Росія програла криваву бійню, яку затіяла рік тому, стратегічно, оперативно і тактично. І тому завдання номер один для Кремля — не допустити чистої перемоги України. Аби завжди можна було сказати: ми програли лише за очками, а не через нокдаун
Наче за чарівною паличкою в Україні й довкола неї активізувались розмови про так званий корейський сценарій для України. Що ось, намацати нашу 38 паралель та й підемо за стіл переговорів. Кому це вигідно і навіщо ці вкиди?
Можна було б легко списати це на план Б наших колаборантів і втікачів, які отримували гігантські бюджети з Газпрому і тішили его Путіна байками про те, як вдячні кияни нестимуть пироги та борщі в каструлях «освободителям» із Росії. Дуже влучно про цих щурів, які хочуть лишитися в коморі висловився секретар РНБО Олексій Данілов. У РФ дуже чітко зрозуміли, що повністю захопити нашу країну вони не можуть, і вони зараз будуть робити план «Б», коли будуть робити так звану другу Україну.
«Цей план божевільний приніс туди Медведчук. Медведчук вважає, що він фахова людина по Україні, але він таким не є, він просто зрадник», – сказав політик. І тут же проанонсував, що окремі проросійські політики та експерти в Україні будуть «давати пропозицію про створення двох країн». На чому будуть грати? Найперше на нерозумінні того, що дві Кореї 1953 року й Україна 2023 — дві великі різниці. Далі в хід буде гра на виснаженні, втомі, втраті грошей та нервів. І банально — паростках інфантильності.
Власне, перший млинець уже пішов — щойно Олексія Арестовича нарешті видворили з Офісу президента, він пішов розповідати про сценарій двох Корей для України. При чому з твердженням, що «саме про це серйозно дискутують наші західні партнери». Все це з радістю підхоплюють російський Мєдвєдєв, Скабєєва і навіть раша-ліберали. З ремаркою «Ви ж подивіться: це сама Україна таке пропонує».
Але подивімось нарешті правді в очі й розберемо, що тут не так.
Уперше термін «корейський сценарій» щодо нинішніх подій в Україні застосував керівник ГУР МО Кирило Буданов 27 березня 2022 року. Саме у той час були спроби переговорів із рашистами в Стамбулі. Десь у ці дні у передмісті Києва цілодобово лунала арта і підіймалася кіптява на сотні метрів. Тоді головний розвідник пояснював, що пропозицією двох Корей окупанти прагнуть згладити невдачі під Києвом і неспроможність повалити центральну владу України. А також пробують нав’язати лінію розподілу між неокупованими та окупованими регіонами нашої країни. «Фактично це спроба створити в Україні Північну та Південну Кореї», – казав тоді Буданов.
Якби РФ справді хотіла «корейський сценарій», то на вже окупованих територіях варто було б проголосити «відновлення конституційного устрою» і повернути до влади опудало легітимного Януковича. Прем’єром мав би стати Азаров чи його учень Мураєв. Силовий блок очолити Захарченко, Кузьмін, Якименко. Тобто така цілком «правильна» і дружня до Московії Україна, як противага «оккупированной нацистами при поддержке англосаксов». Тут же мали бути такі атрибути як російська мова, РПЦ і переписування історії з пам’ятниками Леніна в кожному селі.
Але Росія отримала рішучу поразку на Харківщині і 30 вересня після псевдореферендумів відбулася швидка анексія окупованих територій Запорізької, Донецької, Луганської та Херсонської областей з кричущим для міжнародного права рішенням про включення їх в Конституцію РФ. У цей час Путін оголосив нову хвилю мобілізації — і «корейський сценарій» вмер. Росії потрібна не Україна шматками. Вона потрібна їй цілою до польських кордонів.
Та і давайте чесно: за 9 років після Януковича українці уже спробували нового життя. І наш проєкт абсолютно всуху виграє у моделі Білорусі по-новому. Додайте, що з дня на день продати на внутрішній ринок РФ ідею «корейського сценарію» для України все тяжче. Бо з втратами рашистів у 1000-2000 осіб на добу важко продати, чому ти віддаєш владу не нашому Януковичу, «пока наши мальчики кровь проливали».
Але від чого РФ не відмовиться, так це від дезінформації і платних агентів впливу, які на піку рішення про передачу нам танків чи ППО завше вилазять із пропозиціями «мирних перемовин». Чому Кремлю дуже зручно апелювати до корейської війни 1950-1953 років роках між Північною та Південною Кореєю? Тоді Радянський Союз підтримував Північ, а США – Південь, а Росії важливо іміджево закріпити, що тут і зараз вона влаштовує аж ніяк не геноцид українців. Що вона бореться із Вашингтоном.
Тут же важливо додати, хто ті «західні аналітики», на яких посилається Арестович, коли видає заяви про те, що Захід нас зливає.
Наприкінці січня аналітик RAND Самуель Чарап видав широко цитований звіт, де просто пропонувалось заморозити лінію фронту там, де вона є. Мовляв, після цього РФ припинить ракетні удари і спроби окупувати нашу територію далі. І головне — ЗСУ не буде проводити контрнаступ і загрожувати РФ. Дивне формулювання, еге ж? Найцікавіше, що цей Чарап — штатний аналітик Московського центру Карнегі і член Валдайського клубу. Але процес був запущений і донині в різних ЗМІ можна зустріти гучний заголовок про «корейський сценарій» з відповідними картами, де у РФ навічно зберігається Крим і сухопутний коридор до нього.
Додайте раптову появу миротворців у вигляді Орбана та Сіярто, несподівану вилазку Сільвіо Берлусконі й появу бразильського президента Лули да Сільва. Всі вони як один вирішили запропонувати послуги «голубів миру», які абсолютно збігаються з інтересами РФ.
Що ж хоче Росія? Вона знає, що військовий програш неминучий. Але їй конче треба залишити за собою контроль над окупованими територіями. Далі — зупинити власне економічне падіння внаслідок санкцій, а для цього треба поспішати з мирною угодою. І створення на майбутнє величезних проблем для України, бо замороження конфлікту не означатиме його припинення. А це значить, нам десятиліття не бачити рішення про членство України в ЄС і НАТО.
Це добре розуміють наші партнери. Саме тому прикметно, що заступниця держсекретаря Вікторія Нуланд каже: «Удари по базах в Криму є легітимними цілями ЗСУ. Безпека для України без демілітаризації Криму неможлива».
А що ж робити нам?
Якщо секретар РНБО Олексій Данілов каже, що «корейські сценарії» розробляють ті самі люди, що і Будапештський меморандум, то треба їхні імена в студію. Хто ці люди і хто дав їм зелене світло на це?
І надважливо — суспільству має бути чітко артикульовано, що після перемоги будь-яка проросійська партія має отримати бан. Навіть, якщо там будуть симпатичні хлопчики, які апелюватимуть до туги за шкільною столовкою і томиком Чехова. Це надважливо, аби 24 лютого не повторювалось вдруге і втретє.
Росія ніколи не виконуватиме ніяких домовленостей з Україною, де ми поступимось перспективами і західними цінностями. Не дарма ж Сурков зізнався, що спеціально прописував Мінські угоди так, щоб Україна їх ніколи не виконала. То ж є велика ймовірність, що і зараз РФ прагне зробити тут випалене поле, де жити захочуть лише самогубці або ватники, які хочуть грошей від Москви.