Про це повідомляє AFP.
Сенат США схвалив законопроєкт, що дозволяє притягати до відповідальності осіб, які порушили антидопінгові правила на міжнародних змаганнях за участю американських спортсменів.
Закон названий на честь інформатора Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) Григорія Родченкова, який розповів про масові допінгові махінації, які застосовувала Росія під час Олімпіади-2014.
Закон дозволяє США домагатися судового переслідування за участь в допінгових змовах на міжнародних змаганнях за участю американських спортсменів. Покарання за злочин передбачає штраф до $1 млн та ув’язнення до 10 років.
Закон Родченкова націлений на оточення спортсменів: тренерів, агентів, менеджерів і представників спортивного та державного керівництва.
Палата представників Конгресу США схвалила закон Родченкова ще в 2019 році, тепер його повинен підписати президент Дональд Трамп.
«Це монументальний день в процесі боротьби за чистий спорт у всьому світі, ми з нетерпінням чекаємо, що незабаром закон набуде чинності та допоможе змінити правила гри в інтересах чистих спортсменів», — сказав глава USADA (Антидопінгового агентства США) Тревіс Тайгерт.
У вже WADA висловили стурбованість у зв’язку з прийняттям закону, оскільки він може послабити принцип єдиного набору правил для спортсменів з усього світу.
P.S.
Досить кумедний діалог про ставлення до спорту на українських землях. Мешканець України 2,5 тисячі років тому приїхав у Древню Грецію і отримв шок
«- Скіф: Скажи мені, грек, для чого юнаки виробляють все це? Одні з них, підставляють один одному ніжку, інші тиснуть і крутять своїх товаришів, валяються разом в багнюці й борсаються в ній, як свині. А тим часом спочатку вони зовсім мирно по черзі натирали один одного; потім, невідомо, що сталося, вони стали штовхати один одного і, нахилившись, почали збиватися головами, як барани. Нелегко буде переконати мене, що люди, хто чинить таке, не божевільні.
— Грек: Якщо ти залишишся в Греції довше, скоро і сам будеш одним із забруднених глиною або піском: настільки приємним і корисним тобі здасться це заняття.
— Скіф: Нехай це буде корисно і приємно для вас. Якщо ж хто-небудь зробить так зі мною, він дізнається, що я не даремно підперезаний скіфським мечем. Які ж у вас нагороди за ці неподобства?
— Грек: На олімпійських іграх вінок з дикої маслини, на істмійських — із соснових гілок, в Німеї — вінок з селери, в Дельфах яблука з дерев.
— Скіф: Начебто бажаючі не могли б і так добути собі яблук або увінчати себе селерою або сосновими гілками, не забруднивши обличчя глиною і не отримуючи від суперника ударів в живіт!
— Грек: Але дорожче за все для переможців слава, що супроводжує ці ознаки перемог, і заради неї діяльній і честолюбній людині здається прекрасним піддаватися навіть ударам. Скоро ти будеш думати зовсім інакше, коли побачиш, яке безліч народу збирається на ігри, для того щоб подивитися на змагання, і театри, наповнені тисячами людей, і почуєш, як всі хвалять змагаються, а переможця вважають рівним богу.
— Скіф: Ось це-то і здається мені вражаючим, що юнаки піддаються таким мукам не при невеликій кількості людей, але тоді, коли вони оточені такою безліччю глядачів і свідків їхніх образ. У нас же, скіфів, Солон, якщо хто-небудь з громадян поб’є іншого або повалить на землю, або порве його одяг, старці призначають йому суворе покарання, навіть якщо це трапиться при небагатьох свідках, а не при такій кількості глядачів. Я дивуюся, і навіть дуже, — дивуюся, що, залишивши свої нагальні справи, безліч людей залишаються довгий час, дивлячись на таке видовище. Я ніяк не можу зрозуміти, щоб їм було приємно дивитися, як люди б’ють, вдаряють об землю і мучать один одного.
Все, що ти перерахував, — доблесть і міць, сміливість і красу — я бачу, що ви витрачаєте їх не заради чогось великого: ані родина ваша, ані батьківщина не перебуває в небезпеці, ні країна не розоряється, ані друзі чи родичі не відведені у полон. І тим більше смішним здається мені, що ці кращі, як ти їх називаєш, переносять так багато страждань і нещасть і ганьблять свою красу синцями і піском, прагнучи, в разі перемоги, отримати в нагороду яблука або вінок з дикої маслини. Кажу тобі, мені завжди буде весело згадувати про ці нагороди. Може, колись нескоро тобі вдасться мене переконати, що я не буду сміятися, побачивши якогось спорстмена, увінчаного гілками маслини або селерою.
— Грек: Головне безумовно в тому, що від вправи тіло робиться витривалішими і сильнішими. Не менш важливо й інший наслідок: юнаки здобувають навик на випадок, якщо їм доведеться застосувати свої знання в битві. Вступивши в рукопашний бій з ворогом, очевидно, що звичний швидше вирветься і підставить ворогові ногу або, опинившись під ним, швидше зуміє встати на ноги. Усім цим ми готуємо юнаків до найважливішого змагання — до війни. Ми вважаємо, що користуємося при цьому найкращими вправами, загартовуючи голе тіло і роблячи його більш здоровим і сильним, легким і струнким і непереборним для супротивників. Я думаю, ти розумієш, наскільки гарні будуть зі зброєю ті, хто навіть голі вселили б жах супротивникам? Кому потрібні такі воїни, які не виносять спраги і пилу, тремтять при вигляді крові, готові померти, перш ніж їх торкнеться зброя і вони схопляться врукопашну з ворогом? Наші ж юнаки рум’яні і смагляві від гарячого сонця, сильні і повні мужності завдяки тому, що насолоджуються блискучим здоров’ям; вони не худі до сухості і не ситі до повноти, але складені цілком пропорційно. Це і є те, в чому ми вправляємо юнаків, вважаючи, що вони будуть добре охороняти нашу державу і її свободу, і ми будемо панувати над ворогами і будемо страшними для сусідів, маючи їх своїми данниками. Спільне благо і вище щастя держави полягає в тому, щоб молодь виявилася найбільш підготовленою до мирних занять і до війни і була зайнята корисними для нас справами.
— Скіф: Отже, якщо на вас підуть війною вороги, ви вийдете їм назустріч, умащені маслом і обсипані піском, і будете погрожувати кулаками. Вороги, звичайно, злякаються вас і побіжать, боячись, щоб ви не накидали їм піску в рот, якщо їм доведеться позіхнути.
Щось я не бачив у вас змагань зі справжньою зброєю. Якщо ж ви хочете бути абсолютно вільними і щасливими, вам треба завести інші гімназії і справжні вправи зі зброєю, а не змагання один з одним на жарт; нехай юнаки борються з ворогами і в цих боях здобувають собі доблесть.
З тим, що у вас є тепер, мені здається, ви рятуєтеся з якоїсь особливої милості богів і тому не загинули досі від нападу невеликої зграї легко озброєних людей. І справді: якщо я витягну з піхов ось цей найменший мій кинджал, який ношу на поясі, один нападу на всіх ваших юнаків, я з першого ж натиску візьму весь гімназій, бо ніхто з них не зважиться дивитися на залізо і всі будуть ховатися за статуї і колони і стануть смішити мене своїми сльозами і тремтінням. І зараз же ти побачиш, що їхні тіла перестануть бути червоними і відразу стануть білими від страху. На вас так подіяв глибокий мир, що вам нелегко знести навіть вид султану з пір’я від шолома. Але ти, я думаю, розумієш, що таке для людини — приймати удари з піднятими вгору руками без усякої потреби для себе і для держави. Якщо коли-небудь потраплю в Спарту в той час, як там будуть займатися цими справами, я буду побитий камінням за вироком народу за глузування, побачивши, як юнаків б’ють, ніби злодіїв, грабіжників чи інших злочинців. Мені здається, що держава, яка за примхою піддає своїх співгромадян таким сміховинним образам, потребує отрути».
Лукіан Самосатський. «Про вправи тіла», діалог скіфського і грецького мудреців Анахарсиса і Солона, 2 ст після Різдва Христового.
На фото — зображення учасника цієї розмови, скіфського мудреця Анахарсиса, з характерною скіфською стрижкою «в кружок», або, по-українськи, під горщик.