Село Піщане, яке знаходиться у 5 км на південь від Покровська звільнено від ворога в результаті боїв 2-6 лютого, у ході боїв знищено понад 80 російських окупантів зі складу 74-ї мотострілецької бригади ЗС РФ. У нас також є втрати, але вони у багато разів менші за росіян.
Першими у село увірвались воїни 425-го штурмового полку «Скала». Після того, як бійці 425-го ошп знищили та захопили основні опорні пункти ворога, для підтримки у село зайшли воїни 210-го батальйону 120-ї бригади ТРО та 32-ї механізованої бригади, які добили ворога та закріпили успіх.
На околицях села все ще продовжують зачищати окремі групи противника, який намагається відновити становище.
425-й штурмовий полк — резерв головнокомандувача ЗСУ О.Сирського, контратака проведена за його наказом.
Загальне керівництво — командир ОТУ «Донецьк» О.Тарнавський, командир Тгр «Покровськ» О.Бакулін.
Але зараз потрібно з холодною головою, без зайвої ейфорії відзначити усіх гідних учасників операції, відмітити фактори, які забезпечили успіх, та проблеми, які існують на цій ділянці оборони.
Село Піщане 425-й штурмовий полк за останні два місяці звільнив не у перший, а… у четвертий (4) раз! Раніше туди заходили окремі російські штурмові групи, «Скала» заходила та їх зачищала, потім у село ставили в оборону інший підрозділ, і через очевидні проблеми в організації та управлінні ці підрозділи відходили, посилити їх не могли, і ворог знову займав село. Одну з посадок біля Піщаного бійці 425-го ошп зачищали 14 (чотирнадцять) разів.
Штурм Піщаного у четверте був складною операцією, оскільки росіяни розгорнули там оборону значними силами, закріпились і чинили сильний спротив.
Ключовим фактором операції стала не кількість, а якість організації, підготовка та воля українських піхотинців, штабу 425-го ошп. А також значні зміни напередодні проведення операції щодо планування, управління та взаємодії БПЛА, зроблені на рівні ОТУ та ТГР.
По-перше, командир 425-го ошп Ю. Гаркавий отримав розумну підтримку та певну свободу у плануванні від командирів ОТУ та ТГР, що дозволило якісно підготувати штурмові групи з числа звичайних мобілізованих бійців та швидко виконати план атаки.
По-друге, командир ОТУ Тарнавський залучив експертів для покращення організації та застосування БПЛА, та створив центр об’єднаної вогневої підтримки, на який призначив командира 55-ї артилерийської бригади С. Жук. А на управління БПЛА був призначений один з командирів ОЗСПН «Лазар» Нацгвардії К.Бондаренко, тобто командування надало повноваження по застосуванню основних засобів ураження реально компетентним та вмотивованим офіцерам.
По-третє, рішенням Сирського для підтримки військ на Піщаному були зосереджені якісні та вмотивовані підрозділи БПЛА з компетентними командирами та операторами зі складу:
414-та бригада «Птахи Мадяра»;
55-та артилерийська бригада;
411-й полк «Яструби».
425-тий штурмовий полк «Скала»;
32-га механізована бригада;
спецпідрозділ ГУР МО;
ОЗСПН Нацгвардії «Лазар».
Якісні зміни у плануванні та застосуванні БПЛА ворог відчув на собі і це дуже важливий досвід, який необхідно масштабувати і на інших ділянках. Це не був випадковий успіх на характері, це була системна та злагоджена робота, яку варто відмітити.
На Піщаному був вибудований ешелонований фронт дронів, керована система, і це дозволило ефективно виконати завдання попри високу активність та масовані удари російських дронів та артилерії. І все це зроблено у короткі терміни, все це зроблено на ентузіазмі та мотивації командирів підрозділів БПЛА, які знайшли спільну мову, взаємодію і усіма силами, без сну та віпочинку підтримували нашу героїчну піхоту. І добре підготовлена та забезпечена піхота змогла блискуче виконати найважчу роботу.