Категории: ВидеоПолитика

35 років тому сталася Чорнобильська катастрофа

35 років тому сталася Чорнобильська катастрофа, яка змінила назавжди життя мільйонів людей та історію нашої країни. Ця трагедія не лише вразила Україну та сусідні з нами держави, – вона вплинула на весь світ.

Після вибуху на четвертому реакторі Чорнобильської атомної електростанції радянська влада намагалася замовчати цю трагедію, а коли цього не вдалося зробити через всесвітній розголос, свідомо применшувала її наслідки, зокрема, величезне радіоактивне забруднення.
В той час, як з відкритої рани реактору в атмосферу продовжували виділятися радіоактивні речовини, в Україні не були скасовані першотравневі святкові демонстрації. 1 травня 1986 року рівень радіації в столиці України перевищував норму більше ніж у 1100 разів, а по Києву крокували колони усміхнених демонстрантів – дорослих і дітей, які на своїх транспарантах дякували компартії за щасливе життя.
Бажання керівників того часу пропіарити до чергової святкової дати “здобуті масштабні результати” призвели до трагедії світового масштабу. Некомпетентність, зверхнє ставлення до людей, показуха, окозамилювання та намагання видати бажане за дійсне – це надзвичайно небезпечна вибухова суміш, яка може призвести в будь-який момент до катастрофи.
Сьогодні, вшановуючи пам’ять тих, хто загинув, рятуючи країну і світ, хто ліквідовуючи наслідки цієї катастрофи втратив життя та здоров’я, важливо пам’ятати про можливу ціну популізму та непрофесіоналізму. На жаль, висновки ми робимо не завжди. Пам’ятаймо!
.
Согодні 35 років з дня трагедії яка принесла біль, страждання та горе в тисячі сімей. 26 квтіня 1986 року — відбулась трагедія на Чорнобильській АЕС і цей день назавжди залишиться трагедією в історії України. Тоді ми побачили події, які показали приклад людської честі, сміливості, доброти. День, коли радянська влада продемонструвала своє справжнє обличчя та зневагу до свого народу. Трагедія, яка показала героїчність одних та мерзотність других.
Ми, кияни, пам’ятаємо, як це було. Ми гарно пам’ятаємо, як в ніч з Києва йшли колони автобусів з ліквідаторами, хоча їх ще тоді так не називали. Пам’ятаємо присмак заліза у роті. Як з’являлись перші чутки. Пам’ятаємо, як в Києві людей примусово повели на першотравневі свята, попри радіацію. Пам’ятаємо і те, як неможливо було виїхати з Києва після того, як влада визнала, що на ЧАЕС відбулась аварія. Пам’ятаємо, як можновладці вивозили з міста своїх дітей та близьких. Ми нічого не забули.
Але ми пам’ятаємо і те, як киян приймала вся країна – Планерськ і Коблево, Одеса і Феодосія, Харків і Мелітополь, Львів і Трускавець. Ми пам’ятаємо, як люди тоді допомагали один одному. Вони приймали родичів і близьких, знайомих і незнайомих людей. Ділились одежею і їжею. Мене тоді вивезли до Полтави. І я завжди з подякою буду пам’ятати цей момент.
Ми пам’ятаємо героїв ліквідаторів аварії, які поклали життя та здоров’я за для порятунку інших. Сини України завжди були готові до самопожертви. На жаль держава не завжди пам’ятає про свої зобов’язання. Ми дякуємо вам і пам’ятаємо ваш подвиг. Вічна пошана всім вам!
.
P.S. Президент запишет видосик
Еще пару слов о Чернобыльской трагедии. У каждого из нас свой Чернобыль и свои воспоминания о нем. 35 лет назад, 26 апреля 1986 года произошла авария на Чернобыльской АЭС. Я хорошо помню тот день. Мне было почти 12 лет. Мы играли допоздна с друзьями во дворе в футбол. А придя домой я услышал, как родители обговаривали слухи о взрыве на ЧАЭС. Самое интересное, что телевизор и радио тогда молчали и ни о чем подобном и не заикались, но люди живо обговаривали аварию. Молчали СМИ и о том, что все высшее партийное руководство вывезло свои семьи из Киева. В Москву, Ригу, Ленинград. Но «сарафанное радио» работало. И уже к вечеру 26 апреля люди обговаривали это событие не как слух, а как свершившийся факт.
Лишь через двое суток западные агентства оповестили мир об опасном уровне радиоактивности, зафиксированном в Швеции. Поскольку у себя шведы причину не нашли, начали искать ее в других странах по принципу «против вчерашнего ветра». Глаза слезились уже у поляков, прибалтов, белорусов. Дальше стрелки показывали на Чернобыльскую АЭС, где должно было произойти что-то очень серьезное. Наконец из СССР поступило скупое, на строки, подтверждение: да, это здесь был взрыв, пожар, погибло два человека, ведутся аварийные работы. С 1986 по 1992 годов только по официальным данным в ликвидации последствий аварии принимали участие 600 тысяч человек, еще более 1 млн. людей было задействовано в работах в 30-километровой зон
Через сутки, в понедельник, 28 апреля, нам объявили, что экзамены отменяются, а нас скоро вывезут в лагеря отдыха. Но мои родители, как и многие другие родители моих одноклассников написали заявления и вывезли меня самостоятельно. Сначала в Полтаву, а затем на 3 месяца к дальним родственникам в Москву. Родственники приняли нас, как и других своих родных из Киева и выделили комнату. И мы жили тогда впятером в одной комнате на Бабушкинской. Я им искренне благодарен. Три месяца в Москве были богаты на события. Меня впервые назвали хохл@м. Для меня это было в новинку. Во дворе более взрослые парни спросили меня правда ли, что в Киеве всем мужчинам, каждый день, полагается стакан красного вина. Тогда бытовала легенда, что вино выводит радионуклиды из организма. Я отшутился, что не стакан, а бутылка, чем заставил их задуматься о возможной разумности на время переехать в Киев. Но в общем все сочувствовали и никакого негатива не было.
А в это время на ЧАЭС шел процесс тушения пожара и ликвидации последствий. Люди отдавали свои жизни и свое здоровье для того, чтобы минимизировать не только ущерб для окружающей среды, но и для спасения своих и чужих жизней. Сегодня об этих людях позабыли. И вспоминают лишь раз в году. Исключительно на годовщину трагедии. Но ведь фактически все те, кто принимал тогда участие в ликвидации последствий катастрофы на ЧАЭС фактически совершили подвиг, чтобы многие из нас могли жить. А значит мы не имеем право забывать о них. А государство, рано или поздно, обязано восстановить справедливость. Вопрос не только в финансовой плоскости. Просто если так, как сейчас относятся к настоящим ликвидаторам ЧАЭС которые спасали тогда не только Киев, то возможно схожее отношение, со временем, и к тем, кто сейчас защищает Украину на Донбассе ценой своих жизней. Те, кто не помнят прошлого — не имеют будущего. И к сожалению, наша власть многие годы показывает, что проблемы чернобыльцев важны единицам и самим чернобыльцам.
На Троещине немало «чернобыльцев» и жертв аварии и я часто общался не только с сотрудниками и ликвидаторами аварии на ЧАЭС, но и с бывшими срочниками военной службы, которых тогда бросили на помощь ликвидаторам. Сейчас о всех них редко вспоминают, они лишены финансовой поддержки государства и остались один на один со своими болезнями. Все они говорят схожие вещи: «Мы не о деньгах говорим, мы хотим чтобы помнили и уважали наши дела, а не относились бы к нам, как назойливым мухам.» Их подвиг нельзя забыть. Сегодня о них вспомнят, президент запишет видосик, нардепы и Кабмин, которые все это время о них не вспомнали, скажут о них красивые слова и принесут цветы к памятникам ликвидации аварии на ЧАЭС. Но на этом вся забота об этих героях прошлого закончится, хотя они активно поддержали избрание Зеленского на выборах. Обидно, что власть опять скажет красивые слова, но о красивых делах для чернобыльцев даже не задумается. А ведь когда мы говорим «Слава Украине!», то ответ «Героям Слава!» это, как раз о них. О героях, которых мы будем помнить и чтить! О героях, которые положили свое здоровье и жизни, чтоб мы могли жить. Поклон им и благодарность. И надо помнить о них не только один раз в году. Герои ликвидации аварии на ЧАЭС заслужили это своими героически делами. И мы им должны. А долги надо отдавать…

Последние новости

Валерій Чалий: «Найгірше ще попереду, ми в смузі воєн»

Ідея так званого перемир'я – це прояв слабкості ЄС та США, завдяки якій Путін повірив у свою можливість погрожувати далі,…

1 час назад

Поточні втрати рф внаслідок санкцій, станом на 23.04.2025

Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 23.04.2025 1. росія розпродає свій газ Китаю зі знижкою майже 40%…

5 часов назад

Світлана Москвич: Ненавиджу цю війну

Світлана Москвич: Ненавиджу цю війну. Ненавиджу цей тиловий цирк. Ненавиджу це все є*буче «патріотичне шоу» на крові пацанів. Пацани гинуть.…

6 часов назад

Найпростішою поступкою для Зеленського має бути Крим, — радник Трампа Сакс

Радник президента США Дональда Трампа з питань штучного інтелекту та криптовалют Девід Сакс вважає, якщо президент України Володимир Зеленський не…

6 часов назад

Новости из США. 22 апреля 2025

Новости из США. Вторник, 22 апреля 2025. • Рубио не едет в Лондон и что стоит за американскими предложениями •…

6 часов назад