. За 9 місяців 2015 року ДП «Житомирський бронетанковий завод» відправив до Збройних Сил України близько 180 одиниць колісної та гусеничної техніки.
http://na.mil.gov.ua/
Директор заводу Олексій Бабіч розповів, що завдяки великому оборонному замовленню вдалося провести деяку модернізацію виробництва, закупити нове устаткування, що збільшило потенціал підприємства. На заводі нині є інженерний центр, який займається розробкою нового озброєння та військової техніки. За нетривалий час фахівці заводу створили низку броньованих модулів швидкого монтування «Овод» та модернізували БМП-1. Ця версія бойової машини піхоти багато в чому за своїми тактико-технічними характеристиками перевищує БМП-2 (про ці зразки ОВТ читайте в наступних номерах газети). Не випадково модернізована БМП-1 викликала чималий інтерес на нещодавній міжнародній збройовій виставці Defens and security 2015, яка проводилася в Таїланді.
Особливу увагу на підприємстві приділили реформі системи закупівель комплектуючих запчастин до техніки. Для цього було створено електронний майданчик закупівель, який зводить нанівець можливість корупційної складової.
— Менше ніж за рік нам вдалося зекономити понад 90 мільйонів гривень, — розповів Олексій Бабіч.
За його словами, з початком проведення антитерористичної операції на Донбасі Житомирському бронетанковому заводу критично бракувало запчастин та агрегатів, адже їхні запаси не були великими. Від постачання комплектуючих з Росії відмовилися. На вітчизняному ринку знайшлися компанії, які налагодили виробництво багатьох необхідних для ремонту та модернізації техніки деталей. А ті, виробництво яких ще не освоєне, доводиться купувати за кордоном у дружніх країн. У результаті модернізації системи закупівель, орієнтування на вітчизняних постачальників комплектуючих сьогодні підприємство економить на кожній відремонтованій чи модернізованій бойовій машині, яка постачається українському війську, близько 25% у порівнянні з вартістю ремонту техніки в попередні роки.
— Закуповуючи комплектуючі у вітчизняних виробників, підприємство за дев’ять місяців заплатило державі 44 мільйони гривень, — додав Олексій Бабіч.
http://na.mil.gov.ua/
Різке збільшення обсягів виробництва, невеликі часові терміни поставки техніки замовнику інколи позначаються на якості продукції. Деякі ЗМІ вже нарікали на якість окремих зразків техніки, яку ремонтували на цьому підприємстві. Знаючи про це, я поцікавився в директора заводу, яка система перевірки якості відремонтованої техніки діє тут.
Він повідомив, що за аналізом поломок техніки, яка експлуатувалася військовими, лише три відсотки їх зі ста були з вини заводу. Зважаючи на ситуацію у країні, у будь-якому з випадків поломок техніки, заводчани разом із військовими спеціалістами ремонтують бойові машини, які вийшли з конвеєра Житомирського бронетанкового заводу. До того ж не лише на заводі, а й у безпосередній близькості до лінії розмежування за допомогою виїзних бригад.
Нині на заводі діє управління якості. Його начальник Сергій Гаврилюк розповів, що перед закупівлею комплектуючих кожна деталь тестується відповідним обладнанням.
У цехах заводу є стенди, за допомогою яких точно визначається їхня придатність і відповідність технічним вимогам. Окрім того, виготовивши, наприклад, двигун, його обкатують, виявлені несправності оперативно усувають. А після того, як техніка вже складена на 100%, вона проходить заводські випробування. На кожну одиницю ОВТ підприємство надає гарантійний термін експлуатації.
У контексті питання щодо якості ремонту техніки необхідно говорити й про кваліфікацію та досвід працівників. За словами директора заводу, на початку проведення АТО, з огляду на обсяги державного замовлення, терміни його виконання, на підприємстві бракувало кваліфікованих фахівців. Довелося оголосити набір нових. Нині на цьому заводі їх майже 800. Проте професійний рівень більшості новачків був доволі низький. Зростання обсягів виробництва підприємства дало змогу підвищити заводчанам заробітну плату. А це створило конкуренцію на ринку праці й набору на підприємство більш кваліфікованих та досвідчених працівників. До речі, нині середня зарплата на заводі сягнула 5300 гривень. Для передмістя Житомира це непоганий заробіток.
Микола ФЕДОРКІВ