Як озброїти Україну «до зубів» та підняти армію з колін

Політологи та військові експерти вважають, що політики використовують армію лише як гасло. "Якби партії влади це уявляли [як реформувати ЗСУ, — ред.], то напевне вже починали б робити.

Україна здатна створити армію, яка злякає супротивника

Поки що ми цього не бачимо. Якщо вони так дуже засекретили таке реформування, то хочеться сподіватися, що з часом ми всі будемо приємно здивовані", — висловився політолог Віталій Бала.

Водночас нардеп і генерал-майор запасу Віктор Чумак, який балотується у Раду від партії БПП, запевняє, що війна, яка зараз триває в Україні, змусила армію і модернізуватися, і посилюватися. "Тепер ми абсолютно чітко знаємо, що повинно бути в армії.

Армія повинна бути високомобільною, високотехнологічною. Для того, щоб воювати у таких війнах, які носять локально-гібридний характер, повинна бути не величезна, потужна сила, а мобільні підрозділи, які пересуваються на броньованих засобах, типу БТРів, посилених танками.

Але головне, що поруч із ними повинні існувати високотехнологічні прибори і засоби для розвідки і передачі даних. Тобто безпілотних повинен стати не екзотичним явищем, а нормальним засобом розвідки мотострілецького або механізованого взводу для того, щоб мати "очі", щоб бачити, що відбувається на полі бою", — сказав Чумак.

Щодо професійної контрактної служби він також висловився ствердно, зазначивши, що туди мають потрапляти лише після служби в армії. Також Чумак наголосив, що необхідно збільшити військовий бюджет з минулорічних 0,8% ВВП до 5%, відновити загальний військовий призов і "очистити армію від агентури Кремля". "І вже на базі цього, з великою народною армією, почати відбудовувати професійну армію", — зауважив політик.

Політик впевнений, що в Україні має бути професійна армія, але водночас з "величезним добре навченим мобілізаційним резервом". "Напевно треба відродити питання щодо початкової військової підготовки в школах, напевно треба відродити питання зборів мобілізаційного резерву не менше двох разів на рік", — вважає Чумак.

Свободівець Юрій Сиротюк, автор концепції обороноздатності України, про яку йдеться у програмі партії, розповів, що під час її розробки орієнтувався на досвід побудови системи оборони в Швейцарії, Ізраїлі, Естонії та Латвії. Суть концепції полягає у формуванні загальнонаціонального спротиву, коли у кожного чоловіка є зброя, тобто треба "користуватися тою енергією, яка є в народу, щоб кожний громадянин міг захищати свою Батьківщину".

Ізраїльські військові

"У чому полягає ця концепція. Усі діти проходять військово-патріотичне виховання у школі, плюс володіння зброєю. Усі чоловіки старші 18-ти років мають служити в армії, як це в Естонії, Ізраїлі, плюс жінки — за бажанням. Людина має відслужити в армії півроку, а потім, протягом наступних 10 років, вона має як діючий державний резервіст брати участь у щорічних тритижневих військових вишколах.

Після того, як хлопець відслужив в армії, він повертається додому і стає бійцем загону територіальної оборони. У 30 років він іде в запас, але може стати членом народного резерву (бере участь у заходах цивільної оборони, подоланні катастроф, захисті Батьківщини). Ми пропонуємо назвати його козацтво", — розповів Сиротюк.

Щодо професійної контрактної служби він також висловився ствердно, зазначивши, що туди мають потрапляти лише після служби в армії. Також Чумак наголосив, що необхідно збільшити військовий бюджет з минулорічних 0,8% ВВП до 5%, відновити загальний військовий призов і "очистити армію від агентури Кремля". "І вже на базі цього, з великою народною армією, почати відбудовувати професійну армію", — зауважив політик.

У свою чергу командир батальйону Андрій Білецький, який має дуже лаконічну передвиборну програму визначив три важливі для армії моменти.

"По-перше, це сам підхід до комплектування армії. Я вірю у добровольчий принцип, я вірю, що повинна існувати невеличка армія з добровольців, професіоналів, яка буде створювати кістяк оборони країни", — зауважив військовий і додав, що українські Збройні сили мають формуватися на зразок швейцарської армії, тобто "коли народ має можливість та обов’язок пройти військову підготовку у таборах, мати зброю, знаходитися у територіальному підрозділі оборони, які підсилюють цю професійну армію, коли над країною нависає загроза".

Другим пунктом Білецький назвав необхідність тотальної зміни військової освіти і професійної підготовки. "Вся наша система підготовки заточена під тактику і техніку великої мобілізаційної армії 60-70х років. Сучасні канони — найпростіший варіант — це йти за західними зразками, тим шляхом, яким пішла Грузія, країни Східної Європи і Балтії. Повністю всю освіту переформатувати, умовно кажучи, під стандарти НАТО", — додав він.

Третім важливим питання є тилова система та забезпечення. "Вся ця тилова система на наших очах не працює на всіх рівнях — починаючи від заводу, від закупівельної комісії до генералів і безпосереднього розподілу на фронт. Зараз, коли вже стало зрозуміло і державі, і толковим генералам, які є в нашій армії, що вручну треба керувати тилом, все це все одно пробуксовує. Тил треба зробити значно прозорішим, повністю міняти. Найкращий варіант — в України зараз є така можливість — опертися на досвід волонтерів. Волонтерська допомога дуже відчутна. Є волонтери, які створили досить ефективну систему постачання підрозділів", — сказав Білецький.

Директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії, політолог і капітан 1-го рангу у відставці Григорій Перепелиця підтвердив, що більша частина тилового забезпечення здійснюється волонтерами, зазначивши, що це є дуже позитивним моментом, оскільки "на такому піднесенні дійсно можна будувати міцну і боєздатну армію".

Григорій Перепелиця

"Але це буде тільки згодом, коли прийде новий генералітет, прийде нова військова еліта і побудує національну модель армії, яка буде відповідати нашій історичній національній традиції, тому що в українців по природі є хист воїнів. Вони дуже добре воюють. Ми це бачимо по тому, як наші батальйони дуже стійко стоять, при чому що поступаються в озброєнні", — сказав політолог.

Водночас Григорій Перепелиця розкритикував швейцарську модель побудови армії, про яку говорять політики, оскільки вона не враховує ті умови, в яких знаходиться Україна, й особливості її політичного положення. Крім того, Перепелиця зауважив, що поки Україна не є членом НАТО, ми не можемо говорити, що нам достатньо лише професійної (контрактної) армії. "Очевидно ми повинні мати дуже потужні мобілізаційні резерви, треба відновити систему мобілізаційної підготовки та приступити до вибудови територіальної оборони", — сказав він.

"Три ключові сегменти мають бути у моделі ЗС: ядро, сили які будуть виконувати завдання зі стримування агресії у локальних конфліктах, це сили швидкого реагування на агресію [професійна армія, — ред.];

друге, коли вже починаються масштабні бойові дії, задіються основні сили оборони, які формуються на базі територіальної оборони і мобілізації населення.

І третій сегмент — належність до системи колективної оборони [НАТО, — ред.]", — додав експерт.

Григорій Перепелиця також зауважив, що військові, які балотуються у Раду, у разі обрання зможуть допомогти у реформуванні армії. "Я думаю, що військові здатні вплинути на процес реформування. Але ці військові — командири батальйонів, які себе проявили, — це кістяк нової української армії, і їх замість парламенту треба висувати на більш високі військові посади. Ці люди реально можуть реформувати Збройні сили, покінчити з корупцією у ЗС", — вважає Перепелиця.

У свою чергу директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) Валентин Бадрак виділив два етапи у реформуванні армії.

Валентин Бадрак

"Перший етап — це термінові кроки, які дозволять унеможливити подальшу агресію з боку РФ і захоплення територій.

І другий етап — це стратегічні підходи, підготовка сил оборони до відбиття будь-якої зовнішньої агресії [створення спецпідрозділів, — ред.], створення потужного оборонного потенціалу", — наголосив експерт.

Зокрема, перший етап, що триватиме близько року-півтора, Бадрак розділяє на три групи кроків, які мають бути вжиті.

Так, спершу, на його думку, мають бути вирішені адміністративні питання, зокрема підготовлений законопроект про введення військового стану та впроваджена низка додатків до закону про правовий статус військового стану. "Це питання вимагає певного переформатування самої ідеології ведення війни. У рамках такого керівництва, щоб усі структури інших силових відомств (і батальйони МВС, Нацгвардії, і структури СБУ, і прикордонні структури) були підпорядковані Генеральному штабу фактично на час війни", — сказав він.

Експерт наголосив, що навіть без введення військового стану все це має бути готово. "Сьогодні ми не бачимо цієї готовності. Це є недоліком підготовки до потенційного нового етапу війни, коли РФ забажає піти далі", — наголосив Бадрак.

"Друга низка кроків першого етапу: це активізація державного оборонного замовлення… Це я кажу і про електрогенератори, і про перевізні кухні, і про інженерні загородження, і про прибори виявлення, спостереження, розвідки, і, безумовно, озброєння", — додав Бадрак.

Наступна, третя низка кроків, зауважив військовий експерт, пов’язана із природними циклами виробництва, тривалість яких вимагає закупівель техніки в інших країн. "Наприклад, замовлення здійснено на закупівлю для танків партії систем захисту від високоточної зброї, або партії радіолокаційних станцій виявлення, то це фактично десь 6-8 місяців, а інколи і більше, від замовлення до реального виробництва і поставки у війська.

Тому слід використати готовність західних країн до військового співробітництва. Я маю на увазі не безплатну передачу. Треба використовувати ресурси і закуповувати техніку колишнього радянського виробництва у країн Центральної та Східної Європи. Техніку, яка може терміново посилити оборонний потенціал і не вимагає додаткового навчання фахівців", — пояснив Бадрак.

Другий етап моделі реформування армії має бути пов’язаний зі створенням потужного оборонного потенціалу, який унеможливить агресію з боку РФ або іншого вірогідного противника, наголосив Валентин Бадрак.

"Тут мають бути створені системи стримування. Одна система стримування, за нашими підрахунками, це можуть бути ракетні можливості. Україна є ракетобудівною державою і може створити різні ракети: крилаті, протикорабельні, оперативно-тактичні ракети. Як у Росії "Іскандер", у нас можуть бути "Сапсани". Якщо їх достатню кількість поставити у війська, це буде фактично такий рівень стримування, який унеможливить агресію супротивника", — сказав Бадрак.

Варто зазначити, що практично всі експерти і політики наголосили на тому, що український військово-промисловий комплекс (ВПК) на часі перебуває не у найкращому стані. Проте, вливаючи у ВПК кошти, створюючи спільні підприємства із дружніми країнами та закуповуючи у партнерів необхідне озброєння, Україна має всі шанси "до зубів" озброїти армію і створити військо, яке унеможливить прояв агресії супротивника.

Ольга Скичко